Decision № 106908991, 21.10.2022, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №458/180/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області Державної екологічної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарської санкції у виді штрафу.

Суть справи.

До Турківського районного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області Державної екологічної інспекції України, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову №01/09 від 28.02.2022 Державної екологічної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у виді штрафу 170000,00 грн.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 21.04.2022 адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи надійшли до Львівського окружного адміністративного суду 03.05.2022.

Ухвалою від 09.05.2022 суд прийняв справу до розгляду та відкрив провадження у справі.

З урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, заявлена вимога про скасування постанови про накладення штрафу обґрунтована таким. ОСОБА_1 з оскарженою постановою категорично не погоджується та вважає її незаконною і необґрунтованою і такою що підлягає скасуванню. Зазначає, що вся кореспонденція, яка скерована Державною екологічною інспекцією до позивача, надходила із значною затримкою, або не була ним отримана взагалі. Вказує на погіршення стану здоров`я та на те, що надсилав лист до відповідача про те, що підприємницька діяльність у даному напрямку ним не здійснюється. Всі наявні документи щодо проведення перевірки ОСОБА_1 отримав лише у відповідь на свою заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 29.03.2022 безпосередньо у приміщенні відповідача. Стверджує, що у діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчової продукції». Позивач звертає увагу, що відповідальність передбачена вказаною нормою може бути застосована до суб`єкта діяльності за умови наявності складу правопорушення у вигляді зокрема створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Зазначає, що підприємницька діяльність із реалізації нафтопродуктів ФОП ОСОБА_1 припинена з 01.10.2020 і по сьогодні не ведеться що підтверджується відповідними документами. Всі декларації акцизного податку починаючи з 10.2020 подавалися нульовими у зв`язку з припиненням будь яких операцій з пальним. Позивач не мав наміру створювати перешкоди, поінформував відповідача про те що йому було відомо та дозволяв стан здоров`я, зокрема про те, що підприємницька діяльність у даному напрямку ним не здійснюється і не передбачається. Також позивач зазначає, що за адресою проведення перевірки, відсутні будь які ознаки наявності пункту роздрібної торгівлі паливом та його реалізації. Відтак працівники інспекції в силу закону мали можливість перевірити факт нездійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 . Ніяких перешкод працівникам інспекції ніхто не чинив та не відмовляв у проведенні перевірки. Накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 враховуючи індивідуальні обставини його справи, суперечитиме меті його впровадження. Скільки ФОП ОСОБА_1 довів що він не здійснює діяльність з реалізації пального та не вводив пальне в обіг протягом періоду за який проводилась перевірка до нього протиправно застосовано штрафну санкцію передбачену п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VІ саме як до особи, ввела продукцію в обіг та створила перешкоди шляхом невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, який надійшов до суду 28.09.2022. Вказує, що у своїй заяві позивач зазначає, що вбачає незаконність винесення постанови про накладення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу через свою відсутність при розгляді справи та стверджує що був позбавлений права на захист та й самого права бути присутнім при розгляді справи. Проте такі твердження з позиції відповідача є хибними, адже позивач був вчасно та належним чином поінформований про усі кроки та вимоги відповідача стосовно справи. Також відповідач зауважує, що ніяким чином не порушував права позивача на професійну правничу допомогу, а також права оскаржувати у встановленому законом порядку будь які рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. Позивач стверджує, що не отримував лист відповідача №09-6106 від 28.10.2021, висловлює припущення що він не отримав цього листа через невірно вказану адресу його проживання. Відповідач наголошує, що вказаний лист як і решта кореспонденції надісланої збоку відповідача були скеровані саме за тією адресою яка зазначена як місце проживання ФОП ОСОБА_1 у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. За цією адресою також був скерований рекомендований лист який містив оскаржену постанову, і який відповідно до інформації із застосунку відстеження відправлень особисто вручений позивачу 26.03.2022.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 , 30.06.2004 зареєстрований як фізична особа-підприємець /арк.спр.8/.

Листом від 28.10.2021 №09-6106 скерованим на адресу: 82563, Львівська область, Турківський район с. Мохнате, відповідач повідомив позивача, що Державна екологічна інспекція у Львівській області проводить планову перевірку характеристик продукції (автомобільних бензинів, котельного палива) котра знаходилась в місці роздрібної торгівлі з 21.10.2021 до 26.10.2021. З цією метою відповідач просив в найкоротший термін, але не пізніше 15.11.2021 надати таку інформацію: завірені копії товарно-транспортних накладних на відпуск і отримання нафтопродуктів, а також відповідні до них сертифікати відповідності, паспорти якості, декларації про відповідність та інших документів, що дають змогу ідентифікувати суб`єктів господарювання, які поставили продукцію, а також суб`єктів господарювання котрим поставлялася продукція. До повідомлення відповідач долучив направлення на проведення перевірки від 28.10.2021 №111/09.

Листом від 16.12.2021 №09-7123 скерованим на адресу: 82563, Львівська область, Турківський район с. Мохнате, відповідач запропонував позивачу прибути або забезпечити присутність уповноваженої особи при складанні протоколу про виявлене порушення, котре відбудеться 28.12.2021 о 14:00 год. в приміщенні Інспекції.

На вказаний лист ФОП ОСОБА_1 23.12.2021 повідомив, що протягом 2020-2021 років підприємницька діяльність у даному напрямку не здійснювалася. Просив відповідь звернення прийняти до уваги.

На підставі наказу від 28.10.2021 №93/09 та направлення від 28.10.2021 №111/09 уповноваженою особою Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено планову перевірку характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 про що складений відповідний акт від 14.02.2022 №04/09.

Відповідно до акта під час перевірки виявлено порушення вимог ч. 5 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме на запит органу державного ринкового нагляду (лист №09-381 від 25.01.2022) ФОП ОСОБА_1 не надав документацію, що дає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив йому продукцію та суб`єкта господарювання, якому він поставив продукцію, також відповідних декларацій про відповідність та документів щодо системи якості чи системи управління якістю чим створив умови, що роблять неможливим проведення перевірки характеристик продукції.

14.02.2022 складений протокол №01/09 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

З листом від 14.02.2022 №09-764 Державна екологічна інспекція у Львівській області скерувала ФОП ОСОБА_1 за адресою: 82563, Львівська область, Турківський район, с. Мохнате, акт та протокол, а також запропонувала прибути або забезпечити присутність уповноваженої особи при розгляді справи про виявлене порушення викладене у протоколі, котре відбудеться 28.02.2022 о 14:00 год. в приміщенні Інспекції.

За результатами розгляду справи про ненадання ФОП ОСОБА_1 документів необхідних для здійснення заходів ринкового нагляду чим порушено вимоги ч. 5 ст. 8, п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» створено перешкоди шляхом невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, що робить неможливим проведення перевірки характеристик продукції розміщеної в місці роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що за п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена відповідальність, постановою від 28.02.2022 №01/09 на позивача накладено штраф в сумі 170000,00 грн.

Вважаючи постанову протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України від 02.12.2010 №2735-VI Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції (далі - Закон №2735-VI).

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону №2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, Законами України Про загальну безпечність нехарчової продукції, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та іншими законами України.

Відповідно до п. 21 переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069, Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - Постанова №927).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений ст. 23 Закону №2735-VI, відповідно до положень якої:

- органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції;

- під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки;

- перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно;

- перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (частина шоста).

Частина 6 ст. 7 Закону № 2735-VI регламентує, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Частиною 7 ст. 23 Закону № 2735-VI визначено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Тобто, під час проведення планових перевірок характеристик продукції, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у ч. 7 ст. 23 Закону №2735-VI.

За приписами ч. 5 ст. 8 Закону № 2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 2736-VI розповсюджувачі зобов`язані надавати відповідному органу державного ринкового нагляду та іншим заінтересованим особам інформацію, необхідну для відстеження походження відповідної продукції.

Водночас, відповідальність суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду регламентовано ст. 44 Закону №2735-VI.

Зокрема, приписами п. 6 ч. 4 вказаної статті встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6 ст. 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Підставою для застосування штрафних санкцій до позивача слугувало те, що останнім не надано документів необхідних для здійснення заходів ринкового нагляду, а саме тих, що дозволяють ідентифікувати продукцію та містять інформацію щодо безпечності та відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного палива, суднового палива та котельного палива та ідентифікувати суб`єкта господарювання який поставив йому продукцію.

Відповідно до копії паспорта позивача, його знято з реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 13.03.2018. Натомість 13.03.2018 місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 /арк.спр.4,5/.

Позивач у свою чергу стверджує що не повідомлявся належним чином про дії вчинені контролюючим органом при проведенні перевірки за результатами якої винесено оскаржену постанову з даного приводу суд враховує наступне.

Однак такі твердження суд оцінює критично, з огляду на те, що матеріали справи містять докази протилежного.

Згідно з направленням на проведення перевірки від 28.10.2021 №111/09 відповідач звернувся з листом №09-6106 від 28.10.2021 до позивача з вимогою надати інформацію. Лист був надісланий 28.10.2021 рекомендованим відправленням «Укрпошти» №7902612189560 та відповідно інформації з відстеження відправлень «Трекінг Укрпошта» особисто отриманий позивачем 05.11.2021. Проте, не зважаючи на повідомлення про особисте отримання, названий лист, без зазначення причин був повернутий відправнику 21.12.2021.

16.12.2021 листом №09-7123 позивач був запрошений прибути або забезпечити присутність уповноваженої ним особи при складанні протоколу про порушення вимог Закону. Вищевказаний лист був надісланий 17.12.2021 рекомендованим відправленням «Укрпошти» №7902612295629 та відповідно інформації з відстеження відправлень «Трекінг Укрпошта» особисто отриманий позивачем 22.12.2021.

Позивач надав відповідь на вказаний лист.

Відповідач 25.01.2022 звернувся до позивача листом 09-381. Лист містив повторну вимогу щодо надання інформації та повідомлення про складання протоколу про порушення Закону, у разі ненадання відповіді та про забезпечення присутності позивача, або уповноваженої ним особи при складанні названого документу. Лист був надісланий 26.01.2022 рекомендованим поштовим відправленням №7900400092628 та отриманий позивачем 01.03.2022, що підтверджується інформацією відповідно до трекінгу відправлення. Проте 09.03.2022 за письмовою згодою адресата (відповідно того ж джерела, також є відмітка «Укрпошти» про відмову адресата) повернуто за зворотною адресою та знову отримано позивачем особисто 15.03.2022.

Щодо порушення відповідачем складено протокол про виявлене порушення вимог Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №01/09 від 14.02.2022 та акт перевірки характеристик продукції за №04/09, документи долучені до листа за № 09-764 від 14.02.2022. Також, лист містив пропозицію для позивача прибути або забезпечити присутність уповноваженої особи при розгляді справи 28.02.2022. Лист надісланий 15.02.2022 рекомендованим відправленням «Укрпошти» №7900400085230 та відповідно інформації з відстеження відправлень «Трекінг Укрпошта» особисто отриманий позивачем 22.02.2022.

Вказані обставини спростовують твердження про необізнаність з інформацією що стосується перевірки.

Суд при цьому наголошує, що саме за адресою: АДРЕСА_3 зареєстроване місце проживання позивача та з твердження відповідача розміщена продукція перевірку характеристик якої у зв`язку із ненаданням документів не вдалося здійснити. Водночас ФОП ОСОБА_1 стверджує що за вказаною адресою відсутні будь які ознаки наявності пункту роздрібної торгівлі паливом та його реалізації.

Судом встановлено, що Державна екологічна інспекція у Львівській області скерувала позивачу лист згідно якого просила в найкоротший термін надати таку інформацію: завірені копії товарно-транспортних накладних на відпуск і отримання нафтопродуктів, що знаходились на названій заправній станції в період з 21.10.2020 по 26.10.2021, а також відповідні до них «Сертифікати відповідності», «Паспорти якості», «Декларації про відповідність» та інших документів, що дають змогу ідентифікувати суб`єктів господарювання, які поставили продукцію, а також суб`єктів господарювання, котрим поставляли продукцію у зазначений проміжок часу. Зазначено про необхідність надання інформації не пізніше 15.11.2021.

Згаданий лист позивач не отримав, а відповідь на лист щодо присутності при складанні протоколу надав 23.12.2021 і адресою відправника ОСОБА_1 вказав Львівську область, Турківський район, с. Мохнате /арк.спр.32/. Зазначене об`єктивно свідчить про отримання ним кореспонденції за адресою у с. Мохнате. Проте при цьому суд враховує, що позивач просив прийняти до уваги, що протягом 2020-2021 років підприємницьку діяльність не здійснює.

Однак у даному випадку суд висновує, що вказані позивачем у листі пояснення та зазначені ним обставини, зокрема що стосуються стану його здоров`я та нездійснення відповідної підприємницької діяльності контролюючим органом враховані не були.

Судом вже з`ясовано, що від позивача відповідачем вимагалися документи, що стосувалися періоду з 21.10.2020 по 26.10.2021.

Відповідно до наданих суду доказів, а саме: декларації акцизного податку за 10-й місяць 2020 рік, декларацій акцизного податку за звітні місяці 2021 року та додатків до них, видно що вони відображають нульові суми акцизного податку з реалізації пального («отримане/реалізоване пальне - 0.0000 тис.л.»).

Суд наголошує, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у п. 2 ч. б ст. 23 Закону №2735-VІ, для проведення перевірок характеристик продукції (п. 2 ч. 1 ст.15 Закону №2735-VІ).

Ба більше, ст. 23 Закону №2735-VI, передбачено, що перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч. 6).

З аналізу вказаних норм чітко видно, що контролюючий орган може у разі потреби для проведення перевірок характеристики продукції виїжджати за місцем її знаходження.

Суд за вказаних обставин враховує твердження позивача, що за адресою ймовірного знаходження продукції: АДРЕСА_1 уповноважені особи контролюючого органу не виїздили. Однак зазначає, що таке право відповідача є альтернативним і може використовуватися за наявності об`єктивних підстав і зазначені у листі позивача відомості відповідач мав розцінити як обставину, що потребує додаткового дослідження та вжиття відповідних заходів для її встановлення.

Відтак, уповноважені особи відповідача в силу закону мали можливість перевірити факт нездійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 . Перешкод працівникам інспекції позивач не чинив та не відмовляв у проведенні перевірки. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Крім того, з позиції суду, враховуючи встановлені під час розгляду справи фактичні обставини, у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, що підтверджено відповідними доказами, позивач об`єктивно не мав можливості надати контролюючому органу витребувані документи («Сертифікати відповідності», «Паспорти якості», «Декларації про відповідність» та інші документи, що дають змогу ідентифікувати суб`єктів господарювання, які поставили продукцію, а також суб`єктів господарювання, котрим поставляли продукцію у зазначений проміжок часу).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню, а оскаржена постанова скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у цій частині не здійснюється судом.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом з`ясовано, що представник позивача на доказ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подала до суду документи (копії): ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір на надання правової допомоги, акт про надання правової допомоги, квитанцію, виписку, платіжне доручення. Відповідно до вказаних документів, позивач поніс витрати на правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.05.2018 у справі №910/8443/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі Est/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи, зміни підстав позову та обсягу предмета доказування, змісту виконаних послуг, суд вважає що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлений до відшкодування, слід зменшити до 5000,00 грн.

Керуючись приписами ст. ст. 2, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції у Львівській області №01/09 від 28.02.2022 про накладення штрафу.

3. Судовий збір не стягувати.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Львівській області (ЄДРПОУ 38057086) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.