Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2022 року Справа № 480/12451/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника відповідача (ГУ ПФУ в Сумській області) - Бурноса Ю.О.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12451/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.11.2021 року за №184250006920, про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду моєї роботи з 21.10.1997 року по 29.07.2003 року (04 роки 03 місяці) на посаді паяльщик спец виробів виробництва №5 та з 30.07.2003 року по 30.06.2021 року (14 років 05 місяців 20 днів) на посаді насипальник-вагар виробництва №5, насипальник-вагар (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 на Казенному підприємстві «Шосткинський казенний завод «Імпульс» - протиправним та скасувати його;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 21.10.1997 року по 29.07.2003 року (04 роки 03 місяці) на посаді паяльщик спец виробів виробництва №5 та з 30.07.2003 року по 30.06.2021 року (14 років 05 місяців 20 днів) на посаді насипальник-вагар виробництва №5, насипальник-вагар (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 на Казенному підприємстві «Шосткинський казенний завод «Імпульс»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 27 жовтня 2021 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що досягнувши 45-річного віку вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту а статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення (далі - Закон № 213-VІІІ). Позивачка послалася на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020, КСУ відповідно), яким зміни до пункту а статті 13 Закону № 1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ, були визнані неконституційними. Проте відповідач відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. Не погодившись з рішенням відповідача, звернулась до суду.
Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник ГУ ПФУ в Харківській області, заперечуючи проти позову, надіслав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що рішенням головного управління №184250006920 від 01.11.2021 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до пп.1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювали на роботах із шкідливими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші. Однак, в даному випадку, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, за результатами розгляду наданих позивачем документів, Головним управлінням не зараховані періоди роботи ОСОБА_1 з 21.10.1997 по 29.07.2003 в ДП «Шосткинський казенний завод «Імпульс», оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637. Таким чином, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 49 років 09 місяців 09 днів, пільговий (спеціальний) стаж 18 років 10 місяців 10 днів.
Ухвалою суду від 01.08.2022 до участі у справі у якості співвідповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки заява про призначення пенсії від 27.10.2021 позивачем була подана до територіального відділення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Водночас, дана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким 01.11.2021 прийнято рішення №184250006920 про відмову у призначенні пенсії, яке оскаржується в даній справі.
Також, вказаною ухвалою справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Представником відповідача ГУ ПФУ в Сумській області до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує на підставі наступного. Так зазначає, що підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає, у зв`язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку 50 років. При цьому зазначає, що до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами страховий стаж роботи складає 46 років 09 місяців 09 днів, пільговий стаж 18 років 10 місяців 10 днів, зарахований до 07.03.2021. Станом на 01.04.2015 пільговий стаж по списку №1 становить 14 років 03 місяці 04 дні. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 має право на призначення пільгової пенсії у зв`язку з необхідним пільговим стажем 7 років 6 місяців, наявний 14 років 03 місяці04 дні. Враховуючи зазначене, в задоволенні позову просить відмовити.
Оскільки в матеріалах справи наявні два рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.11.2021 року за №184250006920, тобто з однаковим номером та датою, проте з різним змістом щодо страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 , ухвалою суду від 15.09.2022 відповідачів зобов`язано надати суду письмові пояснення щодо наявних розбіжностей в наданих рішеннях та про те, яке з вказаних рішень чинне, остаточне, з наданням підтверджуючих доказів (рішення про скасування/зміну рішень, тощо).
На виконання вказаної ухвали, ГУ ПФУ в Харківській області надало пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» лише з однієї підстави - у зв`язку з недосягненням позивачкою пенсійного віку 50 років (рішення про відмову в призначенні пенсії від 01.11.2021 за №184250006920 правильне). Крім того, за доданими документами до страхового та пільгового стажу позивачки з а р а х о в а н і всі періоди. Зокрема, страховий стаж позивача становить 46 років 09 місяців 09 днів, з якого п і л ь г о в и й стаж 18 років 10 місяців 10 днів.
Також на виконання вищевказаної ухвали надано додаткові пояснення ГУ ПФУ в Сумській області, в яких зазначено, що р і ш е н н я ГУ ПФУ в Харківській області від 01.11.2021 за №184250006920 зокрема, в якому йдеться, що страховий стаж особи становить 28 років 9 місяців 4 дні, пільговий стаж особи в і д с у т н і й, та за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди по пільговій довідці від 13.09.2021 №515, оскільки довідка не відповідача чинному законодавству згідно до п. 20 Постанови №637 та Порядку застосування Списків №1 і №2 слід вважати н е ч и н н и м , тобто як зазначає відповідач, рішення з такими висновками не повинно враховуватися судом при винесенні рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача ГУ ПФУ в Сумській області, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що 27.10.2021 позивач звернулася до Шосткинського об`єднаного управління ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.8).
Заява позивача була розглянута ГУ ПФУ в Харківській області, який рішенням від 01.11.2021 за №184250006920 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що не досягла пенсійного віку. Також зазначено, що вік заявника на дату звернення 45 років, страховий стаж становить 28 років 9 місяців 4 дні, пільговий стаж відсутній. Крім того зазначено, що за доданими документами до пільгового стажу не зараховані періоди по пільговій довідці від 13.09.2021 №515, оскільки довідка не відповідає вимогам чинного законодавства згідно до п. 20 Постанови №637 та Порядку застосування Списків №1 і №2. (а.с.9).
Разом з цим, листом від 23.11.2021 №1800-0302-9/56924 ГУ ПФУ в Сумській області звернулося до ГУ ПФУ в Харківській області із проханням переглянути рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зазначаючи, що відмова в незарахуванні до пільгового стажу періодів роботи зазначених у довідках №№514, 515 від 13.09.2021 некоректна, оскільки зазначені довідки повністю відповідають вимогам п. 20 Постанови №637 та Порядку застосування Списків №1 і №2 (а.с.113).
Листом від 30.11.2021 №2000-0303-9/150291 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило ГУ ПФУ в Сумській області, що відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення головного управління ПФУ в Харківській області п о в т о рн о розглянуло заяву від 27.10.2021 про призначення пенсії та документи ОСОБА_1 , а також рішення про відмову в призначенні пенсії №184250006920. За результатами перегляду справу опрацьовано, страховий стаж приведено у відповідність. Загальний страховий стаж заявниці склав 46 років 09 місяців 09 днів. П і л ь г ов и й стаж 18 років 10 місяців 10 днів. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах лише з однієї підстави - у зв`язку з недосягненням ОСОБА_1 пенсійного віку 50 років, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про відмову в призначенні пенсії виправлено та підвантажено в електронну пенсійну справу. (а.с.114).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 року таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На час звернення позивача із відповідною заявою до відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах чинними є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і Закон України "Про пенсійне забезпечення", які регулюють одні і ті ж правовідносини
Згідно з пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції до прийняття Закону від 02.03.2015 р. № 213-VIII) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Згідно з пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції Закону від 02.03.2015 р. № 213-VIII) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Таким чином Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" віковий ценз для жінок у 45 років було збільшено до 50 років. Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
Згідно п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017р.), яким текст Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" був доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Між тим, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року. Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII. Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: „На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам».
Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Відносно позивача правила зазначених вище Законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII та 50 років за п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що обрані відповідачем у даному конкретному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь, в даному випадку, позивача.
В даному випадку є чинними одночасно два закони, які відносно позивача містять різні правила призначення пенсії за Списком №1 стосовно параметру вікового цензу. Відповідачем взагалі не досліджувалося право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням прийнятого Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, зазначила наступне:
«<…>Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. <…>
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Суд не знаходить підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
При розгляді даної справи, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, про що також зазначено вище.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачами, що позивач у зв`язку із досягненням 45 років, звернулася про призначення пенсії за віком за Списком №1 та, як вбачається з рішення про відмову у призначенні пенсії №184250006920 від 01.11.20021 на час звернення із цією заявою мала страховий стаж 46 років 09 місяців 09 днів, з яких пільговий стаж за Списком №1 становить 18 років 10 місяців 10 днів.
Дана обставина є підставою для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 27 жовтня 2021 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не подано доказів відповідності закону (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені відповідачем в основу прийнятого рішення.
Таким чином, оскаржуване рішення пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду її роботи з 21.10.1997 року по 29.07.2003 року (04 роки 03 місяці) на посаді паяльщик спец виробів виробництва №5 та з 30.07.2003 року по 30.06.2021 року (14 років 05 місяців 20 днів) на посаді насипальник-вагар виробництва №5, насипальник-вагар (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 на Казенному підприємстві «Шосткинський казенний завод «Імпульс» є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з цим, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
У ході розгляду справи судом встановлено, що після прийняття оскаржуваного рішення, ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 27.10.2021 та знову прийняло рішення від 01.11.2021 №184250006920 (номер та дата ідентичні, але підстави для відмови у призначенні пенсії інші), яким фактично повторно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з визначенням єдиної підстави - недосягнення позивачкою пенсійного віку. При цьому, приймаючи нове рішення з тією ж датою та номером, попереднє рішення від 01.11.2021 №184250006920 відповідачем фактично скасовано не було.
З огляду на те, що протиправні дії ГУ ПФУ в Харківській області відображені також у прийнятому рішенні від 01.11.2021 №184250006920, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправним і скасувати вказане рішення.
Водночас, вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 21.10.1997 року по 29.07.2003 року (04 роки 03 місяці) на посаді паяльщик спец виробів виробництва №5 та з 30.07.2003 року по 30.06.2021 року (14 років 05 місяців 20 днів) на посаді насипальник-вагар виробництва №5, насипальник-вагар (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 на Казенному підприємстві «Шосткинський казенний завод «Імпульс» задоволенню не підлягає, оскільки, як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 01.11.2021 №184250006920 (а.с.100), рішення від 30.11.2021 №184250006920 (а.с. 40) та листа Головного управління ПФУ в Харківській області від 30.11.2021 №2000-0303-9/150291 (а.с.114) до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.
Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 27 жовтня 2021 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 45 років 11.01.2021. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії у жовтні 2021 року, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Отже, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов`язання органу Пенсійного фонду призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення за пенсією, тобто з 27.10.2021, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (у рівних частках з кожного з відповідачів), який був сплачений позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.11.2021 за №184250006920 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду її роботи з 21.10.1997 року по 29.07.2003 року (04 роки 03 місяці) на посаді паяльщик спец виробів виробництва №5 та з 30.07.2003 року по 30.06.2021 року (14 років 05 місяців 20 днів) на посаді насипальник-вагар виробництва №5, насипальник-вагар (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 на Казенному підприємстві «Шосткинський казенний завод «Імпульс».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.11.2021 за №184250006920 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у зв`язку із недосягненням пенсійного віку.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 27 жовтня 2021 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.10.2022.
Суддя О.М. Кунець
The court decision No. 106934142, Sumy District Administrative Court was adopted on 19.10.2022. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 480/12451/21. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: