Court ruling № 10704285, 05.08.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2010 р. м. КиївК-21224/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Брайко А.І., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Шипуліна Т.М.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»(далі ЗАТ ГФ «Краснолуцька»)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2010

у справі № 2а-24370/09/1270

за позовом ЗАТ ГФ «Краснолуцька»

до державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області (далі ДПІ)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача Грекової Г.В.,

відповідача не зявились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 позов ЗАТ ГФ «Краснолуцька»задоволено; визнано протиправними дії ДПІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009 №0000492342/0 та визнано неправомірним названий акт індивідуальної дії. У прийнятті цього рішення суд першої інстанції виходив з того, що датою відвантаження товару в розумінні підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з якою Закон повязує виникнення податкових зобовязань, є фактичне вручення товару покупцеві з обовязковою передачею права власності на цей товар.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2010 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено з мотивів помилкового ототожнення місцевим судом події «відвантаження продукції»з переходом права власності на товар, тоді як в даному разі відвантаження вугілля для перевезення залізницею є першою подією, за якою у позивача виникло податкове зобовязання з ПДВ.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ЗАТ ГФ «Краснолуцька»просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду зі спору, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про хибність трактування апеляційним судом поняття «відвантаження товару», тоді як за умови відсутності нормативного визначення цієї події таке тлумачення в силу вимог підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»має здійснюватись на користь платника.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ЗАТ ГФ«Краснолуцька» з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що в ході проведеної ДПІ планової виїзної перевірки ЗАТ ГФ «Краснолуцька»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, оформленої актом від 02.07.2009 №474/23/32163608, було виявлено, зокрема, факт заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ на суму 86617 грн. внаслідок невключення до складу податкових зобовязань сум цього податку з операції з поставки вугілля відкритому акціонерному товариству «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»за першою подією, а саме за датою передачі товару залізниці для відправлення покупцеві. Наведена обставина стала підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009 №0000492342/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобовязання за штрафними санкціями у сумі 43308 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо визначення дати відвантаження товару як першої події в розумінні підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Водночас у чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення події «відвантаження товару».

У розгляді цієї справи попередні судові інстанції для зясування цього поняття вдалися до аналізу порядку переходу права власності на товар з метою встановлення моменту, з якого товар вважається відвантаженим.

Втім слід зазначити, що відвантаження товару, по суті, являє собою процес передачі товару в розпорядження покупця, що обумовлюється, зокрема, переходом ризиків втрати або випадкового пошкодження товару, та жодним чином не повязується з переходом права власності на такий товар.

Для зясування цього поняття в кожному конкретному випадку слід досліджувати зміст господарського зобовязання, у складі якого передбачається відвантаження товару, в аспекті норм чинного законодавства.

В даному разі зміст господарського зобовязання з поставки позивачем вугілля на користь відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»визначається умовами договору постачання вугільної продукції від 25.12.2007 №465, який з огляду на визначені у ньому особливості переходу ризиків від продавця до покупця (а саме - покладення на продавця усіх ризиків втрати або пошкодження товару до моменту його поставки покупцеві за актом приймання передачі, як це передбачено пунктом 3.9 Договору) та порядку прийняття товару поєднує у собі елементи різних базисних умов поставки, а саме FCA та DDP. З урахуванням цього у даному випадку поняття відвантаження охоплює весь процес в цілому з моменту передачі товару перевізникові (залізниці) до моменту одержання товару покупцем з підписанням акта приймання-передачі.

Відтак у вирішуваному спорі виникнення у позивача податкових зобовязань з поставки ним вугілля покупцеві за названим договором постачання вугільної продукції не може визначатися датою здачі позивачем вугілля залізниці для перевезення.

Оскільки помилковість висновків суду першої інстанції не вплинула на прийняття ним правильного по суті спору рішення, у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду зі справи.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду зі справи залишенню в силі як помилково скасоване.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2010 у справі № 2а-24370/09/1270 скасувати.

3. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:А.І. Брайко Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко Т.М. Шипуліна