№ 1068744, 07.11.2006, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

07.11.2006 Справа №3/241

м. Полтава

По позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕІС”, 39230, с. Чорбівка Кобеляцького району Полтавської області

До Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції , 39200, м. Кобеляки, вул. Леніна,2

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.08.2003р. №000144160/0, за яким позивачу визначений штраф в розмірі 50% (5 117,79 грн.) від суми узгоджених зобов’язань з ПДВ в 10 235,58 грн. сплачених з про строчкою в 125 календарних дні,

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна

С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я Костандян Оксана Василівна

Представники:

від позивача –Лелеченко В.І., Іллічеві О.О. (див. протокол)

від відповідача –Комісар Н.А. (див. протокол)

Суть справи: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Леіс” с. Чорбівка Кобеляцького району Полтавської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кобеляцької МДПІ від 15.08.2003р. №000144160/0, за яким позивачу визначений штраф в розмірі 50% (5117,79 грн.) від суми узгоджених зобов’язань з ПДВ в 10 235,58 грн. сплачених з про строчкою в 125 календарних дні.

Відповідач позовні вимоги відхилив за письмовими запереченнями в формі відзиву на позов від 25.09.2006р. №2824/10/10-028, посилаючись на правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в:

Як зазначає в відзиві на позов від 25.09.2006р. №2824/10/10-028 Кобеляцька МДПІ підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення послужила облікова картка позивача –платника ПДВ, яка ведеться ДПС. За цією карткою як стверджує ДПІ-відповідач задекларовані самостійно позивачем суми зобов’язань з ПДВ в період з квітня 2001 року по листопад 2002 року (див. декларації) несвоєчасно сплачувались до бюджету.

Саме оспорюване податкове повідомлення-рішення не містить інформації ні щодо періодів, за які задекларовані суми податкових зобов’язань з ПДВ не були своєчасно сплачені, ні щодо доказового матеріалу, який був використаний при його прийнятті.

На вимогу суду (див. п. 4 ухвали суду від 17.08.2006р. по цій справі) щодо надання матеріалів перевірки, на підставі яких було прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення, представники сторін повідомили: позивача –матеріали перевірки не отримували, відповідача –такі матеріали не оформлялись.

В реагування на вимогу суду про надання детального розрахунку, вмотивованого нормами права та доказовим матеріалом, визначення суми штрафу, що значиться в спірному податковому повідомленні-рішенні в 5 117,79 грн. (50% від суми узгодженого податкового зобов’язання в 10 235, 58 грн.), податкова-відповідач надала розрахунок штрафних санкцій по ПДВ по ТОВ „Леіс” (код ЄДРПОУ –24832828) за період з 30.04.2001р. по 01.12.2002р., який залучений як додаток 1 до відзиву на позов від 25.09.2006р. №2824/10/10-028.

З огляду на наданий ДПС розрахунок штрафних санкцій, про який йдеться вище, сума в 10 235, 58 грн., яка значиться в спірному податковому повідомленні-рішенні як сума узгоджених податкових зобов’язань, несвоєчасно сплачених позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ ( зі змінами і доповненнями), стосується задекларованих сум зобов’язань з ПДВ за березень, серпень 2001 року, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2002 року ( декларації: №6993 за березень 2001 року, №19700 за серпень 2001 року, № 3748 за квітень 2002 року, №4576 за травень 2002 року, №5579 за червень 2002 року, №7023 за липень 2002 року, №7737 за серпень 2002 року, №8391 за вересень 2002 року та №10065 за жовтень 2002 року).

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 15.08.2003р. №000144160/0, за яким позивачу визначений штраф в розмірі 50% (5117,79 грн.) від суми узгоджених зобов’язань з ПДВ в 10 235,58 грн. сплачених з про строчкою в 125 календарних дні, податкова-відповідач, при цьому посилаючись на п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181-ІІІ, виходила з того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення ( див. стор. 1-2 відзиву на позов від 25.09.2006р. №2824/10/10-028).

Наданий сторонами доказовий матеріал засвідчує про те, що спірне податкове повідомлення-рішення КМДПІ-відповідача не є обґрунтованим та правомірними в повному обсязі, з огляду на наступне:

По-перше, посилання відповідача на п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ ( зі змінами і доповненнями), вмотивовуючи правомірність оспорюваного акту ненормативного характеру, є помилковим, оскільки ця норма стосується рівності бюджетних інтересів, а саме державного та місцевих при погашенні податкового боргу.

По-друге, пункт 7.7 статті 7 ЗУ №2181-ІІІ (в редакції Закону N 550-IV від 20.02.2003р.) набрав чинності лише 26 березня 2003 року, тобто з дня оприлюднення його в газеті «Урядовий кур'єр»№ 56. Початкова ж редакція цієї норми взагалі не містила приписів щодо погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення. З огляду на це, остання ( п. 7.7 ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ в редакції ЗУ №550-ІУ) не може поширюватись на правовідносини 2001-2002 рр. По-третє, позивач діяв в межах положень саме пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ ( зі змінами і доповненнями), за яким „платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації” щодо оплати зобов’язань по ПДВ за періоди звітності квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2002 року. Цьому підтвердженням є таке:

Позивачем були подані до ДПС податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2002 року з зазначенням узгодженої суми податкових зобов’язань за ці періоди, відповідно, в 981, 00 грн., 567, 00 грн., 1523, 00 грн., 812, 00 грн., 423,00 грн., 2113, 00 грн. Строк оплати цих сум за вище зазначено нормою (пп. 5.3.1 ЗУ №2181-ІІІ) є, відповідно, 30 травня, 30 червня, 30 липня, 30 серпня, 30 вересня та 30 жовтня 2002 року.

7 та 17 травня 2002 року, 17 та 19 червня 2002 року, 18 липня 2002 року, 18 серпня 2002 року, 18 вересня 2002 року, 25 та 29 жовтня 2002 року, тобто в межах встановлених законом термінів, ТОВ „Леіс” на відповідний бюджетний рахунок за платіжними дорученнями №400, №581, №3, №10, №14, №27, №45, № 46 та квитанція №100 Полтавської облфілії АППБ „Аваль”, перерахувало, відповідно, 581, 00 грн., 400,00 грн., 400, 00 грн., 167,00 грн., 1523, 00 грн., 812, 00 грн., 423, 00 грн., 1380,00 грн. та 733,00 грн., що склали задекларовану суму (загалом в 6 419, 00 грн.) зобов’язань з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2002 року.

Таким чином, штраф в 50% (3 209, 50 грн.) до суми узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ в 6 419, 00 грн. за зазначені вище податкові періоди визначений податковою-відповідачем за спірним податковим повідомлення-рішенням без дотримання вимог чинного податкового законодавства, а отже в цій частині останнє підлягає визнанню недійсним.

Задекларовані ТОВ „Леіс” суми податкових зобов’язань з ПДВ: березень 2001 року –580,00 грн., серпень 2001 року –1994, 00 грн. та жовтень 2002 року –1959, 00 грн. були оплачені позивачем з прострочкою термінів, визначених ЗУ №2181, більше ніж в 90 днів, тому застосовані санкції КМДПІ за спірним податковим повідомленням-рішенням в іншій його частині - 1 908, 29 грн. (5117, 79 грн. –3 209, 50 грн.) є правомірною дією відповідача.

За викладеного вимоги позивача підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 12 ГПК України, ст.ст. 94(3), 158, 162, 163, 167, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кобеляцької МДПІ від 15.08.2003р. №000144160/0, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Леіс” с. Чорбівка Кобеляцького району Полтавської області визначений штраф в розмірі 3 209, 50 грн. (50%) від суми узгоджених зобов’язань з ПДВ в 6 419, 00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Леіс” (с. Чорбівка Кобеляцького району Полтавської області), код ЄДРПОУ 24832828, п/р 26008055231359 в Полтавському РУ „Приватбанк” МФО 331401 –127, 90 грн. судових витрат.

Виконавчий лист видати після набрання цією постановою законної сили

5. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.

Примітки:

1. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.. 254 та ч. 3 та ч. 5 ст. 186 КАС України.

2. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням зазначені у ст. 255 КАС України