ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.07
Справа №АС17/483-07.
За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ромни, Сумської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Роменське автотранспортне підприємство 15948”
про стягнення 1 484 грн. 05 коп.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
від позивача Онайко Р.А., довіреність № 060-890 від 12.10.2007р.
Від відповідача не з‘явився
У засіданні брали участь помічник судді Ольшевська О.В.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 484 грн. 05 коп. – суму недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхування від нещасних випадків є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя і здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідач відповідно ст.ст. 6, 7 вищезазначеного Закону являється страхувальником, тому на підставі ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” зобов’язаний сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Борг відповідача зі сплати страхових внесків на момент розгляду справи становить 1 484 грн. 05 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2-й квартал 2007 року.
Оскільки відповідач не подав суду доказів сплати суми боргу або аргументованих заперечень щодо позовних вимог, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Роменське автотранспортне підприємство 15948” (42000, Сумська область, м.Ромни, вул.Сумська, 97, код 03118558) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ромни (42000, Сумська область, м.Ромни, б-р Шевченка, 65, код 24016160) 1 484 грн. 05 коп. – суму недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО
The court decision No. 1069086, Commercial Court of Sumy Oblast was adopted on 18.10.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. ас17/483-07. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: