Court ruling № 106912757, 24.10.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18204/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., вирішивши заяву про забезпечення позову

за позовомПриватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доЦентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства юстиції Українипро визнання протиправними рішення, наказу, зобов`язати вчинити дії,- ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся засобами електронної пошти до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо розгляду подання від 13.11.2020 року № 5727/6-20 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 06.09.2022 року № 4.

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.09.2022 року № 4035/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ».

- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.09.2022 року № 736/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

Разом з позовною заявою позивачем електронною поштою надіслано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2022 року № 4035/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 » до вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказів;

- зупинити дію наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.09.2022 року № 736/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» до вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказів;

- заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються виконання наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2022 року № 4035/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 » та наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.09.2022 року № 736/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» до вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказів.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено про протиправне перешкоджання відповідачами його діяльності як приватного нотаріуса шляхом прийняття очевидно протиправних рішень, які є предметом позову останнього.

Зокрема, позивачем зауважено, що припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.

Враховуючи викладене, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Пунктами 1, 4 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначено позивачем, оскаржувані в цій справі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливість настання негативних наслідків для позивача у майбутньому в разі не зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2022 року № 4035/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 », наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.09.2022 року № 736/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » а також не заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються виконання цих наказів.

Суд зауважує, що вказані позивачем обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову стосовно очевидної протиправності наказів є фактично підставами позовних вимог, у зв`язку з чим, підлягають дослідженню та оцінці судом в межах розгляду справи по суті.

В свою чергу, задоволення вимог заяви про забезпечення позову, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є недопустимим.

Крім цього, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, суд звертає увагу, що не здійснює розгляд цієї заяви про забезпечення позову як заяви, поданої до подання позовної заяви, з огляду на що, суд враховує стадію судового процесу, на якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову.

Тому, в даному випадку, вирішення питання застосування заходів забезпечення позову є передчасним, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 року позовну заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, одночасно з якою подано заяву про забезпечення позову, залишено без руху у зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, отже питання про відкриття провадження у справі не є вирішеним, в той час, як достеменно констатувати факт того, що недоліки позовної заяви будуть усунуті та провадження у справі, в якій такі заходи забезпечення будуть діяти, буде відкрите, наразі у суду не має підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Повну ухвалу складено 24.10.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна