Decision № 106929075, 17.10.2022, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7774/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Наум`як Х.О.,

представника позивача Несторовича Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська,35 до фізичної особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , в якому позивач просить стягнути з позивача до бюджету заборгованість у сумі 69753,30грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний борг перед бюджетом на загальну суму 69753,30грн., який він самостійно не сплачує, а тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

04.08.2021 до суду надійшов відзив відповідача з доповненнями від 01.10.2021, у якому він проти задоволення позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що він не погоджується з розміром заборгованості, у зав`язку з чим оскаржив податкові повідомлення-рішення, на підставі яких вона виникла, до суду.

Ухвалою від 17.05.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 04.06.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 09.08.2021 суд перейшов до розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 31.08.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання пор зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 29.09.2022 суд зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 21.09.2022 суд поновив провадження справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, належним чигном повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань щодо ходу розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість №4977/13-01-05-09 від 23.04.2021 за відповідачем рахується заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі 69753,30грн.

Зазначена заборгованість складається із заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 69753,30грн.

Вказана податкова заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0375511-1316-1320 від 16.04.2018 на суму 6255,20 грн., №0120729-5313-1320 від 06.05.2019 на суму 14555,07 грн., № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 на суму 48943,03 грн.

Позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу №0088773-1303-1307 від 15.01.2018 №1817-17.

У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених вказаним Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені вказаним Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених вказаним Кодексом.

За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з вказаним Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановив суд, згідно з довідкою про податкову заборгованість №4977/13-01-05-09 від 23.04.2021 за відповідачем рахується заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі 69753,30грн.

Зазначена заборгованість складається із заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 69753,30грн.

Вказана податкова заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0375511-1316-1320 від 16.04.2018 на суму 6255,20 грн., №0120729-5313-1320 від 06.05.2019 на суму 14555,07 грн., № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 на суму 48943,03 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншошї спарви, у якій беруть ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №380/13963/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0375511-1316-1320 від 16.04.2018 на суму 6255,20грн., №0120729-5313-1320 від 06.05.2019 на суму 14555,07грн., № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 на суму 48943,03грн. Вказане судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

З урахуванням норм частини 4 статті 78 КАС України суд вважає, що правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак не підлягає доказуванню в межах цієї справи. При цьому, суд завуважує, що аргументи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, надавались судом в межах розгляду справи №380/13963/21.

Позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу №0088773-1303-1307 від 15.01.2018 №1817-17, отримання якої відповідачем 20.01.2018 підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення №7900052001850.

Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 69753,30грн

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача податкового боргу у розмірі 69753,30грн

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73-77, 139, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до бюджету податковий борг у розмірі 69753 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят три)грн. 30 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 24 жовтня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик