Court ruling № 106982174, 26.10.2022, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

26 жовтня 2022 року Справа № 280/5236/22 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

судді Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання П`яниди

представника позивача- Вишнякова Д.О.

представника відповідача Штуць Н.Г.

розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху у справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 41886120)

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся із позовною заявою до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №362-к від 29.07.2022 про звільнення ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньодніпровського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України або на рівнозначній посаді, що буде існувати в структурі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України;

стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - начальнику Нижньодніпровського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України середній заробіток з 02.08.2022 по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 07.09.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/5236/22.

04.10.2022 від представника відповідача надійшло клопотання вх. №37997 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

В обґрунтування клопотання вказує, що позовна вимога заявлена позивачем щодо стягнення з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є майновою вимогою про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, підлягає грошовій оцінці. Вказує, що в порушення вимог пункту три частини п`ятої статті 160 КАС України, позивачем не зазначено в позовній заяві зміст позовних вимог, зокрема неправильно зазначено предмет спірних правовідносин. Посилається також на те, що позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу щодо стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення судом рішення про поновлення на роботі і середньою заробітку іа час вимушеного прогулу. Тому просить залишити позовну заяву без руху.

У судовому засіданні 26.10.2022 представник відповідача підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти залишення позову без руху.

У судовому засіданні 26.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є оскарження наказу про звільнення позивача, поновлення його на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, представник відповідача посилається на те, що вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є майновою вимогою.

Суд не погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 середній заробіток за частиною другою стані 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

В свою чергу, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Тобто, середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Суд зазначає, що спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.

У зв`язку з чим, за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Такий висновок узгоджується з також висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними в постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18 (провадження № К/9901/10912/19), від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17 (провадження № К/9901/49937/18), від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17 (провадження № К/9901/37996/18).

Тож, оскільки предметом спору є поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку саме за час вимушеного прогулу, суд вважає, що в силу положень п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду, позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом.

Посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) в даному випадку є недоречним, оскільки предмет позову у вказаній справі про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у якій надавалась оцінка правовій природі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що урегульований у статті 117 КЗпП України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність наразі підстав для задоволення заяви представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст.ст. ст. 160, 161, 171 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 27.10.2022.

Суддя Л.Я. Максименко