Єдиний державний реєстр судових рішень 26.10.2022 Провадження по справі № 3/940/528/22
Справа № 940/920/22
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 жовтня 2022 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Афанасьєв В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ДПДГ «Шевченківське», до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 23.09.2022 року о 17 год. 15 хв. по вул. Центральна в с. Дібрівка, Білоцерківського району Київської області, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, а саме, моторолером SUZUKI 50, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу ДРАГЕР в присутності двох свідків, результат якого становить 2.15‰, чим порушив п. 2.9 а ПДР.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав та щиро кається.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується відеозаписом подій, що мали місце 23.09.2022, що зафіксований на відео-диску, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тестування на алкоголь від 23.09.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Таким чином, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 є його щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який працює, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, та щиро кається у вчиненому, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 24.09.2022 року про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ЗУ «Про судовий збір», суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ДПДГ «Шевченківське», на користь держави судовий збір в сумі 496(чотиристадев`яностошість)гривень 20 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя : В.О. Афанасьєв
The court decision No. 106958122, Tetiiv District Court of Kyiv Oblast was adopted on 26.10.2022. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 940/920/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: