Decision № 106907411, 24.10.2022, Vinnytsia District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 жовтня 2022 р. Справа № 120/6261/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 12.07.1994 отримував пенсію в розмірі 82 % від суми грошового забезпечення (77% за вислугу років + 5% як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Позивач зазначає, що з 01.01.2018 ГУ ПФУ у Вінницькій області безпідставно зменшило розмір його пенсійної виплати - 5% як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, що було визначено на момент призначення його пенсії згідно ст. 13 Закону № 2262-ХІІ. У зв`язку із цим він звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, однак листом від 01.06.2022 ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило у здійснені вказаного перерахунку.

Вважаючи, що відсоткове значення розміру уже призначеної пенсії є незмінним та з 01.01.2007 року мало становити 82 % (77% за вислугу + 5% як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи) позивач з метою оскарження відповідних дій відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

26.08.2022 та 01.09.2022 до суду надійшли відзиви на позовну заяву аналогічні за змістом, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що Головним управлінням з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка була надана уповноваженим структурним підрозділом. Водночас, як вказує відповідач, під час вказаного перерахунку розмір пенсії позивача склав 77% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що Законом України від 04.04.2006 №3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набув чинності з 29.04.2006, внесено зміни зокрема до статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка визначає розміри пенсій за вислугу років. Відповідач вказує, що з 29.04.2006 збільшення розмірів пенсій за вислугу років для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не передбачено Законом. Відтак, на переконання відповідача, у пенсійного органу відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням 82% відповідних сум грошового забезпечення. За таких обставин просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області з 2007 року та отримував з того часу пенсію в розмірі 82 % від суми грошового забезпечення (з яких 77% за 29 років вислуги та 5% як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 кат.), згідно із Законом № 2262-ХІІ, що підтверджується розрахунком на призначення пенсії за вислугу років та відповіддю ПФУ від 01.06.2022.

Пенсія позивачу була призначена з 12.07.1994.

Водночас відповідачем не надано до суду відомості про відсотковий розмір пенсії позивача при її призначенні 12.07.1994, оскільки на обліку у відповідача ОСОБА_1 перебуває лише з 01.01.2007.

ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" з урахуванням існуючої вислуги років - 29 років, у зв`язку з чим відсоткове значення розміру пенсії становило 77 %. Однак відповідачем в цьому разі до відсоткового значення розміру пенсії не було включено 5%, які були додатково визначені позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії на момент призначення пенсії.

Крім того, на підставі Постанови КМУ №103 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 та її розмір склав 77% грошового забезпечення.

Надалі, 12.05.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії виходячи із відсоткового значення її розміру в 82% сум грошового забезпечення.

За результатами розгляду відповідної заяви, ГУ ПФУ у Вінницькій області листом від 01.06.2022 відмовило позивачу у її задоволенні посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку

Вважаючи наведені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу (12.07.1994), передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а"

статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.

Таким чином позивач на час призначення пенсії маючи вислугу 29 років мав право на отримання пенсії у розмірі 77 % грошового забезпечення та 5% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що разом становить 82%. Водночас на час призначення пенсії ч.2 ст.13 Закону №2262 передбачалося обмеження максимального розміру пенсії учасникам ліквідації 2 категорії 80%.

Надалі, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року за № 3591-IV внесено зміни у положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ та пункти «б» і «в» частини першої викладено в такій редакції:

«б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».

Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2, 3.

Водночас статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею (у редакції на момент перерахунку пенсії позивача) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, обов`язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за згаданим вище Законом.

07 листопада 2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою внесено зміни до грошового забезпечення. Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2008 року.

В подальшому, відповідачем відповідно до Постанови КМУ № 103 здійснено перерахунок пенсії позивачу за вислугу років з 01 січня 2018 року, застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення 77% відповідних сум грошового забезпечення, оскіьки редакція ст.13 не передбачала доплату 5% учасникам ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що як з 01 січня 2008 року, так із 01.01.2018 у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Однак, підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на момент такого перерахунку, які застосовуються саме при призначенні пенсії, були відсутні.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.

Суд зазначає, що стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, якими було виключено 5% збільшення пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 та 3 категорії як і іншими Законами у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Отже системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 04.04.2006 за № 3591-IV зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках, як і наступні зміни до цієї статті щодо відсоткового значення розміру пенсії, які внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, та яке суд враховує при розгляді цієї справи.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, та виключення у зв`язку із цим 5% збільшення відсоткового значення розміру пенсії позивача, набуте ним на момент призначення такої пенсії є протиправним.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 82% від відповідних сум грошового забезпечення. Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов`язати здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплачувати позивачу пенсію виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 82% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 82% до 77% від відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 82% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату різниці між виплаченою та належною до виплати пенсією.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24.10.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна