Decision № 106581739, 21.09.2022, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/782/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій

за участю представників:

від позивача Лях І.Д.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Сайнсмед про стягнення 606168,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізико-Хімічний інститут імені О.В. Богатського Національної академії наук України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сайнсмед заборгованості за договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 01-2019 від 01.02.2019 р. в загальному розмірі 542501,25 грн., в т.ч.: 301324,23 грн. основного боргу, 168552,96 грн. пені, 79624,06 грн. інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2022 р. № 916/782/22 позовну заяву Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України залишено без руху, при цьому встановлено 10-денний строк для усунення заявником виявлених судом недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, судом було встановлено, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми основного боргу в розмірі 301324,23 грн., в т.ч.: 266604,87 грн. по сплаті за оренду та спожиті комунальні послуги, 34719,36 грн. по сплаті відповідної частки на утримання будинку і прибудинкової території та земельного податку, що заявлена до стягнення. Також судом встановлено, що позивач в позовній заяві вказує, що у відповідача станом на 01.01.2022 р. наявна, в тому числі, заборгованість по сплаті за оренду та спожиті комунальні послуги у розмірі 266604,87 грн., водночас, як встановлено судом, відповідних доказів споживання відповідачем комунальних послуг позивачем до матеріалів позову на надано.

23.05.2022 р. від Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України на електронну адресу суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 01-2019 від 01.02.2019 р. в загальному розмірі 606168,94 грн., в т.ч.: 331811,55 грн. основного боргу, 24046,80 грн. відшкодування витрат на утримання частки будинку і прибудинкової території, 10550,94 грн. відшкодування земельного податку, 1204,70 грн. заборгованості за комунальні послуги, 6099,91 грн. заборгованості за електропостачання, 64440,09 грн. інфляційних нарахувань, 24371,24 грн. 3% річних та 143643,71 грн. пені. Також представником позивача додано до матеріалів заяви розрахунки основного боргу, відшкодування витрат на утримання частки будинку і прибудинкової території, заборгованості за електропостачання, інфляційних нарахувань, 3% річних, пені, копії договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.02.2019 р., розрахунку відшкодування витрат на утримання будівлі за місяць по вул. Пушкінська, 37 (з 01.01.2019 рік), додатку № 1 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.02.2019 р. Розрахунку відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, додатку № 2 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.02.2019 р. Розрахунку відшкодування комунальних послуг, вивозу сміття, надання послуг з технічного випробування пожежних гідрантів, централізованого пожежного спостереження, технічного обслуговування протипожежної сигналізації.

Так, в уточненій позовній заяві позивач вказує, що 01 лютого 2019 року між Фізико-Хімічним інститутом імені О.В. Богатського Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сайнсмед (орендар) було укладено договір № 01-2019 оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України.

Згідно пунктів 1.1., 3.1., 3.4. цього договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 276,4 кв.м за адресою: місто Одеса, вул. Пушкінська, 37; орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності), щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця; крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця:відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, відшкодування витрат на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором.

Позивач зазначає, що згідно акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.02.2019 р. № 01-2019 відповідач (орендар) прийняв вищевказані нежитлові приміщення, вартість якого за незалежною оцінкою станом на 15.09.2018 р. становила 1357905 грн.

Як зазначає позивач, до червня 2019 року відповідач частково виконував свої зобов`язання зі сплати орендної плати, проте з червня 2019 року орендні платежі за договором оренди відповідач не вносить, у зв`язку з чим заборгованість відповідача по сплаті оренди за період з травня 2019 року по грудень 2019 року становить 331811,55 грн.

Щодо відшкодування витрат на утримання будинку і прибудинкової території позивач зазначає, що згідно п. 3.1. договору оренди, крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування витрат на утримання будинку та прилеглої території.

Так, сторони додатково уклали окремий договір № 1-2019/1 від 01.02.2019 р. Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (договір комунальних послуг). Згідно п. 2.1., 2.2., 2.2.3. договору комунальних послуг позивач надає відповідачу комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами, а відповідач не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, зобов`язаний отримати рахунки і внести плату на рахунок позивача.

Позивач зазначає, що згідно розрахунку розміру тарифу на відшкодування витрат на утримання будівлі від 01.01.2019 р. вартість експлуатаційних витрат на 1 кв.м становить 17,40 грн., а площа орендованого відповідачем приміщення становить 276,40 кв.м. Отже, сума відшкодування витрат на утримання будинку і прибудинкової території що припадає на орендовану відповідачем площу становить 4809,36 грн. (276,40 кв.м х 17,40 грн./кв.м = 4809,36 грн. на місяць). За ствердженнями позивача, за березень, квітень, травень, червень та серпень 2019 року (5 місяців) відповідач відшкодування витрат не здійснював, тому за ним утворилася заборгованість в сумі 24168,42 грн. (4809,36 грн. х 5 міс. = 24046,80 грн.)

Щодо відшкодування земельного податку позивач зазначає, що в п. 3.1. договору оренди передбачена відшкодування податку на землю орендарем на користь орендодавця. Погоджений сторонами річний розмір відшкодування відповідачем земельного податку становить 21101,86 грн. (17584,49 грн. з ПДВ). Як вказує позивач, з лютого 2019 року відповідач свою місячну частку земельного податку (1758,49 грн.) сплачував частково, тому за лютий, березень, квітень, червень, липень та вересень 2019 року (6 місяців) утворилася заборгованість в сумі 10550,94 грн. (1758,49 х 6 міс. = 10550,94 грн.).

Також в п. 3.1. договору оренди передбачено відшкодування орендарем комунальних платежів, інших витрат за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. Так, позивач повідомляє, що за домовленістю сторін нарахування послуг, розмір споживання яких коливається (електропостачання, водопостачання тощо), здійснювався за наданими уповноваженою особою - комендантом відповідача даними. Згідно розрахунку відшкодування комунальних послуг (додаток № 2 до договору оренди) для відповідача було затверджено наступні тарифи: на вивіз сміття - 84,00 грн.; технічне випробування пожежних гідрантів - 59,05 грн.; на централізоване пожежне спостереження - 15,70 грн.

При цьому позивач вказує, що обсяг водопостачання та електропостачання нараховано за даними представника відповідача і сторонами не заперечується. З урахуванням тарифів і обсягів споживання вартість спожитих відповідачем послуг становить:

-за червень 2019 року - 356,66 грн., в т.ч. 167,32 грн. - за водопостачання; 114,59 грн. - за вивіз сміття; 59,05 грн. - технічне обслуговування гідрантів; 15,70 грн. - централізоване протипожежне спостереження.

-за липень 2019 року - 848,04 грн., в т.ч. 658,70 грн. - за водопостачання; 114,59 грн. - за вивіз сміття; 59,05 грн. - технічне обслуговування гідрантів; 15,70 грн. - централізоване протипожежне спостереження.

Таким чином, за ствердженнями позивача, загальна заборгованість відповідача по комунальним послугам становить: 1204,70 грн. (356,66 + 848,04 = 1204,70 грн.).

Щодо відшкодування по електропостачанню позивач зазначає, що згідно розрахунку, заборгованість відповідача з червня по жовтень 2019 року за електропостачання в сумі становить 6099,91 грн., з них: за червень 2019 року - 356,66 грн.; за липень 2019 року - 1696,08 грн.; за серпень 2019 року - 1504,88 грн.; за вересень 2019 року - 1271,14 грн.; за жовтень 2019 року - 1271,15 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням зобов`язань по сплаті орендної плати позивачем нараховано пеню за прострочення зобов`язань, три відсотки річних та інфляційні втрати, розрахунки яких додано до уточненої позовної заяви.

Разом з тим позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 16.02.2022 р. адвокат позивача надіслав відповідачу акти звірки взаєморозрахунків від 02.02.2022 р. між сторонами та супровідний лист, яким просив здійснити звірку взаєморозрахунків, повідомити про причини несплати боргу, терміново сплатити заборгованість за договором, підписати акти звірки розрахунків і один примірник повернути представнику позивача - адвокату. Проте, як зазначає позивач, до цього часу відповідь від відповідача не надходила.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 р. позовну заяву Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/782/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання на 20 червня 2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2022 р. у справі № 916/782/22 підготовче засідання відкладено на 18 липня 2022 р. з огляду на неявку відповідача.

Під час підготовчого засідання 18.07.2022 р. представник позивача заявив про неможливість вручення відповідачу копії ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2022 р. у справі № 916/782/22 підготовче засідання відкладено на 05 серпня 2022 р. з огляду на неявку відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2022 р. у справі № 916/782/22 підготовче засідання відкладено на 30 серпня 2022 р. з огляду на неявку відповідача.

15.08.2022 р. від Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України до господарського суду Одеської області надійшла заява про виконання доручення суду, у якій позивач повідомив про надсилання ухвали суду від 05.08.2022. по справі № 916/782/22 на усі відомі адреси можливого перебування відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2022 р. у справі № 916/782/22 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21 вересня 2022 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Так, господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 лютого 2019 р. між Фізико-Хімічним інститутом імені О.В. Богатського Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Сайнсмед було укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 01-2019, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення наукового корпусу № 03534535.1.АААДЖЕ077 (майно) загальною площею 276.4 кв.м, а саме: кабінети № 3 - 22,5 кв.м, № 5 - 16,4 кв.м, №10 - 20,6 кв.м, № 11 - 15,1 кв.м, № 12 - 27,8 кв.м, №13 - 18,0 кв.м, № 14 - 22,2 кв.м, № 15 - 24,8 кв.м, № 16 - 20,8 кв.м; коридори загальною площею 59,6 кв.м; підсобні приміщення загальною площею 21,7 кв.м; вбудована шафа площею 1,9 кв.м, розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська. 37 на першому поверсі п`ятиповерхового будинку (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ФХІ ім. О.В. Богатського НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна (актом оцінки) 15 серпня 2018 р. і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 15 серпня 2018 р. 2357905,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою використання: розміщення суб`єктів господарювання, що діють на основі приватної власності і провадять господарську діяльність з медичної практики.

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати нотаріального посвідчення цього договору) та акта приймання-передачі майна.

В п. 2.2 договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно, розпорядження ним. Орендар не має права викупу орендованого майна. Власником майна залишається держава, органом управління - НАН України, а орендар лише користується ним протягом строку оренди.

Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця (п. 2.4. договору).

Згідно з п. 2.5. договору будівлю по вул. Пушкінська, 37 у місті Одесі прийнято під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 20.04.1982 р. № 230, як пам`ятку архітектури місцевого значення та внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, охоронний № 710-Од. Орендар зобов`язується забезпечити збереження приміщень, які передаються в оренду, відповідно до вимог Закону України Про охорону культурної спадщини та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

У п. 3 договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (Методика розрахунку) / за результатами конкурсу на право оренди майна, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2018 р. складає 41626,38 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди січень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень місяць 2019 року.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, відшкодування витрат на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3.4. договору).

В п. 3.5. договору передбачено, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова (годинна) у випадку погодинної оплати, орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням (годинам) користування.

Згідно п. 3.6. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У п. 3.7. договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Надміру сплачена сума орендної плати підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю (п. 3.8. договору).

Відповідно до п. 3.10. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря він обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції орендодавцю.

Згідно п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 9.10. договору передбачено, що у випадках звільнення орендарем орендованого майна без передачі орендодавцю за актом орендар несе матеріальну відповідальність за всі збитки, які виникнуть у орендодавця у зв`язку з цим. У разі повернення орендарем орендодавцю орендованого майна без здійснення необхідного поточного ремонту орендар відшкодовує орендодавцю вартість ремонту (п. 9.11. договору).

Згідно п. 9.13. договору стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, передбачених цим договором, проводиться на підставі рішення суду та/або в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В п. 10.1. договору сторони передбачили, що договір укладено строком на три роки, що діє з 01.02.2019 р. до 30 грудня 2021 р. включно.

Відповідно до п. 10.2. договору умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків - до виконання зобов`язань.

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до цього договору вносяться в такій самій формі, що й цей договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом (п. 10.3. договору).

Згідно п. 10.7. договору сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд; не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна; без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі; перешкоджає співробітникам орендодавця та/або НАН України здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору.

В п. 10.9. договору сторони передбачили, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Пунктом 10.10. договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

У п. 11.1. договору сторони передбачили, що додатки до цього договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: розрахунок орендної плати; акт приймання-передачі орендованого майна; план-схема орендованих приміщень; звіт про незалежну оцінку майна, що передається в оренду (з рецензією).

01.02.2019 р. на виконання умов договору № 01-2019 від 01.02.2019 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 276,4 кв.м, а саме: кабінети №3 -22,5 кв.м, №5 - 16,4 кв.м, №10 - 20,6 кв.м, №11-15,1 кв.м, №12 - 27,8 кв.м, №13 - 18,0 кв.м, № 14 - 22,2 кв.м, №15 - 24,8 кв.м, № 16 - 20,8 кв.м; коридори загальною площею 59,6 кв.м; підсобні приміщення загальною площею 21,7 кв.м; вбудована шафа площею 1,9 кв.м, (далі - майно), яке розташоване на 1 поверсі п`ятиповерхового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 37.

Також у акті приймання-передачі нежитлових приміщень зазначено, що вартість майна за незалежною оцінкою станом на 15 серпня 2018р. становить 2357905 грн., а стан майна на момент передачі в оренду: добрий. Майно надається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики.

При цьому, як вбачається із додатку № 3 до Положення про порядок передачі в оренду майна, що належить до майнового комплексу НАН України, затвердженого постановою Бюро Президії НАН України від 15.10.214 № 216, плата за перший базовий місяць складає 41626,38 грн. без ПДВ.

Окрім того, судом встановлено, що 01.02.2019 р. між Фізико-Хімічним інститутом імені О.В. Богатського Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Сайнсмед було укладено договір № 01-2019/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю , відповідно до п. 1.1. якого балансоутримувач ФХІ ім. О.В. Богатського НАН України забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 37, загальною площею 6162,4 кв.м (на балансі інституту 3829,8 кв.м), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору балансоутримувач зобов`язується забезпечити:

- виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором: відшкодування за комунальні послуги (теплопостачання, постачання електричної енергії, вивіз сміття, технічне випробування пожежного гідранту, централізоване протипожежне спостереження, тощо), експлуатаційні послуги - послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньо будинкових мереж тощо), послуга з відшкодування земельного податку. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача (п. 2.1.1.

- надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами (п. 2.1.2);

- інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги (п. 2.1.3.).

Згідно п. 2.2. договору орендар зобов`язується:

- дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщенням за цим договором та договором оренди (п. 2.2.1.);

-своєчасно інформувати балансоутримувача (або організацію, яка обслуговує будівлю) про виявлені неполадки елементів будівлі, приміщення (п. 2.2.2.);

- не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати земельний податок. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку однієї облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки (п. 2.2.3);

- не перешкоджати в денний час, а при аваріях і в нічний час, входженню в приміщення представникам орендодавця або працівникам організацій, що обслуговують будівлю, для проведення огляду конструкцій та технічного обладнання приміщення і усунення неполадок (п. 2.2.4.);

-відшкодувати в установленому порядку усі збитки від пошкодження елементів будівлі, які сталися з вини орендаря або осіб, які з ним працюють (п. 2.2.5.);

- складувати відходи від своєї виробничої діяльності окремо та вчасно вивозити їх власним коштом (п. 2.2.6.).

Відповідно до п. 3.1. договору орендодавець будівлі має право стягнути в установленому порядку суми усіх збитків від пошкодження елементів будівлі, які сталися з вини орендаря або осіб, які з ним працюють (п. 3.1.1.); стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3 договору (п. 3.1.2);

Згідно п. 3.2. договору орендар має право: вимагати при потребі від орендодавця позапланового огляду з метою виявлення стану конструкцій і технічного обладнання приміщення та будівлі в цілому (п. 3.2.1.); у разі незабезпечення виконання вимог пункту 2.1.1 і неприйняття необхідних заходів щодо підприємств, що обслуговують будівлю, припинити внесення платежів за обслуговування та ремонт будівлі до усунення виявлених недоліків (п. 3.2.2.); у випадку перерв у наданні комунальних послуг понад нормативні строки зменшувати плату за комунальні послуги згідно з порядком, встановленим чинним законодавством (п. 3.2.3.); у разі перебоїв у наданні комунальних послуг (подача тепла, електроенергії) строком більш як на одну добу, що підтверджуються відповідними документами (актом, записом в журналі заяв і т. п.), зменшити місячну плату за таким видом послуг на _% (п. 3.2.3.); вимагати від орендодавця відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних обов`язків за цим договором, в судовому порядку (п. 3.2.4).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що він діє з 01 лютого 2019 р. до 30 грудня 2021 р.

З розрахунку відшкодування витрат на утримання будівлі за місяць по вул. Пушкінськіка, 37 (з 01.01.2019 р.) вбачається, що розмір тарифу на відшкодування витрат на утримання будівлі на 1 м.кв. становить 17,40 грн., а площа орендованого відповідачем приміщення становить 276,40 м.кв. Отже, сума відшкодування витрат на утримання будинку і прибудинкової території що припадає на орендовану відповідачем площу становить 4809,36 грн. (276,40 м.кв. х 17,40 грн./м.кв. = 4809,36 грн. на місяць).

При цьому, як встановлено судом, до договору № 01-2019 від 01.02.2019 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, сторонами погоджено у додатку № 1 від 01.02.2019 р. розмір відшкодування орендарем земельного податку по площі, яка знаходиться в оренді ТОВ Сайнсмед та складає 21101,86 грн. (17584,49 грн. + ПДВ). Також у додатку № 2 до даного договору, позивачем наведено порядок розрахунку відшкодування комунальних послуг, вивозу сміття, надання послуг з технічного випробовування пожежних гідрантів, централізованого пожежного спостереження, технічного обслуговування протипожежної сигналізації (на прикладі січня 2019 року).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір оренди та договір на відшкодування витрат на утримання орендованого майна є підставою для виникнення у сторін за цими договорами господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання їх сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В свою чергу відповідач з моменту прийняття в оренду нежитлових приміщень згідно п. 2.2, 2.4 договору мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату до 25 числа поточного місяця, а також відшкодувати орендодавцю всі витрати на утримання орендованого майна і витрат по комунальним послугам.

Зокрема, в п. 3.4. договору передбачено обов`язок відповідача перераховувати орендну плату у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Наразі позивачем були оформлені рахунки на внесення орендної плати, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме рахунки № 468 від 15.06.2019 р., №564 від 15.07.2019 р., № 575 від 15.08.2019 р., № 696 від 15.09.2019 р., № 746 від 11.10.2019 р., № 826 від 13.11.2019 р., № 903 від 05.12.2019 р.

Разом з тим здійснений позивачем розрахунок заборгованості по орендній платі містить інші суми, ніж вказані у вищезазначених рахунках.

Так, суд, перевіривши розрахунок розміру орендної плати за спірний період з травня 2019 р. по грудень 2019 р. відповідно до п. 3.3. договору та опублікованих на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади індексів інфляції, встановив:

- розмір орендної плати за травень складає 51517,87 грн. (41626,38 грн. (базовий місяць п. 3.1. договору оренди) х 100,5% х 100,9% х 101,0% х 100,7% (індекси інфляції за лютий-травень 2019 року) = 42931,56 грн. (розмір орендної плати за травень 2019року без ПДВ) + 8586,31 грн. (ПДВ)), проте у зв`язку з частковою оплатою розмір боргу по орендній платі за травень 2019 року становить 17924,53 грн.;

- розмір орендної плати за червень 2019 р. складає 51260,28 грн. (42931,56 грн. (розмір оренди за попередній місяць - травень 2019 року) х 99,5 % (індекс інфляції за червень 2019 року) = 42716,90 грн. (розмір орендної плати за червень 2019 року без ПДВ) + 8543,38 грн. (ПДВ)) та не сплачено відповідачем, тому борг по орендній платі за червень 2019 року - 51260,28 грн.;

- розмір орендної плати за липень 2019 р. складає 50952,70 грн. (42716,90 грн. (розмір оренди за попередній місяць - червень 2019 року) х 99,4% (індекс інфляції за липень 2019 року) = 42460,59 грн. (розмір орендної плати за липень 2019 року без ПДВ) + 8492,11 грн. (ПДВ)) та не сплачено відповідачем, тому борг по орендній платі за липень 2019 року складає 50952,70 грн.);

- розмір орендної плати за серпень 2019 р. складає 50799,84 грн. (42460,59 грн. (розмір оренди за попередній місяць - липень 2019 року) х 99,7% (індекс інфляції за серпень 2019 року) = 42333,20 грн. (розмір орендної плати за серпень 2019 року без ПДВ) + 84бб,64 грн. (ПДВ)) та не сплачено відповідачем, тому борг по орендній платі за серпень 2019 року складає 50799,84 грн.;

- розмір орендної плати за вересень 2019 р. складає 51155,43 грн. (42333,20 грн. (розмір оренди за попередній місяць - серпень 2019року) х 100,7% (індекс інфляції за вересень 2019 року) = 42629,53 грн. (розмір орендної плати за вересень 2019 року без ПДВ) + 8525,90 грн. (ПДВ)) та не сплачено відповідачем, тому борг по орендній платі за вересень 2019 року складає 51155,43 грн.;

- розмір орендної плати за жовтень 2019 р. складає 51513,51 грн. (42629,53 грн. (розмір оренди за попередній місяць - вересень 2019 року) х 100,7% (індекс інфляції за жовтень 2019 року) = 42927,93 грн. (розмір орендної плати за жовтень 2019 року без ПДВ) + 8585,58 грн. (ПДВ)) та не сплачено відповідачем, тому борг по орендній платі за жовтень 2019 року складає 51513,51 грн.;

- розмір орендної плати за листопад 2019 р. складає 51565,02 грн. (42927,93 грн. (розмір оренди за попередній місяць - жовтень 2019 року) х 100,1% (індекс інфляції за листопад 2019 року) = 42970,85 грн. (розмір орендної плати за листопад 2019 року без ПДВ) + 8594,17 грн. (ПДВ)) та не сплачено відповідачем, тому борг по орендній платі за листопад 2019 року складає 51565,02 грн.;

- розмір орендної плати за грудень 2019 р. складає 51461,88 грн. (42970,85 грн. (розмір оренди за попередній місяць - листопад 2019 року) х 99,8% (індекс інфляції за грудень 2019 року) = 42884,90 грн. (розмір орендної плати за грудень 2019 року без ПДВ) + 8576,98 грн. (ПДВ)), проте оскільки відповідач користувався приміщенням з 01.12.2019 р. по 04.12.2019 р., відповідно орендна плата має сплачуватися за 4 дні, що складає в сумі 6640,24 грн. (51461,88 грн. (розмір орендної плати за грудень 2019 року з ПДВ) / 31 (кількість днів у грудні) х 4 дн.).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про правильність розрахунку позивача стосовно розмірів орендної плати та заборгованості в сумі 331811,55 грн.

Наразі господарський суд зазначає, що наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів протилежного або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин не надав. Частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Так, несплата відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі з травня по грудень 2019 р. на загальну суму 331811,55 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 24046,80 грн. відшкодування витрат на утримання частки будинку і прибудинкової території, 10550,94 грн. відшкодування земельного податку, 1204,70 грн. заборгованості за комунальні послуги, 6099,91 грн. заборгованості за електропостачання, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3.1. договору оренди: крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю за розрахунками останнього: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, відшкодування витрат на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до умов договору № 1-2019/1 від 01.02.2019 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю балансоутримувач ФХІ ім. О.В. Богатського НАН України забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 37, загальною площею 6162,4 кв.м (на балансі інституту 3829,8 кв.м), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором.

Положеннями п. 2.1. договору № 1-2019/1 від 01.02.2019 р. передбачено, що балансоутримувач зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором: відшкодування за комунальні послуги (теплопостачання, постачання електричної енергії, вивіз сміття, технічне випробування пожежного гідранту, централізоване протипожежне спостереження, тощо), експлуатаційні послуги - послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньо будинкових мереж тощо), послуга з відшкодування земельного податку. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача;

- надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

- інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

За умовами п. 2.2.3 вказаного договору орендар зобов`язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати земельний податок.

Щодо витрат на утримання частки будинку і прибудинкової території за березень 2019 р., квітень 2019 р., травень 2019 р., червень 2019 р., серпень 2019 р. на загальну суму 24046,80 грн. суд зазначає наступне. Так, згідно розрахунку розміру тарифу на відшкодування витрат на утримання будівлі від 01.01.2019 р. вартість експлуатаційних витрат на 1 м.кв. становить 17,40 грн., площа орендованого відповідачем приміщення становить 276,40 м.кв. (п. 1.1. договору оренди). Отже, сума відшкодування витрат на утримання будинку і прибудинкової території, що припадає на орендовану відповідачем площу, становить 4809,36 грн. (276,40 м.кв. х 17,40 грн./м.кв. = 4809,36 грн. на місяць).

Як з`ясовано судом, за березень, квітень, травень, червень та серпень 2019 року позивачем сформовані рахунки на оплату вказаних витрат на утримання будинку, а саме: № 193 від 11.03.2019 р. за березень 2019 р. на суму 4809,36 грн., № 236 від 18.04.2019 р. за квітень 2019р . на суму 4809,36 грн., № 388 від 14.05.2019 р. за травень 2019 р . на суму 4809,36 грн., № 431 від 13.06.2019 р. за червень 2019 р. на суму 4809,36 грн., № 618 від 16.08.2019 р. за серпень на суму 4930,98 грн. Однак, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендодавцю вказаних рахунків. Оскільки відповідач відшкодування вказаних витрат не здійснив, тому у нього виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання будинку і прибудинкової території в сумі 24046,80 грн. (4809,36 грн. х 5 міс.)

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування земельного податку за лютий 2019 р., березень 2019 р., квітень 2019 р., травень 2019 р., червень 2019 р., серпень 2019 р., у сумі 10550,94 грн. суд зазначає, що погоджений сторонами річний розмір відшкодування відповідачем земельного податку становить 21101,86 грн. (1758,49 грн. з ПДВ). Це підтверджується погодженим і підписаним сторонами розрахунком відшкодування земельного податку по площі, яка знаходиться в оренді ТОВ Сайнсмед від 01.02.2019 р.

За ствердженнями позивача, з лютого 2019 року відповідач свою місячну частку земельного податку сплачував частково, а за лютий, березень, квітень, червень, липень та вересень 2019 року (6 місяців) не сплатив. Так, судом з`ясовано, що позивачем були сформовані рахунки на оплату компенсації земельного податку, а саме № 64 від 11.02.2019 р. за лютий 2019 р. на суму 1758,49 грн., № б/н від 11.03.2019 р. за березень 2019 року на суму 1758,49 грн., № 257 від 18.04.2019 р. за квітень 2019 року на суму 1758,49 грн., № 452 від 13.06.2019 р. за червень 2019 року на суму 1758,49 грн., № 608 від 19.07.2019 р. за липень 2019 р. на суму 1758,49 грн., № 654 від 16.09.2019 р. за вересень 2019 р. на суму 1758,49 грн. Однак, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендодавцю відшкодування земельного податку за лютий 2019 р., березень 2019 р., квітень 2019 р., червень 2019 р., липень 2019 р. та вересень 2019 р. згідно вказаних рахунків. Тому сума заборгованості відповідача з компенсації земельного податку становить 10550,94 грн. (1758,49 х 6 міс.).

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування комунальних послуг за червень 2019 р. та липень 2019 р. в сумі 1204,70 грн. суд зазначає таке. Як вбачається зі змісту позову, за домовленістю сторін нарахування послуг, розмір споживання яких коливається (електропостачання, водопостачання тощо), здійснювався за наданими уповноваженою особою - комендантом відповідача даними.

З урахуванням тарифів і обсягів споживання вартість спожитих відповідачем послуг становить:

-за червень 2019 року - 356,66 грн., з них: 167,32 грн. за водопостачання; 114,59 грн. за вивіз сміття; 59,05 грн. за технічне обслуговування гідрантів; 15,70 грн. за централізоване протипожежне спостереження;

-за липень 2019 року - 848,04 грн., з них: 658,70 грн. за водопостачання; 114,59 грн. за вивіз сміття; 59,05 грн. за технічне обслуговування гідрантів; 15,70 грн. за централізоване протипожежне спостереження.

На оплату вказаних витрат позивачем були сформовані рахунки № 559 від 2019 р. та № 634 від 15.08.2019 р., які підлягали сплаті відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Проте, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендодавцю вартості комунальних послуг за червень 2019 р. та липень 2019 р., у сумі 1204,70 грн. Відтак, заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на вказані комунальні послуги становить 1204,70 грн. (356,66 + 848,04 = 1204,70 грн.),

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по електропостачанню з червня по жовтень 2019 року на суму 6099,41 грн. суд дійшов наступних висновків. Як вбачається зі змісту уточненої позовної заяви, позивач стверджує, що заборгованість відповідача з червня по жовтень 2019 року за електропостачання становить: за червень 2019 року - 356,66 грн.; за липень 2019 року - 1696,08 грн.; за серпень 2019 року - 1504,88 грн.; за вересень 2019 року - 1271,14 грн.; за жовтень 2019 року - 1271,15 грн.

Між тим до матеріалів справи позивачем додані такі рахунки на підтвердження існування заборгованості, а саме:

- рахунок № 563 від 15.08.2019 р., на суму 1512,72 грн. (1463,12 грн. за активну електроенергію + 49,60 грн. за р/активну електроенергію) за липень 2019 р.;

- рахунок № 696 від 15.09.2019 р., на суму 2776,03 грн., з яких 1504,88 грн. (1451,25 грн. за активну електроенергію + 53,63 грн. за р/активну електроенергію) за серпень 2019 р. та 1271,15 грн. (1221,66 грн. за активну електроенергію + 49,49 грн. за р/активну електроенергію) за вересень 2019 р.;

-рахунок № 703 від 15.09.2019 р. на суму 1271,14 грн. (1221,66 грн. за активну електроенергію + 49,48 грн. за р/активну електроенергію).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про наявність у відповідача заборгованості по електропостачанню за липень 2019 р. у розмірі 1512,72 грн., за серпень 2019 р. у розмірі 1504,88 грн. та за вересень 2019 р. у розмірі 1271,15 грн., що разом складає 4288,75 грн. За таких обставин, враховуючи викладене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання лише в сумі 4288,75 грн.

Разом з тим, з огляду на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 143643,71 грн., що заявлена до стягнення.

Адже за приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В свою чергу невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність орендаря за невиконання обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати.

Тим більш згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 3.7. договору оренди сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов`язання за договором № 01-2019 оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, позивачем було нараховано пеню у розмірі 143643,71 грн., суд вважає таке нарахування необґрунтованим, з огляду на перевищення шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та відсутність узгодженого між сторонами іншого (більшого) строку нарахування пені.

Так, за умовами договору оренди орендна плата мала бути сплачена відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця, отже прострочення розпочалось з 26 числа відповідного місяця, і відповідно нарахування пені можливе за шість місяців з 26 числа. З огляду на вказане, судом самостійно здійснений перерахунок пені з урахуванням обраної позивачем дати початку нарахування, зокрема:

Місяць за який відповідачем прострочено орендну платуСума несплаченої орендної плати (грн.)Початкова дата нарахування пені (згідно заявленої позивачем дати)Кінцева дата нарахування пені, обрахована відповідно положень ч. 6 ст. 232 ГК УкраїниСума пені (грн.)травень 2019 року17924,5301.06.2019 р.26.11.2019 р.2939,62червень2019 року51260,2801.07.2019 р.26.12.2019 р.8159,51липень 2019 року50952,7001.08.2019 р.26.01.2020 р.7779,82серпень 2019 року50799,8401.09.2019 р.26.02.2020 р.7263,91вересень 2019 року51155,4301.10.2019 р.26.03.2020 р.6772,83жовтень 2019 року51513,2101.11.2019 р.26.04.2020 р.6251,96листопад 2019 року51565,0201.12.2019 р.26.05.2020 р.5620,62грудень 2019 року6640,2401.01.2020 р.26.06.2020 р.641,89

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 45430,16 грн., що розрахована судом.

Щодо нарахування 3% річних в сумі 24371,24 грн. та інфляційних втрат в розмірі 64440,09 грн., суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов`язання за договором № 01-2019 оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних на суму боргу по орендній платі, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних на відповідну суму боргу з початку прострочення до 23.02.2022 р. є вірним, у зв`язку з чим загальна сума річних становить 24371,24 грн., у т.ч. 1468,83 грн. за травень 2019 р., 4074,14 грн. за червень 2019 р., 3919,87 грн. за липень 2019 р., 3778,67 грн. за серпень 2019 р., 3678,99 грн. за вересень 2019 р., 3573,49 грн. за жовтень 2019 р., 3449,91 грн. за листопад 2019 р., 427,34 грн. за грудень 2019 р. Відтак, з відповідача підлягає стягненню сума 3 % річних в розмірі 24371,24 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № 01-2019 оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань є вірним і обґрунтованим. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 64440,09 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України лише частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 7592,16грн. (506144,23грн. х 9092,53 грн./ 606168,94 грн.).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Сайнсмед про стягнення 606168,94 грн. задовольнити частково.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Сайнсмед (65011, Одеська область, місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 37; код ЄДРПОУ 42379010) на користь Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України (65080, Одеська область, місто Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 86; код ЄДРПОУ 03534535) заборгованість з орендної плати у розмірі 331811/триста тридцять одна тисяча вісімсот одинадцять/грн. 55 коп., відшкодування витрат на утримання частки будинку і прибудинкової території у розмірі 24046/двадцять чотири тисячі сорок шість/грн. 80 коп., відшкодування земельного податку у розмірі 10550/десять тисяч п`ятсот п`ятдесят/грн. 94 коп., заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1204/одна тисяча двісті чотири/грн. 70 коп., заборгованість за електропостачання у розмірі 4288/чотири тисячі двісті вісімдесят вісім/грн. 75 коп., пеню в розмірі 45430/сорок п`ять тисяч чотириста тридцять/грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 24371/двадцять чотири тисячі триста сімдесят одна/грн. 24 коп., інфляційні витрати у розмірі 64440/шістдесят чотири тисячі чотириста сорок/грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 7592/сім тисяч дев`яносто дві/грн. 16 коп.

3.В задоволенні решти частини позовних вимог Фізико-Хімічного інституту імені О.В. Богатського Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Сайнсмед відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 03 жовтня 2022 р.

Суддя В.С. Петров