Decision № 106843669, 20.10.2022, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City)

Справа № 489/2633/22

Провадження №2-а/489/100/22

Рішення

іменем України

20 жовтня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді МикульшиноїГ.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

В вересні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч.2ст.210-1 КУпАП.

В позові вказав, що 06.09.2022 відносно нього начальником Інгульського РТКЦ та СП підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 92, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 210-1 КУпАП, а саме він начебто протягом 24 годин з дня оголошення Указу Президента України «Про мобілізацію» не прибув до Інгульського РТКЦ та СП, хоча є військовозобов`язаним резерву першого обліку, якому було видано мобілізаційне розпорядження.

Із вказаною постановою позивач не згодний, оскільки 25.02.2022 він прибув до відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . Проте на його звернення щодо оформлення призиву його було повідомлено, що призов буде здійснюватись шляхом направлення повісток. При цьому, працівниками відповідача було зафіксовано анкетні дані позивача. Також ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що посадовою особою відповідача порушено строки для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки Указ Президента України № 64/2022 про введення воєнного стану видано 24.02.2022, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності винесено 06.09.2022, тобто більше ніж через шість місяців після введення воєнного стану.

Посилаючись на викладене позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Сторони повідомлялені судом про розгляд справи належним чином (а.с.14-16).

Від відповідача Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в зв`язку з його безпідставністю. Відповідач заперечує ту обставину, що 25.02.2022 ОСОБА_1 прибував до територіального центру комплектування та навпаки зазначав про ігнорування позивачем вимог ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», невиконання вимог мобілізаційного розпорядження. Також вказував на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення було виявлено 06.09.2022, того ж дня відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення, відповідно строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності порушено не було.

Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка) солдат ОСОБА_1 , 1982 р.н., дійсно прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України. Тимчасове посвідчення видане 23.09.2016 та дійне безстроково.

Відповідно до мобілізаційного розпорядження від 16.09.2016 рядового ОСОБА_1 зобов`язано на підставі ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» з оголошенням мобілізації, не чекаючи повістки військового комісаріату, негайно з`явитись за адресою: АДРЕСА_2 .

06.09.2022 заступником начальника мобілізаційного відділення Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки складено Протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП. Згідно вказаного Протоколу встановлено, що 06.09.2022 ОСОБА_1 прибув до центру комплектування з метою оформлення зміни місця проживання. Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку було встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним резерву першого обліку, якому було видано мобілізаційне розпорядження. Однак в порушення ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» ОСОБА_1 протягом 24 годин після оголошення Указу Президента України «Про мобілізацію» до Інгульського РТКЦ та СП не прибув. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

06.09.2022 начальником Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгенієм Лопатіним винесено Постанову №92, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сум 5100,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 зі вказаною постановою не згоден та зазначає про те, що 25.02.2022 виконав свої зобов`язання та з`явився до Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак його було повідомлено про те, що мобілізація буде проходити в подальшому шляхом вручення повісток. Доказів на підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи не долучено, відповідач спростовує дану обставину.

Згідно ч. 1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.20КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно доположень ст.210-1КУпАП порушеннязаконодавства прооборону,мобілізаційну підготовкута мобілізацію- тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб- від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такогопорушення вособливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Судом встановлено (а.с. 4), що 16.09.2016 позивачу ОСОБА_1 Ленінським районним військовим комісаріатом (зараз - Інгульським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки) було видане мобілізаційне розпорядження, згідно якого він зобов`язаний був після оголошення Президентом України Указу «Про загальну мобілізацію» від 24.02.200 № 65/2022 негайно прибути до територіального центру.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 ще на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено ще на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено ще на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.

У відповідності до положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

В силу ч. 2 ст. 19Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.2ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Посилання позивача на те, що він виконав свої зобов`язання та 25.02.2022 прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини в матеріалах справи не міститься.

Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що відповідачем порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності, суд не приймає їх до уваги, оскільки вони суперечать обставинам справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

З матеріалів справи встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, відповідачем було виявлено 06.09.2022 та того ж дня його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно строки притягнення ОСОБА_1 порушено не було.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими та в їх задоволенні необхідно відмовити.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 139 КАС України та п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (оскільки позивач є військовозобов`язаним) судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо П`ятогоапеляційного адміністративногосуду протягомдесяти днівз дняйого проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: Інгульський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна, адреса місцезнаходження: м.Миколаїв, пр. Миру, 24-А, ЄДРПОУ 09977015.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2022.

Суддя Г.А. Микульшина