Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2022 року № 320/667/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Ірпінсько-Бучанського об`єднаного міського військового комісаріату Київської області
про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Ірпінсько-Бучанського об`єднаного міського військового комісаріату Київської області, в якому просить суд:
- визнати недійсним протокол №51 від 18.03.2020 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині зняття капітана 3 рангу запасу ОСОБА_1 - з квартирного обліку в Ірпінсько-Бучанському об`єднаному міському військовому комісаріаті;
- зобов`язати Ірпінсько-Бучанський об`єднаний міський військовий комісаріат Київської області - поновити капітана 3 рангу запасу ОСОБА_1 - на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання та мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання житлове приміщення, в Ірпінсько-Бучанському об`єднаному міському військовому комісаріаті згідно загальної черги з 17.08.1999 на сім`ю зі складом 1 (одна) особа - ОСОБА_1 , 1977 року народження.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням житлової комісії №51 від 18.03.2020, її знято з квартирного обліку. Позивачка не погоджується з таким рішенням житлової комісії, вважаючи його протиправними та таким, що порушує її право, як особи звільненої із військової служби.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання від 07.02.2022 отримав.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 26.01.2022 позовну заяву залишено без руху.
Позивач, у строк та спосіб, викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Позивачка проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України.
Під час проходження військової служби, з 17.08.1999 позивачка була зарахована на квартирний облік зі складом сім`ї одна особа у в/ч НОМЕР_1 (м. Севастополь), як особа, яка потребує поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, що підтверджується витягом з протоколу №6 засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 06.03.2007.
У зв`язку з анексією Криму в 2014 році позивачка була переміщена для подальшого проходження військової служби до м. Одеса.
На момент передислокації, позивачка перебувала на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини від 31.03.2014 №9/9-2998.
Після переміщення позивачка продовжила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка є правонаступником в/ч НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 з 26.09.2017 звільнена з військової служби у запас за пунктом «а» частини шостої (за закінченням строку контракту) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» із вислугою на військовій службі в календарному обчисленні 23 років та 1 місяць.
Після звільнення, позивачка була направлена для зарахування на військовий облік до Ірпінського РВК Київської області, де стала на військовий облік офіцерів запасу.
16.02.2018 рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 погоджено постанову позивачки на картирний облік згідно загальної черги з 17.08.1999 на сімю зі складом 1 особа.
Проте, рішенням №51 від 18.03.2020 житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачку знято з квартирного обліку в Ірпінсько-Бучанському об`єднаному міському військовому комісаріаті.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивачка звернулась до суду із цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систем у їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081).
Згідно з п.3 Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Відповідно до п. 24 цього Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Пунктом 9 ст. 12 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні приписи закріплені й в п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія п. 9 ст. 12 Закону №2011-XII безпосередньо пов`язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
При цьому вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців-осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 (далі - Порядок №1081).
За змістом пункту 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
VI. Оцінка суду
Як свідчать матеріали справи, позивачка під час проходження військової служби рішенням житлової комісії Ірпінсько-Бучанського об`єднаного міського військового комісаріату з 16.12.2018 зарахована на квартирний облік згідно загальної черги з 17.08.1999 на сімю зі складом 1 особа.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Як свідчать матеріали справи, позивачка з 26.09.2017 звільнена із військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту, та з 30.09.2017 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
На момент звільнення позивачки її вислуга років у Збройних Силах України становила: календарна - 23 років 01 місяць.
Як вже зазначалося, рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №51 від 18.03.2020 позивачку знято з квартирного обліку у зв`язку з відсутньою інформацією в наказі начальника Контактного пункту ВМС ЗСУ №137 від 30.09.2017 про перебування на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов; у зв`язку з тим, що позивачка не перебувала на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби та у зв`язку з відсутньою реєстрацією в даному населеному пункті.
Однак, пунктом 30 Порядку №1081 передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
При цьому вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках.
Однак, в цьому випадку підставою для прийняття відповідачем рішення про зняття ОСОБА_1 складом сім`ї 1 (одна) особа з квартирного обліку слугували факти, що у свою чергу відповідно до вищевказаних положень, на думку суду, не є правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Таким чином, враховуючи те, що на час звільнення у запас позивачка мав стаж військової служби понад 20 років, та була зарахована на облік ще з 17.09.1999, звільнена з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, а тому в цьому випадку суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зняття останньої з квартирного обліку.
За таких обставин позовні вимоги позивачки є обґрунтованими.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Враховуючи задоволення позову, на користь позивачки слід присудити понесені нею судові витрати в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним протокол №51 від 18.03.2020 засідання житлової комісії Ірпінсько-Бучанського об`єднаного міського військового комісаріату в частині зняття капітана 3 рангу запасу ОСОБА_1 - з квартирного обліку в Ірпінсько-Бучанському об`єднаному міському військовому комісаріаті.
Зобов`язати Ірпінсько-Бучанський об`єднаний міський військовий комісаріат Київської області - поновити капітана 3 рангу запасу ОСОБА_1 - на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання та мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання житлове приміщення, в Ірпінсько-Бучанському об`єднаному міському військовому комісаріаті згідно загальної черги з 17.08.1999 на сім`ю зі складом 1 (одна) особа - ОСОБА_1 , 1977 року народження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінсько-Бучанського об`єднаного міського військового комісаріату (код ЄДРПОУ: 07726289, місцезнаходження: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Яблунська, 129) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 25.10.2022
The court decision No. 106928943, Kyiv District Administrative Court was adopted on 25.10.2022. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 320/667/22. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: