Court ruling № 106907791, 24.10.2022, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 жовтня 2022 року Справа №990/127/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кучугурній Н.В. у справі №990/127/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Етичної ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Етичної ради щодо реагування на заяву позивача;

- зобов`язати зняти з розгляду Етичною радою кандидатуру до Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 .

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Матеріали зазначеної позовної заяви надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06.10.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022, справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №990/127/22 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії; встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документів про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 992,40 грн, сплаченого в установленому порядку, або надання належних доказів на обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

22.10.2022 ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» сформовано заяву про відвід судді Кучугурній Н.В., яка зареєстрована у Дніпропетровському окружному адміністративному суді 24.10.2022 та цього ж дня була передана судді.

Заява містить образливі слова на адресу складу суду, а також в ній вказано про те, що суддя не повинна була постановляти ухвалу у цій справі, оскільки ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2022 про передачу цієї справи за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду оскаржена в апеляційному порядку представником відповідача у справі. Крім цього, позивач зазначає, що Законом України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за подачу позовної заяви до суб`єкта владних повноважень без створення юридичної особи, яким у цій справі, за доводами позивача, є Етична рада.

Дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді, суд зазначає про таке.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності правових підстав для відводу судді Кучугурній Н.В., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений, зокрема, не погодженням з ухвалою суду від 12.09.2022 про залишення позову без руху, однак вказані обставини не можуть бути підставою для відводу судді у цій справі.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на наведені норми чинного процесуального законодавства України і була постановлена ухвала про залишення без руху позовної заяви у справі №990/127/22.

Інші доводи, якими позивач мотивує підстави для відводу, суд залишає поза увагою, оскільки вони носять образливий характер.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу судді, суд уважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кучугурній Н.В. необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурній Н.В.

Передати матеріали адміністративної справи №990/127/22 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна