Decision № 106970806, 26.10.2022, Hlyboka District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 715/2676/22

Провадження № 2/715/542/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Ткач О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа служба у справах дітей Карапчівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, у позовній заяві посилається на те, що його батьками, а також батьками неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, а ОСОБА_5 самоусунувся від виховання своїх неповнолітніх дітей. На даний час він доглядає та утримує своїх неповнолітніх братів та сестру. Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їхній подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнім навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. Покладених законом на батьків обов`язків, ОСОБА_5 не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні неповнолітніх дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Діти знаходяться на повному його утриманні. Зазначені факти як кожен окремо так і в сукупності розцінюються як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Зважаючи на вищевикладене, просить суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , призначити його опікуном над неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; стягувати із ОСОБА_5 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте направив до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав, просить позов задовольнити повністю, справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, проте направив до суду заяву, в якій заявлені вимоги визнав повністю, не заперечує проти задоволення позову, справу просить розглядати без його участі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, проте сільська рада направила до суду заяву, в якій просить суд справу розглядати без їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . ЇЇ батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області.

Згідно довідки №523 від 16 травня 2022 року, виданої Карапчівською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , напівсирота. Коли йому було 17 років - померла його мати ОСОБА_6 , його батько ОСОБА_5 учасник бойових дій афганець, інвалід ІІІ групи, після контузії має тимчасові приступи психічний розлад. На даний час ОСОБА_1 доглядає та утримує трьох неповнолітніх дітей: братів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та сестру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно висновку щодо вирішення питання відібрання у батька неповнолітніх дітей та призначення опікуна над неповнолітніми дітьми від 24 жовтня 2022 року, вирішено вважати за можливе відібрання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , без позбавлення батьківських прав. Не заперечують у призначенні опікуна неповнолітнім дітям їхнього старшого брата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 останні роки не турбується про своїх дітей, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 постійно проживають із своїм старшим братом ОСОБА_1 , який забезпечує їх життя, дбає про фізичний та моральний розвиток.

Висновок органу опіки та піклування Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 24.10.2022 року має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України).

Суд не погоджується з наданим висновком в частині не можливості позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , оскільки він під час судового розгляду в своїх письмових поясненнях підтвердив, що не турбується про дітей та не має наміру змінювати дану поведінку.

Суд вважає, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

Таким чином, врахувавши конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дітей, а також те, що відповідач фактично не виконує свої батьківські обов`язки тривалий проміжок часу, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Аналізуючи всі обставини справи, суд вважає, що наявні у справі докази свідчать про ухилення відповідача від обов`язків по вихованню дитини та, з урахуванням наведених конкретних обставин справи, є достатньо підстав для застосування до відповідача вказаного крайнього заходу впливу у виді позбавлення батьківських прав.

Крім того, у відповідності до ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Статтею 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч.3 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ч.4 ст.167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимога про призначення опікуном ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 обґрунтована, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ст.166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як передбачено статтею 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, розміру мінімальної заробітної плати та обставини, які зазначені в ст. 182 СК України, а саме те, що відповідач є інвалідом ІІІ групи, розмір аліментів слід визначити у сумі по 1 500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Як передбачено ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , жителя с. Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області, батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 і призначити їх опікуном - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ,жителя с.Йорданешти Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ,мешканця с.Йорданешти Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті,аліменти наутримання неповнолітніхдітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,у твердійгрошовій сумів розмірі1500(однатисяча п`ятсот)гривень 00копійок накожну дитинущомісячно,починаючи з28вересня 2022року додосягнення старшоюдитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , жителя с. Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області на користь держави суму судового збору у розмірі 992,40 гривень.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: