Court ruling № 106088397, 25.08.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 О К Р Е М А У Х В А Л А

25 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/33702/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 640/33702/20 за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Конституційного Суду України (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення першого заступника керівника Секретаріату керівника Департаменту організаційної роботи Конституційного Суду України Бірюк Лариси Іванівни, оформлене листом від 30.12.2020 №4/1-11/1-18/5299, про відмову у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27.12.2020;

- зобов`язати Конституційний Суд України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 27.12.2020 і за наслідками його розгляду надати ОСОБА_1 електронну (скановану) копію протоколу спеціалізованого пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення першого заступника керівника Секретаріату керівника Департаменту організаційної роботи Конституційного Суду України Бірюк Лариси Іванівни, оформлене листом від 30.12.2020 №4/1-11/1-18/5299, про відмову у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27.12.2020.

Зобов`язано Конституційний Суд України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 27.12.2020 і за наслідками його розгляду надати ОСОБА_1 електронну (скановану) копію протоколу спеціалізованого пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Конституційного Суду України (зареєстроване місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд. 14, ідентифікаційний код 00013534) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 допущено негайне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20 в частині зобов`язання Конституційного Суду України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 27.12.2020 і за наслідками його розгляду надати ОСОБА_1 електронну (скановану) копію протоколу спеціалізованого пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 апеляційну скаргу Конституційного Суду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 12.08.2021 без змін.

20.06.2022 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20, Окружний адміністративний суд міста Києва видав виконавчі листи.

28.07.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Конституційного Суду України, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021, а саме - щодо вилучення змісту виступів та іншої інформації з електронної (сканованої) копії протоколу спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019, наданої за наслідками повторного розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 27.12.2020;

- зобов`язати Конституційний Суд України надати ОСОБА_1 електронну (скановану) копію протоколу спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019 без вилучення з неї будь-якої інформації.

Вказана заява обґрунтована тим, що 25.07.2022 Конституційний Суд України на виконання рішення суду від 12.08.2021 повторно розглянув запит ОСОБА_1 на інформацію від 27.12.2020, наслідками якого направив лист № 004-001-18/2601, у якому вкотре зазначив про те, що інформація, яка міститься у запитуваному документі, належить до службової інформації згідно з переліком відомостей, які становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженим Головою Конституційного Суду України. Конституційний Суд України також навiв аргументацію щодо дотримання вимог статті 6 (2) Закону України «Про доступ до публічної інформації » під час обмеження доступу до цієї інформації. У підсумку, відповідач надав електронну (скановану) копію протоколу спеціального планерного засідання 14.05.2019 із зазначенням лише iмен учасників засідання, однак з вилученням усієї решти інформації (насамперед, щодо змісту виступів). Як стверджує позивач, Конституційним Судом України неналежним чином виконано рішення суду від 12.08.2021, покликаюсь на аргументацію, яка вже була предметом оцінки судами у ході розгляду цієї справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2022 зобов`язано Конституційний Суд України надати пояснення щодо виконання/не виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/33702/20 у строк до десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.

16.08.2022 від Конституційного Суду України надійшли пояснення щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20, де зазначено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20 Конституційний Суд України повторно розглянув запит ОСОБА_1 та надав йому електронну (скановану) копію протоколу спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України від 14.05.2019. Водночас, зважаючи на те, що зазначений документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення ОСОБА_1 надано інформацію, доступ до якої не обмежено, а саме інформацію про склад Конституційного Суду України та ухвалене рішення за наслідками розгляду висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України від 17.04.2019.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними дій, вчинених Конституційним Судом України на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частина третя цієї статті передбачає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі й приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №640/10843/19.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Дослідивши долучені до заяви документи, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20, зокрема, зобов`язано Конституційний Суд України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 27.12.2020 і за наслідками його розгляду надати ОСОБА_1 електронну (скановану) копію протоколу спеціалізованого пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019.

У заяві, поданій у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач наполягає на неналежному виконанні відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20, вказуючи на те, що відповідач повторно розглянув запит ОСОБА_1 на інформацію від 27.12.2020 та надав електронну (скановану) копію протоколу спеціального планерного засідання 14.05.2019 із зазначенням лише iмен учасників засідання, однак з вилученням усієї решти інформації (насамперед, щодо змісту виступів).

Заперечуючи проти доводів позивача, відповідач у письмових поясненнях вказав, що запитувана ОСОБА_1 інформація, яка міститься у протоколах спеціальних пленарних засідань Конституційного Суду України, належить до службової інформації. Конституційний Суд України обмежив доступ до інформації ОСОБА_1 із урахуванням «трискладового тесту», оскільки запитуваний протокол спеціального пленарного засідання від 14.05.2019 стосувався розгляду питання дисциплінарного розслідування щодо судді Конституційного Суду України, а розголошення інформації, викладеної у ньому, могло б вплинути на авторитет і неупередженність правосуддя та завдати істотної шкоди в частині підтримання авторитету правосуддя, вплинути на репутацію і права судді, стосовно якого здійснювалось дисциплінарне розслідування.

Між тим, Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 12.08.2021 вказав, що інформація, яка міститься у протоколі спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України від 14.05.2019, яким зафіксовані прийняті рішення, не може вважатися службовою в контексті пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки рішення на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 14.05.2019 вже прийнято, що не заперечується відповідачем. Після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. Зазначений протокол спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України від 14.05.2019 та рішення прийняте на вказаному засіданні не є внутрівідомчою службовою кореспонденцією.

Крім того, як зазначив суд, запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статі 6 Закону.

Так, статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Ці вимоги є «трискладовим тестом», який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи обмеженою. Доступ до інформації може бути обмежено за умови додержання сукупності всіх трьох підстав.

Отже, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту».

Суд звертає увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту».

Отже, обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник інформації у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

З урахуванням наведеного, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту».

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19.

З аналізу змісту листа Конституційного Суду України від 25.07.2022 лист № 004-001-18/2601, а також пояснень відповідача, наданих на виконання вимог ухвали суду, вбачається, що Конституційний Суд України, не вбачається, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у справі №640/33702/20 не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021, а тому заява позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що відповідачем не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №640/33702/20 належним чином і в повному обсязі, а тому суд з урахуванням приписів ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що відповідачем порушено положення ст.129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не виконано судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її до Конституційного Суду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись статтями 243, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати протиправними дії Конституційного Суду України, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021, а саме - щодо вилучення змісту виступів та іншої інформації з електронної (сканованої) копії протоколу спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019, наданої за наслідками повторного розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 27.12.2020.

2. Зобов`язати Конституційний Суд України надати ОСОБА_1 електронну (скановану) копію протоколу спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України 14.05.2019 без вилучення з нього будь-якої інформації.

3. Зобов`язати Конституційний Суд України повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про вжиті заходи не пізніше тридцяти днів з дня отримання окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.П. Балась