Court ruling № 106917692, 24.10.2022, Kryzhopil District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 134/178/15-ц

6/134/13/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої суддіКантонистої О.О.

за участю секретаря судового засіданняОтіча В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання,

встановив:

11 жовтня 2022 року до Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 134/178/15-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, а також поновлення строку для пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 23 червня 2015 року Крижопільський районний суд Вінницької області видав виконавчий лист у цивільній справі № 134/178/15-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 23 червня 2016 року.

Згідно довідки Крижопільського відділу державної виконавчої служби від 27.09.2022 року за вих.№ 13196, виконавчий лист № 134/178/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості був повернутий на адресу стягувача без виконання 30 травня 2016 року. Стягнення по даному виконавчому листу не проводилося, повторно виконавчий документ не пред`являвся.

Заявник вказує, що виконавчий лист № 134/178/15-ц не надійшов стягувачу - АТ КБ «ПриватБанк».

В установлений законом строк АТ КБ «ПриватБанк» не звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа з метою подальшого примусового виконання, оскільки боржник ОСОБА_1 «обіцяв добровільно здійснював погашення по кредитному договору».

Станом на 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 рішення суду не виконав та не погасив заборгованість, згідно публічної інформації з Єдиного реєстру боржників відносно ОСОБА_1 не відкрито виконавчих проваджень за виконавчим листом № 134/178/15-ц.

За такихобставин, зогляду навідсутність устягувача виконавчого документа по справі № 134/178/15-ц, а також враховуючи, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений, на думку заявника, з поважних причин, АТ КБ «ПриватБанк» позбавлене можливості забезпечити виконання рішення суду по справі № 134/178/15-ц.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» - Войцещук А.П. подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримав, просив задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 433ЦПК Українинеявка учасників справи не є перешкодою для розгляду даної заяви.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Пунктом 17.4Перехідних положень ЦПК Українипередбачено, що до дня початку функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно дост. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зі змісту цієї норми слідує, що поновлення пропущеного строку можливе у випадку, якщо стягувач обґрунтує обставинами (причинами) як такими, що характеризують поважність пропуску строку, передбаченого законом для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, та переконає суд в їх існуванні, посилаючись та надаючи відповідні докази по кожній з наведених таких обставин. При цьому, поважною причиною може бути лише перебіг у часі такого стану речей, який виникає незалежно від волі стягувача та прямим наслідковим зв`язком перешкоджає йому в реалізації свого інтересу, в даному випадку - звернути стягнення боргу на свою користь за рішенням суду в примусовому порядку. Суд же при вирішенні цього питання повинен з`ясувати причини пропуску строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шостастатті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 та згідно зістаттею 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 в справі «Устименко проти України», заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Судом встановлено, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року (справа № 134/178/15-ц) позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору у сумі 23612,85 доларів США, що дорівнює еквіваленту 371666 гривень 25 копійок за курсом Національного банку України на 12 листопада 2014 року, з яких:13094,67 доларів США заборгованість по кредиту, 10518,18 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом. В решті позову відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 3654 грн. судових витрат.

23 червня 2015 року Апеляційний суд Вінницької області скасував вказане вище рішення Крижопільського районного суду Вінницької області та ухвалив нове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10604,39 доларів США тіло кредиту, 7173,91 доларів США проценти за користування кредитом, 990 доларів США комісія, 70349 гривень 25 коп. пеня та 889,90 доларів США штраф.

На виконання зазначеного рішення суду 24 вересня 2015 року Крижопільським районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист № 134/178/15-ц, який 30 вересня 2015 року направлено ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно повідомлення Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області від 27 вересня 2022 року № 13196, виданий Крижопільським районним судом виконавчий лист№ 134/178/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 10604,39 грн. надійшов на виконання до відділу 15 жовтня 2015 року. Виконавче провадження № 49053239 відкрито 15 жовтня 2015 року та було завершене 30 травня 2016 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Стягнення за виконавчим документом не проводилося. Виконавчий документ повернуто стягувачу. Повторно на виконання до відділу виконавчий документ не надходив.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач АТ КБ «ПриватБанк» отримав виконавчий лист № 134/178/15-цта направив його на виконання.

Згідно повідомлення начальника Крижопільського відділу ДВС виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 134/178/15-ц завершене 30 травня 2016 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу.

Разом з тим, на думку суду, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження втрати виконавчого листа.

Надана заявником довідка від 05 жовтня 2022 року про те, що АТ КБ«ПриватБанк» вважає виконавчий лист № 134/178/15-ц втраченим при пересилці, за відсутності інших доказів, не може свідчити про втрату виконавчого листа.

Окрім того, обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначенихЗакону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

Відтак, за наведених вище обставин, не можна визнати поважними вказані заявником причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що зазначені обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Сподівання стягувача на добровільне погашення боржником заборгованості не може вважатися поважною причиною пропуску строку.

Щодо посилання АТ КБ«ПриватБанк» на те, що рішення суду не виконане, то суд бере до уваги, що з моменту ухвалення рішення і до звернення з цією заявою пройшло 7 років, а тому сам факт не виконання рішення суду не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, зважаючи, що таке поновлення може бути пов`язане лише з доведеністю поважних причин пропуску.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа № 134/178/15-ц щодо боржника ОСОБА_1 , а з огляду на відмову у поновленні строку заявлена вимога про видачу дубліката виконавчого листа також не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити повністю.

Керуючись п. 17.4 Перехідних положень,ст.260,261,354,433 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: