Court ruling № 106450554, 26.09.2022, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.09.2022Справа№ 914/2269/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства «Житній ринок», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Будальянс-Україна», м. Львів

про: стягнення 70346,77 грн заборгованості за Договором №1976-1 від 17.05.2019

ВСТАНОВИВ

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Житній ринок» до Приватного підприємства «Будальянс-Україна» про стягнення 70346,77 грн заборгованості за Договором №1976-1 від 17.05.2019.

При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва, з огляду на таке.

Предметом позовних вимог є стягнення 70346,77 грн заборгованості за Договором №1976-1 від 17.05.2019.

Відповідно до п.1.1. цього Договору Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 25. Вересня 2018 р. №43/119 (п.360) передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок №16 для розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу ст. 30 ГПК України, під виключною підсудністю розуміється те, що певна категорія справ за предметом спору або суб`єктним складом її учасників може розглядатися лише певним господарським судом, правила іншої підсудності в такій категорії справ застосовуватися не можуть.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як зазначено у п. 7.36 постанови Великої палати Верховного суду у справі №910/10647/18 від 07.07.2020 р. виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Таким чином, статтею 30 ГПК України визначено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є правовідносини за Договором №1976-1 від 17.05.2019 щодо оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок №16.

Відповідно до ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 у справі №911/2390/18 висловила такі правові висновки щодо територіальної підсудності:

7.20. У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.

7.21. За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука з приводу означає у зв`язку з чим-небудь, тому словосполучення з приводу нерухомого майна треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

7.22. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

7.23. Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

7.24. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

7.25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

7.26. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України..

До цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 теж висловила правову позицію про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Враховуючи наведені вищи норми, даний спір підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто Господарським судом міста Києва.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Справу за позовом Комунального підприємства «Житній ринок» до Приватного підприємства «Будальянс-Україна» про стягнення 70346,77 грн заборгованості за Договором №1976-1 від 17.05.2019 передати за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 44В, Київ, 01054).

Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кидисюк Р.А.