Decision № 106959571, 21.10.2022, Berestyn District Court of Kharkiv Oblast (until 25.04.2025 - Krasnohrad District Court of Kharkiv Oblast)

Справа № 626/1065/21

Провадження № 2/626/78/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2022 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

за участю секретаря Скаяко Т.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося в суд із зазначеним позовом, до вказаного вище відповідача вказуючи на те, що між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1168725 від 14.08.2019 року.

08.04.2020 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 08042020, відповідно до умов якого ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ "ФК "ЄАПБ" належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договором №1168725 від 14.08.2019 року.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору факторингу № 08042020 від 08.04.2020 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 25541,12 грн., з яких: 8108 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3794,54 грн.- сума заборгованості за відсотками; 13638,58 грн. сума заборгованості за пенею.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача були направлені повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до поданої ним заяви він просить розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не прибула. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких вона вказала, що надані позивачем докази є неналежними та недопустимими, оскільки надані позивачем документи не є розрахунковими документами, які підтверджують перерахування коштів. Зарахувань кредитних коштів від даної фінансової компанії на рахунок її клієнтки не було, кредитний договір вона не укладала і його не підписувала, в тому числі й електронним підписом, відповідно до ст.12ЗУ "Проелектронну комерцію" та ЗУ "Про електронний цифровий підпис". Позивачем не надано жодного підтвердження щодо отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів від ТОВ "Авентус Україна", відповідно до вимог ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". У наданих позивачем банківських документахта Договоріпро надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.08.2019 року за № 1168725відсутній її підпис, а тому без підписів сторін такий договірє недійсним. Просила у задоволенні позову ТОВ "ФК "ЕАПБ" відмовити.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що14.08.2019 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № №1168725 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту в електронній формі.

Згідно з пунктом 1.1 цього договору товариство зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000,00грн на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття її побутових витрат, а позичальниця зобов`язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктами 1.2, 1.3.1-1.3.3, 1.5, 1.9, 4.4, 4.5 цього договору передбачено, що: - позика надається строком на 26 днів, цей договір діє до повного виконання позичальницею своїх зобов`язань за цим договором; - знижена процентна ставка становить 0,54 % річних від суми позики за кожен день користування позикою, в межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2. даного договору; - стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього договору - позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок наданий ОСОБА_1 ; - укладення договорів щодо додаткових та супутніх послуг третіх осіб не потребується; - у випадку прострочення повернення суми позики, позичальниця зобов`язання сплатити товариству штраф у розмірі 120,00 грн за кожен день прострочення виконання зобов`язань, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів або пеня), нарахованої за порушення клієнтом зобов`язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної ОСОБА_1 за цим договором і становить 5000 гривень.

Датою укладення цього договору є дата його підписання. Договір є укладеним з моменту відправки грошових коштів ОСОБА_1 (пункт 6.2. договору).

Водночас невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам та розміщенні на сайті позикодавця. Приймаючи умови цього договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма його умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (преамбула договору позики).

Пунктами 2.9, 2.10 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна" (нова редакція), затверджених наказом директора ТОВ "Авентус Україна" за № 34-ОД від 15.03.2019, установлено, що реєстрація процес надання даних клієнта на веб-сайті товариства, який уключає заповнення електронної анкети, реєстрацію банківських рахунків/платіжних карток, надання електронних копій необхідних документів та зображень, підтвердження ознайомлення з електронними документами шляхом обміну електронними повідомленнями з товариством; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує заявник/клієнт від товариства шляхом відправки електронного повідомлення та який додається (приєднується) до електронних повідомлень заявника/клієнта як підтвердження акцепту (підпису електронних документів та для входу в особистий кабінет.

У графіку платежів до цього договору позики зазначено, що сума за договором позики становить10000 грн, датою повернення позики та сплати нарахованих процентів є 09.09.2019, сума нарахованих процентів становить 1404,00 грн, а разом до сплати 11404,00 гривень (а.с.5 на звороті).

Із наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 була надана інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.6-7).

Зазначені вище договір, графік платежів, паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом 14.08.2019 р.

На підставі пункту 1.5 договору позики, ТОВ "Авентус Україна" через оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" на картковий рахунок ОСОБА_1 було успішно перераховано суму позики, зазначену в договорі позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" вих. № 7929-ВП від 09.04.2020 (а.с.158-160).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по даному договору позики, така складає: 25541,12 грн, з яких: 8108 грн - борг за основною сумою кредиту; 3797,54 грн - борг по процентах, 13638,58 грн - борг за пенею, штрафами.

