Decision № 107010458, 25.10.2022, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року Справа№200/16784/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши впорядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Слов`янської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ВЦА про визнання протиправними дій щодо не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 11.06.2020 по 25.10.2021 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату призначеної на сім`ю адресної допомоги для покриття витрат з 11.06.2020 по 25.10.2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

В установлений судом строк позивач усунула недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заяву позивача про поновлення процесуальних строків - задоволено. Визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Законом України від 24 лютого 2022року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого2022року строком на 30 діб.

Указом Президента України №573/2022«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Законом України«Про затвердженняУказу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Законом України«Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України«Про правовий режим воєнного стану»від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції Українипро те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого2022року прийнято наказ № 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Враховуючи те, що станом на 25 жовтня2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд справи в письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою, та отримувала адресну допомогу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року по справі №200/3608/20-а зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 11.12.2019 року. Незважаючи на приписи Постанови КМУ від 17.06.2020 року №491 щодо продовження строків виплат адресної допомоги на період карантину без звернення особи до уповноваженого органу, така адресна допомога була виплачена відповідачем тільки за період з 11.12.2019 року по 10.06.2020 року. Крім того, зазначила, що у зв`язку зі встановленням їй ІІІ групи інвалідності з 25.10.2021 року, її чоловік звернувся із заявою про нарахування та виплату адресної допомоги на позивача як особі з інвалідністю ІІІ групи, яку відповідач має нараховувати з 25.10.2021 року. Дії відповідача щодо не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 11.06.2020 по 25.10.2021 року вважає протиправними, просила задовольнити позов.

Крім того, на адресу суду від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких уточнила позовні вимоги в частині періоду невиплати адресної допомоги з 11.06.2020 по 24.10.2021 року.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що оскільки позивач втратила право на одержання грошової допомоги відповідно до п. 7 Порядку, з 11.06.2020 по 31.10.2021 року допомогу виплачено тільки на чоловіка позивача. Продовження виплати грошової допомоги на весь період карантину за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року у справі №200/3608/20-а не передбачено. Крім того, зазначив, що 29.10.2021 року чоловік позивачки звернувся із заявою про здійснення перерахунку, де повідомив про зміну обставин, що впливають на призначення грошової допомоги, а саме, що позивач набула статус особи з інвалідністю ІІІ групи з 25.10.2021 року. Грошову допомогу призначено з 01.11.2021 року по 31.01.2022 року на сім`ю.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданим Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 14 червня 2001 року), РНОКПП НОМЕР_2 , є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 26.11.2014 року №1429-33258. (а.с. 5-7)

Відповідно до довідки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від 10.11.2021 року №02-68, ОСОБА_1 працює в управлінні головним спеціалістом сектору планування та аналітичної роботи відділу внутрішнього аудиту управління. (а.с. 8)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №200/3608/20-а задоволено частково позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 11 грудня 2019 року на ОСОБА_1 . Зобов`язаноУправління соціального захисту населення Слов`янської міської ради здійснити перерахунок та виплату призначеної на сім`ю щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на ОСОБА_1 з 11 грудня 2019 року. (а.с. 11)

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №200/3608/20-а Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради прийнято рішення від 09.10.2020 року про призначення допомоги переміщеним особам на проживання заявнику ОСОБА_2 , яким здійснено перерахунок призначеної на сім`ю щомісячної адресної допомоги на ОСОБА_1 з 11 грудня 2019 року по 10 червня 2020 року у розмірі 442,00 грн. (а.с. 36)

10.11.2020 року Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської ради прийнято рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання заявнику ОСОБА_2 у період з 11.06.2020 по 10.12.2020. З рішення вбачається, що допомога призначена ОСОБА_2 , як пенсіонеру, в розмірі 1000,00 грн. Разом з цим, ОСОБА_1 , яка є працездатною, та працевлаштована з 07.09.2015 року, не включена до розрахунку відповідно допостанови КМУ №212 від 31.03.2015. (а.с. 42)

Відповідно до довідки Донецької обласної МСЕК серії 12ААВ №546584 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 25.10.2021 року. (а.с. 12)

29 жовтня 2021 року ОСОБА_2 , як уповноважений представник сім`ї, звернувся до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації із заявою, якою повідомив про зміни, що впливають на призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплати житлово-комунальних послуг, а саме про те, що дружина ОСОБА_1 набула статус особи з інвалідністю ІІІ групи.

10.11.2021 року Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської ради прийнято рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання заявнику ОСОБА_2 у період з 01.11.2021 по 10.12.2021 року. З рішення вбачається, що допомога призначена ОСОБА_2 , як пенсіонеру, в розмірі 1 000,00 грн. та ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи у розмірі 1854,00 грн. (а.с. 45)

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем, як фізичною особою та відповідачем, суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності невиплати адресної допомоги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений «Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

Згідно п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (надалі за текстом - Порядок №505) передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до абзацу 26 пункту 5 Порядку № 505 у разі, коли закінчення поточного шестимісячного строку виплати грошової допомоги відбулося в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни карантину, строк виплати грошової допомоги в раніше встановленому розмірі продовжується на період карантину та на один місяць після його скасування без звернення особи.

Отже, повторне звернення особи протягом періоду дії карантину із заявою про відсутність змін для призначення на наступний шестимісячний строк не передбачено.

Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:

для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї);

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки саме такий строк, визначений для призначення допомоги), наступним за періодом в якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505. Тому вищезазначеним Порядком не заборонено звертатись позивачу з заявою саме про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, після того, як вона вже отримувала її та підстав для відмови у призначенні такої допомоги немає, оскільки чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

Крім того, право позивача на отримання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №200/3608/20-а, оскільки позивач є працевлаштованою.

Згідно з п. 8 Порядку № 505, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі №333/3750/17 (2-а/333/199/17) висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України» зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7,12 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Судом встановлено, що позивач працює в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування головним спеціалістом сектору планування та аналітичної роботи відділу внутрішнього аудиту управління. Зазначене підтверджується відомостями про позивача в рішенні відповідача від 09.10.2020 року та не є спірною обставиною.

Оскільки на момент звернення до відповідача з заявою про призначення адресної грошової допомоги позивач була офіційно працевлаштована, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не включено позивача як особу, на яку призначається грошова допомога, передбачена Порядком № 505.

Згідно з нормами частини другоїстатті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним) та визнати протиправною бездіяльність щодо не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 11.06.2020 року на ОСОБА_1 та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату призначеної на сім`ю щомісячної адресної допомоги, яка передбаченапостановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», на ОСОБА_1 у період з 11.06.2020 по 31.10.2021 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС Українивстановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Слов`янської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Слов`янської міської ради щодо не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на ОСОБА_1 з 11.06.2020 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Слов`янської міської ради (ЄДРПОУ 25954290, адреса місця знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Василівська, 11) здійснити перерахунок та виплату призначеної на сім`ю щомісячної адресної допомоги, яка передбаченапостановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на ОСОБА_1 за період з 11.06.2020 по 31.10.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Слов`янської міської ради (ЄДРПОУ 25954290, адреса місця знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Василівська, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 25 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другоюстатті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова