Court ruling № 106552157, 27.09.2022, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.2022 р. Справа № 914/1770/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву:Приватного підприємства «Львів Мет Союз», м. Городок Львівської області,про:відвід судді.У справі за позовом: Приватного підприємства «Львів Мет Союз», м. Городок Львівської області,до відповідача 1:Фізичної особи-підприємця Костельної Лесі Ярославівни , м. Городок Львівської області,до відповідача 2:Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області, с. Угри Городоцького району Львівської області,до відповідача 3:Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок Львівської області,про: - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди; - визнання протиправним та скасування рішення Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області від 24.11.2021 № 2287 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки ФОП Костельній Л. Я. »; - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та припинення права власності; - зобов`язання ФОП Костельної Л. Я. усунути перешкоди у здійсненні права користування майном позивача; - зобов`язання ФОП Костельної Л. Я. не чинити у подальшому перешкод у користуванні належним позивачу майном.За участю представників сторін:позивача:Булавін О. П. - предстниак,відповідачів 1-3:не з`явились.Встановив.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства «Львів Мет Союз» до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Костельної Лесі Ярославівни , відповідача 2: Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області, до відповідача 3: Городоцької міської ради Львівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди; визнання протиправним та скасування рішення Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області від 24.11.2021 № 2287 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки ФОП Костельній Л. Я. »; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та припинення права власності; зобов`язання ФОП Костельної Л. Я. усунути перешкоди у здійсненні права користування майном позивача; зобов`язання ФОП Костельної Л. Я. не чинити у подальшому перешкод у користуванні належним позивачу майном.

27 вересня 2022 року позивачем подано до суду заяву про відвід судді Трускавецького В. П. від розгляду даної справи.

В підготовчому засіданні 27.09.2022 суд, заслухавши доводи заявника, розглянув подану заяву та постановлено таке.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Так, суд констатує, що подана заява про відвід у день судового засідання, тому підлягає розгляду суддею, який розглядає справу.

Згідно з частиною третьою статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Позивач у поданій заяві про відвід вказує, що 13.09.2022 під час судового засідання не було вирішено питання про зупинення провадження у справі за заявою відповідача 1 та відкладено розгляд справи. Так, заявник самостійно вказав, що 13.09.2022 йому стали відомі підстави для заявлення відводу, однак заявлений такий лише 27.09.2022 - по спливу 13 днів, а не двох, як передбачено процесуальним законом.

Незважаючи на це, позивач обґрунтовує подану заяву тим, що 13.09.2022 представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача 1 про зупинення провадження, зазначено, що провадження в адміністративній справі не відкрито та заява ФОП Костельної Л. Я. станом на 13.09.2022 залишена без руху. Однак, суддею не прийнято рішення щодо заяви про зупинення провадження у справі, а відкладено розгляд справи на 27.09.2022. аргументами для відкладення вказано необхідність надання часу для усунення недоліків позовної заяви і з урахуванням усунення недоліків буде прийнято рішення по заявленому клопотанні. Так, суддя фактично заздалегіть дав зрозуміти, що після надання ухвали про відкриття провадження у справі в адміністративній справі, він задовольнить заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, чим вже порушив принцип диспозитивності та об`єктивності судового процесу.

Своїми діями суддя Трускавецький В. П. продовжує і надалі затягувати судовий розгляд справи, що спричиняє збитки позивачу так як його господарська діяльність блокується з відповідачем.

Частинами першою та другою статті 35 ГПК України закріплено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, заявником не вказано правової підстави - норми процесуального закону, на яку він посилається при заявленні даного відводу. Разом з тим, суд вважає за доцільне розглянути подану заяву.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

У контексті об`єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вказані підстави для відводу судді є лише незгодою сторони з процесуальними діями суду у конкретному випадку. Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що його аргументи вказані в абз. 5 заяви про відвід є безпідставними, адже про залишення позовної заяви ФОП Костельної Л. Я. в адміністративній справі № 380/11381/22 станом на 13.09.2022 з`ясовано самим судом з Єдиного державного реєстру судових рішень та про, що повідомлено присутнім в судовому засіданні представникам сторін, а не так, як вказує представник позивача, що вказану інформацію надано ним.

Більше того, суд дійшов висновку про відкладення судового засідання врахувавши і думку іншого відповідача, який підтримав заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, а також мотивів того, що відповідач 1 повідомив, що не отримував ухвали адміністративного суду про залишення свого позову без руху. Окрім того, суд не робив жодних висновків щодо подальшого розгляду заяви про зупинення провадження у справі, а лише задовольнив клопотання відповідача 1 про відкладення та надання можливості подати суду докази відкриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, суд констатує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями суду не є підставою для відводу, а для забезпечення належних прав та законних інтересів сторона наділена правом оскарження рішення у передбаченому процесуальним законом порядку. Одночасно суд вказує про недобросовісність сторони заявника, адже подана заява про відвід подана з пропуском строку для подання такої з підстав, які сторона вказала у ній.

Відтак, за наслідками розгляду заявленого відводу, суд дійшов висновку у необгрунтованості поданої заяви, а тому у задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Львів Мет Союз» (вх. № 19879/22 від 27.09.2022) про відвід судді Трускавецького В. П. від розгляду даної справи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.09.2022.

Суддя Трускавецький В.П.