Decision № 106942386, 24.10.2022, Barskyi District Court of Vinnytsia Oblast

125/2646/18

2/125/212/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2022 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючогосуддіХитрука В.М.,

за участі секретаря судового засіданняРашевської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерноготовариства Комерційнийбанк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Своївимоги досуду позивачАТ Комерційнийбанк«ПриватБанк» обгурнутвавтим,що відповіднодо укладеногодоговору №б/нвід 27.10.2016року ОСОБА_1 отримавкредит увигляді встановленогокредитного лімітуна платіжнукартку,зі сплатоювідсотків закористування кредитомзгідно умовдоговору.Підписавши заяву,відповідач підтвердив,що погоджуєтьсяна те,що заяваразом із«Умовами таправилами наданнябанківських послуг»,«Правилами користуванняплатіжною карткою»,та «ТарифамиБанку»,складає міжним табанком кредитнийдоговір.Позивач своїзобов`язанняза договоромта угодоювиконав вповному обсязі,а саменадав відповідачукредит урозмірі,встановленому договором.Однак,відповідач станомна 11.12.2018року допустивзаборгованість 116846,56грн.Позивач просивсуд стягнутиз відповідачазаборгованість закредитним договоромта судовівитрати усправі.

У судове засідання представник позивача АТ Комерційнийбанк «ПриватБанк» Рой В.Л. надав заяву про підтримання позову у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явився,надав судузаяву прослухання справиу йоговідсутність,представник відповідачаадвокат ВеличкоЛ.П.надіслала досуду відзив,а такожписьмові пояснення,у якихзазначила,що позовне визнаєв повномуобсязі,оскільки із позовноїзаяви тадоданих матеріалів,не можливовстановити достовірніскладові заборгованостізаявленої упозові усумі 116846,56грн.,не зазначеноза якийперіод нарахованасума боргута наяку картку. Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 27.10.2016 року, Витяги з «Умов та правил надання банківських послуг» та з «Тарифів Банку». Разом з тим, вказані документи не підтверджують наявність між сторонами кредитних відносин та наявність заборгованості вказаної в позові. Як вбачається з матеріалів справи, Витяги з «Умов та правил надання банківських послуг» та з «Тарифів Банку» не містять підпису відповідача. А підписана відповідачем Заява-анкета не містить даних про отримання кредитної картки, умов кредитування та відомостей про встановлений та отриманий розмір кредитного ліміту. При цьому, вказана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 27.10.2016 року, сама по собі не містить умов зобов`язального характеру та не є договором. З наданої позивачем виписки за договором №б/н за період з 27.10.2016 року не вбачається жодних належних та допустимих доказів того, що будь-яка з карток, які зазначені у виписці були видані відповідачу саме на підставі Анкети-заяви від 27.10.2016 року. У зв`язку з вищевикладеним, представник відповідача вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 113 550,94 грн. не можуть бути задоволені.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими за період з 27.10.2016 року по 24.05.2018 року у розмірі 3 295,62 грн представник відповідача зазначає, що матеріали цивільної справи не містять жодних належних та допустимих доказів та підтверджень, що саме ці Витяги з «Умов та Правил надання банківських послуг» та з «Тарифів Банку», розумів Відповідач, ознайомлювався і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27.10.2016 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо нарахування і сплати відсотків, комісії за обслуговування картками та будь-яких інших штрафних санкцій.

Крім цього, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Таким чином, в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦПК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27.10.2016 року домовленості сторін про порядок нарахування та сплату відсотків за користування кредитом, комісії за обслуговування картки та інших штрафних санкцій, надані банком Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками нарахованими за період з 27.10.2016 року по 24.05.2018 року у розмірі 3 295,62 грн. відсутні, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді Анкети-заяви не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати відсотків за користування кредитом, комісій за обслуговування карток та інших штрафних санкцій.

Вважає даний позов не обґрунтованим, та просить відмовити у даному позові повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст.626,628,638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 27.10.2016 року.

Судом встановлено,що відповіднодо підписаноїАнкети-заявипро приєднаннядо Умовта Правилнадання банківськихпослуг №б/нвід 27.10.2016року ОСОБА_1 отримав кредиту розмірі100000грн.у виглядівстановленого кредитноголіміту накартковий рахунок.Підписавши заяву,відповідач підтвердив,що погоджуєтьсяна те,що заяваразом із«Умовами таправилами наданнябанківських послуг»,«Правилами користуванняплатіжною карткою»,та «ТарифамиБанку»,складає міжним табанком кредитнийдоговір.Позивач своїзобов`язанняза договоромта угодоювиконав вповному обсязі,а саменадав відповідачукредит урозмірі,встановленому договором.Однак,відповідач станомна 11.12.2018року допустивзаборгованість 116846,56грн., яка складається з наступного:

- 113550,94 грн. тіло кредиту;

- 3295,62 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг і не повернув позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.10.2016 року, посилався на Витяг з "Тарифів Банку" Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою", які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/ як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова від 03.07.2019, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) визначено, що: « роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.»

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.10.2016 року шляхом підписання заяви-анкети.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, виписку за договором №б/н за період з 27.10.2016 року по 11.12.2018 року.

З доданих позивачем до позовної заяви копій документів вбачається, що 27.10.2016 року громадянином ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі Анкета-заява). У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що підписант згоден з тим, що Заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Підписант ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

При цьому, Анкета-заява, копія якої додана позивачем до позовної заяви, не містить умов кредитування, а також даних про фактичне отримання відповідачем банківської картки будь-якого виду із зазначенням номеру такої картки, умов кредитування та відомостей про встановлений та отриманий розмір кредитного ліміту.

При цьому, вказана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 27.10.2016 року, сама по собі не містить умов зобов`язального характеру та не є договором.

З наданої позивачем Виписки за договором № б/н за період з 27.10.2016 року по 11.12.2018 року вбачається рух коштів по рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

При цьому, жодних належних та допустимих доказів того, що будь-яка з даних карток була видана відповідачу саме на підставі Анкети-заяви від 27.10.2016 року, до суду не надано.

Тобто, позивачем не надані достатні докази, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви відповідач був ознайомлений з всіма умовами кредитування у банку та фактично отримав кредитну картку.

При цьому, суд звертає увагу, що сам позивач додав до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг, в п.2.1.1.2.1 яких чітко вказано, що датою укладення Договору є дата отримання Карти, вказаної в заяві.

Також, суду не надано жодного доказу, який би підтверджував факт користування відповідача кредитними коштами.

Суд не бере до уваги як належні та допустимі докази розрахунки заборгованості, виписку за договором №б/н за період 27.10.2016-11.12.2018 року.

При цьому, суд враховує, що розрахунок заборгованості, виписка за договором не підписані жодною особою, тобто не є документом, а є роздруківкою, за правильність внесення даних в яку позивач не несе відповідальності. Відповідно, суд не може взяти на себе відповідальність за правильність даних, внесених в такі роздруківки.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 27.10.2016 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 14-131цс19, а також у постанові Вінницького апеляційного суду по справі №126/2351/20 від 02.09.2021 року.

Враховуючи те, що позивач не підтвердив доказами факт письмового укладення кредитного договору, фактичне отримання відповідачем кредитних коштів, тому суд не знайшов підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом. Відповідно, не підлягають стягненню і заборгованість по прострочених відсотках.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в позові слід відмовити, тому судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставінаведеного такеруючись ст.207,256,257, ч.4ст.267, ст.526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦКУкраїни,ст.12,13,19,76-81,141,223,247,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 26.10.2022