Decision № 106923276, 11.10.2022, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 216/2616/22

провадження №2-а/216/46/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Хомик І.І.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

26 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення. Позовна заява мотивована тим, що 16.07.2022 року о 17-00 год. позивач керуючи автомобілем КАМАЗ 45144, д/н НОМЕР_1 , був зупинений інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП Туніним С.С., тобто посадовою особою відповідача по справі, який виніс відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії БАВ № 453754 про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Відповідно до спірної постанови о 17:00 год 16.07.2022 року на а/д Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв 63 км, позивач керував транспортним засобом разом із причіпом, який перевищує повну масу понад 3500, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього рухуУкраїни, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2ст. 126 КУпАП.

Позивач вважає постанову незаконною, оскільки в даному випадку правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі. ОСОБА_1 під час складання постанови оспорювалося порушення та накладення стягнення. Однак, посадовою особою відповідача протокол не складався, чим порушено вимоги ст. 258 КУпАП.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просив суд скасувати спірну постанову, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, стягнути на його користь судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього рухуУкраїни, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом встановлено, що 16.07.2022 року відповідачем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 453754, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Відповідно до спірної постанови о 17:00 год 16.07.2022 року на а/д Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв 63 км, позивач керував транспортним засобом разом із причіпом, який перевищує повну масу понад 3500, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього рухуУкраїни, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2ст. 126 КУпАП.

Пунктом 5постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»визначено, що водіям транспортних засобів категорії В, С1, С, D1, D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кг. При цьому водіям транспортних засобів категорії В дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кг, але не перевищує маси автомобіля без навантаження і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кг. До керування транспортними засобами категорії С1, С, D1, D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кг і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кг, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій С1Е, СЕ, D1Е і DЕ. Наявність категорії СЕ у позивача виключає необхідність отримання категорії ВЕ, оскільки категорія СЕ поглинає категорії ВЕ, С1Е.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що згідно з ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2ст.19Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст.258КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Законом Українивід 14.07.2015№ 596-VII«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо вдосконаленнярегулювання відносину сферізабезпечення безпекидорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно дост. 283 КУпАП.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року по справі К/9901/5952/18, провадження 660/575/16-а.

Частина 4 статті 126КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вимогами статті 280КУпАП передбачено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушенняПравил дорожнього руху.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 7, визначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено, що судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що здійснюючи судовий контроль щодо правомірності дій працівників поліції, суд має досліджувати належні та допустимі докази вчинення правопорушення. А належними та допустимими доказами є такі, що містяться у матеріалах адміністративної справи, та зібрані до моменту її розгляду працівником поліції.

Згідно з ч. 1ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1 та 2 ст.77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАПне доведена, спростована встановленими судом обставинами, а тому позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі підлягають задоволенню.

Відповідно дост.132КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенню позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або платі відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 КАС України).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 496,20 грн., що відповідає приписамЗакону України «Про судовий збір», та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2,6,8-10,15,77,241-244,246,255,295 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 453754 від 16.07.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2ст. 126 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 КУпАП, за протоколом серії БАВ № 453754 від 16.07.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.І.Хомик