Decision № 106455083, 26.09.2022, Kyivskyi District Court of Odesa City

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/11451/22

Провадження № 2/947/2310/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

за участю сторін:

представник відповідача - адвокат Калініченко С.М., діючий на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової допомоги та довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса)

про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),в якій просить суд звільнити з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АВ №983327, виданою 28.11.2008 року Другим Київським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, на нерухоме майно, що належало на праві власності ОСОБА_2 , а саме: ј частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 21315513.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що згідно з розпорядженням (наказом) від 21.12.2000 року №149621 відповідного органу приватизації її чоловіком - ОСОБА_2 та членами його сім`ї, а саме: нею - ОСОБА_1 та їх дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по 1/4, була приватизована квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження цього Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло від 21.12.2000 року, зареєстроване і записано у реєстрову книгу за №15-6244. Право приватної власності на вказану квартиру було зареєстроване 02.03.2001 року у встановленому законом порядку КП «БТІ та РОН».

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 за її заявою про прийняття спадщини Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса було відкрито спадкову справу №67770956, номер у нотаріуса 594/2021.

Проте, як зазначає позивач, нотаріус повідомив її про те, що не може зареєструвати за нею право власності на отриману у спадщину частку квартири та видати свідоцтво про право власності на вказану частку, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існують обтяження у вигляді арештів 1/4 квартири, що належала її померлому чоловіку, а саме: арешт нерухомого майна, накладений постановою серія та номер б/н, виданою 27.02.2002 року Київським РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, номер запису про обтяження 21315469; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 , опис предмета обтяження: 1/4 частка квартири; арешт нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АВ №983327, виданої 28.11.2008 року Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 21315513; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 , опис предмета обтяження: 1/4 частка квартири.

Так, позивач вказує, що з відповіді Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі від 10.06.2021 року №28225 вбачається що на примусовому виконанні у Другому Київському відділі ДВС Одеського міського управління юстиції перебував виконавчий лист №2-441/06, виданий 10.07.2008 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Одесаобленерго» ПРЕМ, правонаступником якого є АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», грошової суми в розмірі 3000 грн. (ВП 9542357).

Крім того, у Другому Київському відділі ДВС Одеського міського управління юстиції перебував виконавчий лист №2-4411/06, виданий 10.07.2008 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави грошової суми в розмірі 51 грн. (ВП 9542443).

Вказані виконавчі провадження закінчені, їх матеріали передані для зберігання в архів. На цей час матеріали виконавчих проваджень №9542357 та 9542443 знищені через закінчення трирічного терміну їх зберігання.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з тим, що з накладенням арешту позивач не має змоги оформити належним чином свої спадкові права, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом про зняття арешту з майна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 14.06.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

13.09.2022 року до канцелярії суду від представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування наданого відзиву представник відповідача посилається на те, що арешт на нерухоме майно, що належало на праві власності ОСОБА_2 , а саме: ј частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про звільнення з-під арешту якого просить позивач, був накладений під час примусового виконання виконавчого листа № 2-1948, виданого 21.06.2001 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 2658,61 грн. на користь "Одестеплокомуненерго" та 51,00 грн. державного мита.

Представник відповідача зазначає, що в інформації, наданої Другим Київським ВДВС у місті Одесі та відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не зазначено, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АВ №983327, видана 28.11.2008 року Другим Київським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, на нерухоме майно, що належало на праві власності ОСОБА_2 , а саме: 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 21315513, вчинялась саме на виконання виконавчого листа №2-4411/06, виданого 10.07.2008 р. Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ "Одесаобленерго" ПРЕМ грошової суми в розмірі 3000,00 грн. (ВП 9542357).

Представник відповідача вказує, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про цю обставину, матеріали справи не містять, а згідно Статуту, розміщеного на сайті підприємства, КП "Теплопостачання міста Одеси" є правонаступником КП "Одестеплокомуненерго".

Таким чином, представник відповідача зазначає про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову саме до АТ "ДТЕК Одеські Електромережі", як до належного відповідача у справі.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що на підставі поданих доказів належним відповідачем у справі за заявленим ОСОБА_1 позовом про звільнення майна з-під арешту є Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

У підготовчому засіданні 13.09.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач - ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання 26.09.2022 року не з`явилась, однак 13.09.2022 року надала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, а також зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 26.09.2022 року представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи - Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса)про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 26.09.2022 року не з`явився, однак 21.09.2022 року надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника відділу на підставі наявних документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ОСОБА_5 з 23 вересня 1978 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 16).

ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виланого 21 грудня 2000 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконкому Одеської міської ради, на праві приватної спільної часткової власності належала ј частина квартири АДРЕСА_2 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 17).

Після його смерті ОСОБА_1 звернулася Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який померІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, нотаріус повідомив про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існують обтяження у вигляді арештів 1/4 квартири, що належала її померлому чоловіку, а саме: арешт нерухомого майна, накладений постановою серія та номер б/н, виданою 27.02.2002 року Київським РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, номер запису про обтяження 21315469; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 , опис предмета обтяження: 1/4 частка квартири; арешт нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АВ №983327, виданої 28.11.2008 року Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 21315513; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 , опис предмета обтяження: 1/4 частка квартири.

Таким чином, у зв`язку з тим, що на належну ОСОБА_2 ј частку квартири під АДРЕСА_2 , накладено обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 28.11.2008 року на ј частку квартири під АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_2 , було накладено арешт, підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АВ №983327, виданою 28.11.2008 року Другим Київським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 21315513.

З відповіді з Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі від 10.06.2021 року за №28225 вбачається, що на примусовому виконанні у Другому Київському відділі ДВС Одеського міського управління юстиції перебував виконавчий лист №2-441/06, виданий 10.07.2008 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Одесаобленерго» ПРЕМ грошової суми в розмірі 3000 грн. (ВП 9542357).

Крім того, в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень міститься інформація про перебування на примусовому виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконавчого листа №2-4411/06, виданого 10.07.2008 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави грошової суми в розмірі 51,00 грн. (ВП 9542443).

Станом на 04.06.2021 р. зазначені виконавчі провадження закінчені, матеріали виконавчих проваджень ВП 9542357, ВП 9542443 передані для зберігання в архів.

На виконання наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року « 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», Положень порядку з діловодства в органах державної виконавчої служби та з метою забезпечення належного обліку передачі до архіву завершених проваджень, матеріали виконавчих проваджень ВП 9542357, ВП 9542443 знищені через закінчення трирічного терміну їх зберігання.

У зв`язку з тим, що з накладенням вищезазначеного арешту ОСОБА_1 позбавлена права вступити у володіння спадковим майном, яке залишилось після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , який померІНФОРМАЦІЯ_1 , що порушує її права як спадкоємця, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що у позасудовому порядку арешт зняти не вбачається можливим, оскільки матеріали відповідного виконавчого провадження знищені, що підтверджується відповіддю Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.06.2021 року за №28225.

Викладене вище дозволяє суду дійти висновку, що наявність арешту на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , перешкоджає спадкоємцю реалізувати своє право вступити у володіння спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який померІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 за № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 за № 5, позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У даному випадку відповідачем є Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», яке є правонаступником ВАТ «Одесаобленерго» ПРЕМ, яке було стягувачем у виконавчому провадженні в межах якого накладено арешт, позивачем є спадкоємець ОСОБА_2 , який померІНФОРМАЦІЯ_1 , який був боржником у виконавчому провадженні в межах якого накладено арешт.

Посилання представника відповідача у наданому відзиві на позов на те, що АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки відсутні докази того, що стягувачем було ВАТ «Одесаобленерго» ПРЕМ, судом до уваги не приймаються, оскільки з відповіді з Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі від 10.06.2021 року за №28225 вбачається, що на примусовому виконанні у Другому Київському відділі ДВС Одеського міського управління юстиції перебував виконавчий лист №2-441/06, виданий 10.07.2008 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Одесаобленерго» ПРЕМ грошової суми в розмірі 3000 грн. (ВП 9542357), при цьому, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» є правонаступником ВАТ «Одесаобленерго» ПРЕМ.

Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування судового збору, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно- ј частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , якийнакладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АВ №983327, видана 28.11.2008 року Другим Київським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 21315513, яка належала на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 27.09.2022 року.

Суддя Петренко В. С.