Court ruling № 106934615, 25.10.2022, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/7327/22

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

18.10.2022 (засобами електронної пошти) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача (наказ Чернігівської митниці від 19.07.2022 № 209-о «Про внесення змін до наказів Чернігівської митниці») у частинах скасування збереження за позивачем середнього заробітку на час проходження військової служби та не зарахування періоду перебування на військовій службі до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку працівникам, які вже перебували на військовій службі;

стягнути з відповідача суб`єкта владних повноважень середнього заробітку у розмірі 51027,57 грн за час проходження військової служби на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями (діями).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Процесуальні строки, в тому числі строки звернення з позовом до адміністративного суду, в адміністративному судочинстві регулюються Главою 6 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що вказаний спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування індивідуального акту відповідача (наказ Чернігівської митниці від 19.07.2022 № 209-о «Про внесення змін до наказів Чернігівської митниці») у частинах скасування збереження за позивачем середнього заробітку на час проходження військової служби та не зарахування періоду перебування на військовій службі до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку працівникам, які вже перебували на військовій службі стосується проходження публічної служби, а тому такий спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як слідує з матеріалів справи предметом розгляду даної справи, зокрема є індивідуальний акт (наказ Чернігівської митниці від 19.07.2022 № 209-о «Про внесення змін до наказів Чернігівської митниці»).

Тобто, позивач фактично про порушення своїх прав дізнався ще в липні 2022 року, а звернувся до адміністративного суду із даним позовом лише 18.10.2022 (засобами електронної пошти), тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску у вказаній частині позовних вимог.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

В порушення вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску у вказаній частині позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівської митниці у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску у вказаній частині позовних вимог.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тихоненко