Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 562/1657/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2022 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Мички І.М.
секретаря судових засідань Щербак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушенняу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №493017 від 02.08.2022 року, -
В С Т А Н О В И В:
11 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 про скасування постанови серії БАВ №493017 від 02.08.2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч.1,4 ст.126 КУпАП. Просив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №493017 від 02.08.2022 року, скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 серпня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Матеріалами справи встановлено, що 02 серпня 2022 року о 18 годині 30 хвилин на 749 км автодороги Київ Чоп суб`єктом владних повноважень інспектором сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Куштан Юрієм Юрійовичем винесена Постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 493017 (надалі Постанова), відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Як вбачаєтьсяз Постанови,02серпня 2022року о18годині 25хвилин водій ОСОБА_2 керуючи транспортнимзасобом автомобілем«MAZDA6»державний номернийзнак НОМЕР_1 ,на 749км автодорогиМ-06Київ Чоп,порушив вимогудорожнього знаку2.2«проїзд беззупинки заборонений»,чим порушивп.8.4«в»ПДР України,а такожне мавпри собіполісу обов`язковогострахування власниківназемних транспортнихзасобів,чим порушивп.2.1«ґ»ПДР України,а такожкерував транспортнимзасобом будучипозбавленим управі керуваннятранспортними засобами,чим порушивп.2.3«а» ПДР України.
Позивач в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляду справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на адміністративний позов суду не подано.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріалисправи та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено,що згіднопостанови серіїБАВ №493017від 02.08.2022року 02серпня 2022року о18годині 30хвилин на749км автодорогиКиїв Чоп, ОСОБА_2 керуючи транспортнимзасобом автомобілем«MAZDA6»державний номернийзнак НОМЕР_1 ,на 749км автодорогиМ-06Київ Чоп,порушив вимогудорожнього знаку2.2«проїзд беззупинки заборонений»,чим порушивп.8.4«в»ПДР України,а такожне мавпри собіполісу обов`язковогострахування власниківназемних транспортнихзасобів,чим порушивп.2.1«ґ»ПДР України,а такожкерував транспортнимзасобом будучипозбавленим управі керуваннятранспортними засобами,чим порушивп.2.3«а» ПДР України.
В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП , а Постанова згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400 грн. підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
02 серпня 2022 року у першій половині дня, у м. Здолбунів Рівненської області позивач ОСОБА_1 з метою продажу належного йому автомобіля «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 оформив довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Семенюк Ж.П., згідно з якою уповноважив громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпоряджатися (експлуатувати, зняти з обліку, продати, здати в оренду, обміняти) належним йому автомобілем «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Одразу жпісля оформленнявказаної довіреності,02серпня 2022року вм.Здолбунів ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 автомобіль «MAZDA6»державний номернийзнак НОМЕР_1 та свідоцтвопро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_2 ,після чого ОСОБА_3 на даному автомобілі поїхав за дружиною в Закарпатську область.
Позивач ОСОБА_1 згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 рахується власником автомобіля «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 , але у вказані у Постанові дату та час він не керував зазначеним автомобілем та не знаходився у Закарпатські області на 749 км автодороги М-06 Київ Чоп.
02 серпня 2022 року о 18 годині 25 хвилин на автодорозі Київ Чоп у Закарпатській області автомобілем «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі виданої довіреності керував ОСОБА_3 .
Вказані обставини підтверджує ОСОБА_3 , який увечері 02 серпня 2022 року зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що після того, як на зазначеному автомобілі він поїхав з м. Здолбунів у Закарпатську область, приблизно о 18 годин 30 хвилин на автодорозі Київ-Чоп його зупинили співробітники поліції. Він надав співробітникам поліції для перевірки своє посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 , у якому власником автомобіля рахується ОСОБА_1 . Під час перевірки співробітники поліції не ідентифікували особу водія. Отримавши надані для перевірки документи, співробітники поліції здійснили перевірку по облікам автомобіля та його власника ОСОБА_2 , після чого стосовно ОСОБА_2 склали постанову про накладання адміністративного стягнення. Він вирішив не казати їм про те що він не ОСОБА_1 , розписався у постанові та отримав її копію, яку після повернення в м. Київ віддав ОСОБА_1 .
Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Суб`єктом такого правопорушення в даному випадку може бути конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.
Таким чином, притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.
При цьому, саме адміністративне правопорушення може існувати лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
Існування такої складової як суб`єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв`язку між об`єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).
Для того щоб притягнути конкретну особу (позивача) до адміністративної відповідальності необхідно встановити, що саме вона вчинила зазначені в постанові відповідача дії, тобто, що саме позивач керував зазначеним транспортним засобом та саме він допустив порушення ПДР України.
Такі висновки міститься у пунктах 24-29 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 686/14075/16а.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У зв`язку з цим посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та інше.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виключно водій підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 204/8036/16а.
У даній постанові суд зазначив, що поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено суб`єкта відповідальності за вказане правопорушення, тобто особу, яка безпосередньо несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд також зазначив, що відповідачем у цій справі не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме позивачем порушення правил дорожнього руху та не доведено, що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.
Постанова, що оскаржується не містить належних та допустимих доказів того, що водієм транспортного засобу «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 02 серпня 2022 року о 18 годині 25 хвилин на 749 км автодороги М-06 Київ Чоп був ОСОБА_1 та що саме він вчинив зазначені у Постанові порушення Правил дорожнього руху.
У той же час ОСОБА_3 стверджує, що саме він на підставі виданої ОСОБА_1 довіреності керував автомобілем «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 2 серпня 2022 року о 18 годині 25 хвилин на 749 км автодороги М-06 Київ Чоп та під час керування даним автомобілем був зупинений співробітниками поліції, які належним чином не ідентифікували його особу.
Таким чином, відповідачами під час винесення оскаржуваної Постанови не було встановлено конкретну особу, яка вчинила правопорушення, а до адміністративної відповідальності притягнуто не водія, який керував автомобілем у вказані у Постанові дату та час, а власника автомобіля.
З урахуваннямвикладеного,Постанова невідповідає вимогамст.283ч.ч.2та 3КУпАП,оскільки невстановлено водія, який 02 серпня 2022 року о 18 годині 25 хвилин на 749 км автодороги М-06 Київ Чоп керував транспортним засобом «MAZDA 6» державний номерний знак НОМЕР_1 .
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі № 742/2298/17 зазначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені державного органу.
Інспектор сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Куштан Юрій Юрійович, який виніс Постанову, є службовою особою Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у зв`язку з чим вважаю за необхідне притягнути співвідповідачем Мукачівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ч.ч.1, 7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6,9,72-77,90,241-243,245,246,250,286,289 КАС України, ст.ст.121,122,247,251,280,283,284,288,293 КУпАП, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №493017 від 02.08.2022 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 122, ч.1,4 ст.126 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул.Ференца Ракоці, 13, Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 497 (чотириста дев`яносто сім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Мичка
The court decision No. 106947954, Zdolbuniv District Court of Rivne Oblast was adopted on 12.10.2022. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 562/1657/22. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: