Court ruling № 106567953, 03.10.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16374/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою

за позовомОСОБА_1 до проДержавної фіскальної служби України стягнення середнього заробітку і зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку і зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 №910/4518/16, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 №522/13736/15 та від 21.04.2021 №461/1303/19, про те, що строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 №461/1303/19 зазначено коли працівник міг або повинен був дізнатися про порушення свого права - з часу видачі наказу про поновлення на роботі.

Згідно з позовною заявою на рішення суду у справі №826/20138/14 відповідач поновив позивача на відповідній посаді 08.09.2020, а згідно з доданою до позовної заяви копією платіжного доручення від 11.09.2020 №719 відповідач на виконання цього ж рішення суду перерахував на банківський рахунок позивача середній заробіток за період вимушеного прогулу з 09.04.2015 по 14.06.2019 у сумі 473 787,09 грн., яка (операція) проведена банком 14.09.2020.

Отже, про фактичне виконання відповідачем рішення суду у справі №826/20138/14 у частині поновлення позивача на відповідній посаді останній дізнався 08.09.2020, а в частині виплати йому середнього заробітку за період вимушеного прогулу - 14.09.2020.

До суду позивач звернувся 27.09.2022, тобто після закінчення 3-місячного строку з дня, коли позивача було фактично поновлено на посаді і він міг та повинен був дізнатись про порушення свого права.

Згідно з частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжні доручення від 21.12.2021 №0.0.2390235097 на суму 908,00 грн та від 26.09.2022 №9282-5598-9788-9507 на суму 84,40 грн.

Проте, за результатами здійсненої у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" перевірки зарахування відповідної суми судового збору за квитанцією від 21.12.2021 №0.0.2390235097, судом встановлено, що вищевказана квитанція слугує підтвердженням сплати судового збору в адміністративній справі №640/38046/21.

Суд звертає увагу позивача, що квитанція від 21.12.2021 №0.0.2390235097 не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви від 27.09.2022 №640/16374/22.

Разом з тим, суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установити у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481,00 гривні.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 908,00 грн., та надати суду докази сплати судового збору у повному обсязі, згідно з приписами чинного законодавства.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.

Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 та статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.