Decision № 107158521, 02.11.2022, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 946/4804/22

Провадження № 2-а/946/77/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання Топтигіна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Києві капрала поліції Макар Богдана Мирославовича, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 3 роти 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Києві капрала поліції Макар Б.М., Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві, яким просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5534942 від 27.06.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доказів, якими підтверджуються вчинення ним вищевказаних адміністративних правопорушень в цій постанові не зазначено, що пов`язано із тим, що він 27.06.2022 о 08:49:15, керуючи автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER», серії НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицькій, 25, не перетинав подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, та відповідно не порушував пункт 34 ПДР, у зв`язку з чим не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що на ділянці дороги по вул. Набережно-Хрещатицькій, 25 взагалі відсутня подвійна суцільна смуга дорожньої розмітки 1.3., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, оскільки рух транспортних засобів у зворотному напрямку здійснюється по естокаді, таким чином рух транспортних засобів по вул. Набережно-Хрещатицькій, 25 можливий лише в одному напрямку, у зв`язку з чим немає необхідності у нанесенні подвійної суцільної смуги на цій ділянці місцевості. Дійсно, 27.06.2022 о 08:45 позивач, керуючи автомобілем «MІТSUBISHI OUTLANDЕR» серії НОМЕР_1 рухався по вул. Набережно-Хрещатицькій, 25, у бік вул. Почайнинської у м. Києві, де був зупинений працівниками патрульної поліції. Після з`ясування обставин позивач запитав у працівника поліції - капрала поліції Макар Б.М. на підставі чого він прийняв таке рішення та попросив надати докази вчинення ним адміністративного правопорушення, на що останній без будь-яких пояснень по суті справи продовжив заповнювати постанову, а позивач пройшов до свого автомобіля, де через декілька хвилин йому під підпис видали постанову про адміністративне правопорушення. Примірник постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.06.2022 серії EAP № 5534942, який вручено позивачу, відповідно до змісту якого в п. 7 відсутні дані про наявність додатків (пояснень свідків, відеозаписів, фотокарток, даних про технічні засоби фіксації тощо), якими можуть бути підтверджені дані про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень. Зі змісту вказаної постанови не можна зрозуміти, як працівник поліції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад будь-якого правопорушення. Позивач надає суду як доказ позовних вимог відеозапис з автомобільного реєстратора позивача за 27.06.2022 року, де відображено рух автомобіля по вул.Набережно-Хрещатицькій від будинку 31 до будинку 25, та зупинку працівниками поліції транспортного засобу позивача. Також, на цьому відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 не перетинав по вул.Набережно-Хрещатицькій, 25 подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки 1.3. Зафіксовано відсутність по вул. Набережно-Хрещатицькій від будинку 31 до будинку 25 подвійної суцільної смуги дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, оскільки рух транспортних засобів у зворотному напрямку здійснюється по естокадi, таким чином рух транспортних засобів по вул. Набережно-Хрещатицькій, 25 можливий лише в одному напрямку. Також на відеозаписі відображаються координати місця зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , які складають N50.4670, E30.5246, що відповідає адресу: вул. Набережно-Хрещатицька, 25, м. Київ. Скріншот з Google maps, з помітками місця початку відеозапису, місця зупинки відеозапису та точки з координатами відеорегістратора: N50.4670, E30.5246. Свідки вказаної події відсутні.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач інспектор 3роти 4батальйону управлінняпатрульної поліціїв м.Києві капралаполіції МакарБ.М. в судове засідання не з`явився, відзив, заяв, клопотань суду не надав.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на адміністративний позов, яким просив справу розглянути за його відсутності та в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є обґрунтованою. Представник Департаменту патрульної поліції у відзиві вказав, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Зокрема, підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки вони заявлені до неналежного відповідача, а саме, до інспектора патрульної поліції, однак працівники поліції діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені Національної поліції України. Крім того, в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача в спірних правовідносинах достатнім буде визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії EAP № 5534942 від 27.06.2022 року та закриття провадження у справі, що відповідає вимогам ч.3 ст.286 КАС України, а не визнання протиправними дій капрала поліції, поліцейського управління патрульної поліції в м.Києві Макара Б.М. щодо складання оскаржуваної постанови, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає. Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем в межах розгляду даної справи надано не було. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що в оскаржуваній постанові серії ЕАР № 5534942 від 27.06.2022 року, зазначається, що 27.06.2022 року о 08 годині 49 хвилин водій ОСОБА_1 в м.Київ по вул. Набережно-Хрещатицька, 25, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямів, чим порушив п. 34 ПДР Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно розділу 34 ПДР лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З п. 7 постанови серії ЕАР № 5534942 від 27.06.2022 року вбачається, що до постанови не додано ніяких матеріалів.

Крім того, представник відповідача Департаменту патрульної поліції у своєму відзиві на адміністративний позов не вказав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість винесеної постанови та сам факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за що його були притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також, як вбачається з відзиву, наданого представником відповідача Департаменту патрульної поліції, до нього долучено документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи та належним чином завірену копію довіреності, однак не додано будь-яких інших матеріалів на підтвердження обґрунтованості постанови серії ЕАР № 5534942 від 27.06.2022 року.

Отже, відповідачем не надано суду жодних доказів, зокрема, фото- та відеофіксації або показання свідків, які у своїй сукупності могли б дати змогу суду дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета оскарження.

Крім того, слід виокремити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2008 року у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. У постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відео запис порушення, зазначена правова позиція міститься також в Постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Відповідну Постанову у справі № 357/10134/17 Верховний Суд прийняв 23.10.2019 року.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.

Проте, відповідачем в даному випадку не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що представником відповідача не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваної позивачем постанови, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5534942 від 27.06.2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Києві капрала поліції Макар Б.М., Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дії поліцейського капрала поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Макар Б.М. при винесенні ним постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.06.2022 року, в зв`язку з тим, що в силу вимог ч. 3 ст. 286 КАС України, суд позбавлений права визнавати незаконними дії суб`єкта владних повноважень.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ ГУ МВС України в Одеській області 04 травня 2007 року, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до інспектора 3 роти 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Києві капрала поліції Макар Богдана Мирославовича (місце знаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9), Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві (місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5534942 від 27 червня 2022 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 496,20 (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т.П.Пащенко