Decision № 106907632, 19.09.2022, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року Справа № 160/10121/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2022 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 50 506 грн 68 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач проходила публічну службу - службу в органах внутрішніх справ України з 2017 року по 2022 рік. Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ відповідача було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

07.08.2017 року на виконання вимог ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області був укладений контракт про здобуття освіти в ДДУВС.

Наказом ДДУВС від 02.07.2020 року № 102 о/с відповідач, як випускник ДДУВС, була направлена у розпорядження ГУНП України в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Наказом ГУНП України в Дніпропетровській області від 06.07.2020 р. № 180 о/с відповідач була призначена на посаду дільничного сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 року № 290 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) на підставі його рапорту від 09.03.2022 року.

Оскільки відповідачем не були виконанні зобов`язання за контрактом № 3875, останній зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ДДУВС.

Відповідач в добровільному порядку не відшкодував зазначені витрати, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.07.2022 року відкрито провадження у справі №160/10121/22 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали суду від 19.07.2022 року направлялася на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, однак 13.10.2022 року конверт повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на викладене, судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.

Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №826/3699/17, від 14.03.2019 року у справі №0940/1233/18, від 28.05.2020 року у справі №215/3308/18.

З урахуванням вимог ст. ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України з 2017 року по 2022 рік.

Відповідно до наказу ДДУВС від 07.08.2017 року №148 о/с відповідач була зарахована курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та їй було присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

07.08.2017 року між відповідачем, позивачем та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області був укладений контракт про здобуття відповідачем освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ № 3875.

Пунктом 3.5 контракту № 3875 передбачено, що в разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач зобов`язаний відшкодувати МВС України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про національну поліцію» у розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Наказом ДДУВС від 02.07.2020 р. № 102 о/с відповідач, як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, був направлений у розпорядження Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області для призначення на посаду згідно з отриманим фахом.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 06.07.2020 р. № 180 о/с відповідач, як випускник ДДУВС, призначена на посаду дільничного сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дніпровського відділу поліції.

09.03.2022 року відповідачем був поданий рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 року № 290 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Відповідач, звільнившись з Національної поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та тим самим відмовившись від подальшого проходження служби, порушила вимоги контракту № 3875.

У зв`язку із звільненням відповідача з органів Національної поліції України, позивачем було здійснено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2017-2020 рр., який згідно з довідкою-розрахунком № 659 від 26.04.2022 року становить 50506,68 грн.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Порядок №261).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Приписами ч.ч. 4 та 5 ст. 74 цього Закону встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно зі ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до абз. 3 пп.ункту 1 Порядку № 261 звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з п.п. 3 та 4 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п. 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 09.03.2022 року про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання, отримано відповідачем 09.03.2022 року.

Згідно з довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2017 - 2020 роки, витрати за вказаний період склали 50506,68 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, якого звільнено з органів поліції за пунктом п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 50506,68 грн., що підтверджується довідками-розрахунками витрат, пов`язаних з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, долученими до матеріалів справи, а тому позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 50506,68 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі такі витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (49005, м. Дніпро, пр-т Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про стягнення витрат, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UA148201720313281001201017468, код ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 50 506,68 грн. (п`ятдесят тисяч п`ятсот шість грн 68 коп.).

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко