Court ruling № 106237549, 09.09.2022, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24093/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Соколов О.М., при секретарі - Матвійчуку В.П., за участю прокурора Данькова А.Ю., захисника Абрамчука Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62022100120000294 від 26.07.2022 - слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Приза Дмитра Андрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62022100120000294 від 26.07.2022 - слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Приза Дмитра Андрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтовуння клопотання слідчий вказує наступне.

Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62022100120000294 від 26.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Встановлено, що наказом ГУНП у м. Києві № 829 о/с від 01.10.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділення розслідування злочинів, загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві.

Будучи працівником правоохоронного органу та маючи широке коло зав`язків серед осіб, які займаються підприємницькою діяльністю ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є співвласником та директором медичного центру ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» (код ЄДРПОУ 41623926), який здійснює свою діяльність у медичній сфері з надання спеціалізованої медичної практики та допомоги алко- та наркозалежним особам, за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 46/2.

В подальшому, будучи особисто знайомим з ОСОБА_2 , та достовірно знаючи про вид діяльності, якою займається останній, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2022 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання у ОСОБА_2 грошових коштів під приводом захисту майна останнього, зокрема ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» від втручання у господарську діяльність працівників правоохоронних органів та від пошкоджень майна з боку активістів та громадських організацій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, ОСОБА_1 22.07.2022 близько 17 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Георгія Гонгадзе, 3, зустрівся з ОСОБА_2 та висунув вимогу останньому щодо систематичної передачі йому грошових коштів у розмірі 1 500 доларів США щомісячно за вирішення питань щодо не створення перешкод у господарській діяльності медичного центру ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» з боку активістів та громадських організацій, а також працівників правоохоронних органів. Крім того, ОСОБА_1 висунув вимогу ОСОБА_2 про надання ще 1 000 доларів США як «одноразового штрафу» за несвоєчасну сплату грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 07.09.2022 приблизно о 14 год. 17 хв. під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що останній має надати грошові кошти особі, на ім`я ОСОБА_3 та надіслав за допомогою смс-повідомлення номер телефону вказаної особи. Через деякий час на телефон ОСОБА_2 надійшов виклик від особи на ім`я ОСОБА_3 , та узгоджено, що ОСОБА_2 має під`їхати на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, Севастопольська площа 1.

Близько 15 год. 30 хв. відбулася зустріч ОСОБА_2 , та чоловіка на ім`я ОСОБА_3 , номер телефону якого надав ОСОБА_1 , під час якої ОСОБА_2 , передав грошові кошти у сумі 1 500 доларів США, які вимагав від нього ОСОБА_1 особі на ім`я ОСОБА_3 .

Після отримання грошових коштів, які вимагав ОСОБА_1 , останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді начальника відділення розслідування злочинів, загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві, раніше не судимому, повідомлено про те, що він підозрюється у вимаганні, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою пошкодження чи знищення майна, що належить потерпілому, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного пов`язана з тим, що інші запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи обставини кримінального провадження, майновий стан та місце роботи ОСОБА_1 , а саме те, що він на момент вчинення правопорушення перебував на посаді начальника відділення розслідування злочинів, загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, є необхідність встановлення розміру застави у розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слдчий вказує, що враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.

Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, з підстав, вказаних у клопотанні.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість повідомлення про підозру, необґрунтованість вказаних ризиків, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий та має міцні соціальні зв`язки, відтак просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62022100120000294 від 26.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

07.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вимаганні, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою пошкодження чи знищення майна, що належить потерпілому, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 27.07.2022; протоколом огляду речей від 27.07.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 08.08.2022; протоколом огляду речей від 11.08.2022; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 07.09.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.09.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 07.09.2022; протоколом огляду речей від 07.09.2022; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 05.08.2022 та іншими матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; матеріалами Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; іншими зібраними доказами та матеріалами в ході досудового розслідування в своїй сукупності.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження зобов`язаний оцінити в сукупності із іншими обставинами також і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Однак, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.

Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, де проживає разом зі своєю дружиною та дітьми, має неповнолітніх дітей, має на утриманні батьків похилого віку.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, приходить до висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, та вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також що застосування запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, строком до 05.11.2022 року, в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного, наступних обов`язків:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: О.М. Соколов