Положеннями підпункт 5 пункту 2.1 договору позики визначено, що ТОВ "Авентус Україна" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.

На підставі договору факторингу № 08042020 від 08.04.2020, укладеного між ТОВ "ФК "ЄАПБ" (Фактор) та ТОВ "Авентус Україна" (Клієнт), ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги, строк зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб-боржників, перелік яких, підстави виникнення права грошової вимоги та її сума сформовані в Реєстрі боржників (Додаток №1 до договору факторингу), зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1168725(а.с.12-14, 17).

Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як кореспондують статті 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст.639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, уважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У пунктах 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Правилами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови: використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Отож, на переконання суду , із наданого позивачем алгоритму укладення даного договору вбачається, що без ознайомлення ОСОБА_1 з Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті не є можливим. Адже, заповненням заявки вона підтвердила прийняття відповідних умов надання позики, а також засвідчила, що вона повідомлена в установленій формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України, та сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Цей договір позики підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, де без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, надання персональних даних (електронних копій паспорта громадянки України (а.с.10), картки фізичної особи-платника податків (а.с.11), реквізитів банківської картки) даний договір між сторонами не був би укладений, а грошові кошти не були б перераховані.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачкою таких суду не надано.

Також ОСОБА_1 не наведено суду ніяких доводів та не надано відповідних доказів того, яким чином її персональні дані (копія паспорта громадянки України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки) могли опинитися у розпорядженні ТОВ "Авентус Україна" та були використані товариством для укладення кредитного договору від її імені.

Відтак оскільки вищевказані договори про надання коштів у позику та факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень Закону України "Про електронну комерцію", ст.6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642, 1077ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання, що у відповідності до вимог ст.12, 81ЦПК України не спростовано відповідачем жодними доказами.

Водночас, суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком кредитної заборгованості ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на Правила надання грошових коштів суд відхиляє з наступних підстав.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними, при укладенні договорів. Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу вказаних норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 4-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), таким чином після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже, за умовами укладеного 14.08.2019 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 кредитного договору № 1168725 , сторони визначили, що розмір позики становить 10000,00 грн. Строк користування позикою - 26 днів. Знижена процентна ставка у межахї строку надання позики 0,54% за один день користування позикою, що складає 1404,00 грн. Загальна вартість позики 11404,00 грн., про що вказано графіку платежів, що додатком до договору (а.с.5). Отже, після спливу строку надання позики, а саме з 09.09.2019 припинилося право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою та інших платежів за цим договором. Доказів, що відбулась пролонгація договору, відповідно до його умов, позивач не надав, і матеріали справи таких відомостей не містять.

Враховуючи викладене,позиції Верховного Суду викладениху постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), постанові КЦС ВС від 12.01.2021 № 524/5556/19, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд задовольняєпозов узагальному розмірі14512грн вчастині стягненняз відповідачана користьпозивача заборгованостіза кредитнимдоговором №1168725,укладеним 14.08.2019між ОСОБА_1 перед ТОВ"АвентусУкраїна",з яких:8108грн -борг заосновною сумоюкредиту, 1404 грн. - борг по процентах, 5000 грн - борг за пенею.

Решта частина позовних вимог не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Згідно 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнутисудові витрати у виді судового збору пропорційно розміру позовних вимог, у сумі 1289,77 грн. (Розрахунок судового збору: 2270,00 грн. (сума судового збору, сплаченого позивачем) х 14512 грн. (сума задоволених позовних вимог) : 25541,12 грн. (сума позовних вимог) = 1289,77 грн.).

На підставі ст.ст. 514, 516, 526, 527, 530, 554, 623, 1049, 1050 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"(вул. Симона Петлюри, буд 30, м. Київ, фактична адреса: вул.. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область) заборгованість за кредитним договором № 1168725 від 14.08.2019 року у сумі 14512 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дванадцять) гривень, та судові витрати у розмірі 1289,77 (одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять) гривень 77 коп., а всього 15801 (п`ятнадцять тисяч вісімсот одна) гривня 77 коп. на рах. № НОМЕР_2 в ПАТ "ТАСкомбанк", код ЄДРПОУ 35625014, МФО 339500.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя