YouControl is a service for checking your contractors. A complete company profile is available in individual plans.

Home page /

Catalog of court decisions of Ukraine

/

Courts Poltava Oblast

/

Poltava District Court of Poltava Oblast

Decision № 105695277, 01.08.2022, Poltava District Court of Poltava Oblast

Approval Date

01.08.2022

Case No.

545/3732/21

Document №

105695277

Form of court proceedings

Civil

Companies listed in the text of the court document

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 545/3732/21

Провадження № 2/545/273/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді : Гальченко О.О.,

при секретарі : Лисенко І.В.,

з участю представника позивачів в особі адвоката : Рябоконь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, ПАТ СК «Країна», Терешківської сільської ради Полтавського району про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

в с т а н о в и в :

Позивачі 22.11.2021 року звернулись до суду із позовом до відповідачів Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, ПАТ СК «Країна», Терешківської сільської ради Полтавського району про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, мотивуючи тим, що 23 вересня 2020 року о 13-30 год. спеціалізований сміттєвоз «АТ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , без наявного полісу ОСЦПВ, здійснюючи буксирування за допомогою гнучкого зчеплення автомобіля «ГАЗ 2705 СПГ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , виїжджаючи з боку вул. Ярошенка с. Терешки Полтавського району Полтавської області, АД МОЗ «Київ-Харків-Довжанський», район 345 км., на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг допустив зіткнення автомобіля «ГАЗ 2705 СПГ» з автомобілем «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , що рухався по АД МОЗ «Київ-Харків- Довжанський» у напрямку м. Харків. У результаті ДТП пасажири автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , гр. : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження, завдано моральної, фізичної та майнової шкоди.

Відповідно до показів гр. ОСОБА_3 та довідки № 63 від 14.04.2021 року КП ЖЕО Терешківської сільської ради, останній, станом на дату ДТП, перебував на робочому місці та у трудових відносинах з КП ЖЕО Терешківської сільської ради.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником спеціалізованого сміттєвоза-С, марка-А, модель-2121, номерний знак НОМЕР_1 є Терешківська сільська рада.

Страховий поліс АО /5332620 водія автомобіля спеціалізованого сміттєвоза -С, марка -А, модель - 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , ПАТ «НАСК» «ОРАНТА» діяв до 11.07.2020 року. Таким чином, відповідальність водія гр. ОСОБА_3 не застрахована на момент ДТП. Страховим полісом АО/2843459 ( ПАТ «СК «Країна» ), автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , застрахована відповідальність водія ОСОБА_5 ( чинний на момент ДТП ).

Висновком експерта № СЕ - 19/171-21/5235-ІТ від 27.04.2021 року встановлено, що в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля спеціалізованого сміттєвоза -С, марка -А, модель - 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1., 16.11. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Крім того, в діях водія гр. ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3. ПДР.

Вина водіїв гр. : ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджена матеріалами кримінального провадження в сукупності, зокрема протоколом відтворення, протоколом огляду місця події, показами свідків, висновками експертних досліджень та встановлена ухвалою суду Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2021 року.

Позивачами написано та подано відповідну заяву про відшкодування до МТСБУ 15.10.2020 року, водієм гр. ОСОБА_5 повідомлено про страховий випадок ПАТ «СК «Країна».

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.41.1. ст. 41 Закону України № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За змістом п.35.1 ст. 35 Закону України № 1961-ІУ для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику ( у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п.36.1 ст. 36 Закону України № 1961-ІУ страховик ( у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати ) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування ( регламентної виплати ). Рішення про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати ) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати ) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати ( регламентної виплати ) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За положеннями ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положення п.37.1.4. 3акону України № 1961-IV встановлюють строк для подання заяви про страхове відшкодування: впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років.

У своїй постанові від 11.12.2019 № 465/4287/15 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Крім того, 15.10.2020 року вона повідомила Моторно-транспортне страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та подала відповідну заяву.

Відповідно до ст. 24 Закону України № 1961-IV y зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Мінімальний розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати ) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Витрати здійсненні позивач гр. ОСОБА_1 з придбання ліків, обумовлених медичними документами, підтверджуються чеками на суму 16 577,39 грн., а позивачем гр. ОСОБА_2 на суму 21 069,71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

На підставі п.8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею ( у порядку часткової відповідальності ). Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими ( ст. 543, 1190 ЦК України ), небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України, а саме : шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення ( тобто залежно від ступеня вини кожного ); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Приймаючи до уваги обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася та порушення кожним з водіїв відповідних пунктів Правил дорожнього руху України, враховуючи висновок експертизи № СЕ - 19/171- 21/5235-ІТ від 27.04.2021 року, вважає, що вина водія автомобіля спеціалізованого сміттєвоза -С, марка -А, модель -2121, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній пригоді складає 50%, а вина водія автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , складає 50%.

Таким чином, з відповідача МТСБУ на користь позивача гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода пов`язана з лікуванням у розмірі 8 288,70 грн. ( 50 % ), а з відповідача ПАТ «СК «Країна» - 8 288,7 грн. ( 50 % ). Відповідно з відповідача МТСБУ на користь позивача гр. ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода пов`язана з лікуванням у розмірі 10 534,86 грн. ( 50 % ), а з відповідача ПАТ «СК « Країна» - 10 534,86 грн. ( 50 % ).

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток ( дохід ), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Системний аналіз наведених норм вказує на виникнення обов`язку з відшкодування шкоди в повному обсязі. Отримання відшкодування на певному етапі лікування потерпілого не позбавляє права на компенсацію витрат в подальшому, за умов продовження існування відповідних обставин.

Положеннями ст.. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого ( ч. 5 ст. 1187 ЦК України ).

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових ) обов`язків.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності, тощо ).

Аналіз норм ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, ( в тому числі моральна ), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником ( володільцем ) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).

Згідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком ( у випадках, передбачених п.п. «г» і «ґ» п. 41.1. та п.п. «в» п. 41.2. ст. 41 цього Закону, - МТСБУ ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, страхове відшкодування моральної шкоди в даному випадку МТСБУ не здійснюється.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладених норм закону, враховуючи, що вина працівника відповідача гр. ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди доведена та підтверджена рішенням суду, вважаю, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району повинно відшкодувати мені завдану моральну шкоду.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних, тощо ), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення, тощо ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власного ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості ( ст. 23 ЦК України ).

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Гр. ОСОБА_1 внаслідок отриманих травм в результаті ДТП, без сумніву завдано сильного фізичного болю, пройдено частково тривале лікування, що зумовить надалі потребу у реабілітації. Отримані ушкодження позначились на загальному стані здоров`я. Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму життя. Загальний розмір моральної шкоди оцінює в 100 000 грн.

Враховуючи зазначене, та те що відповідачем гр. ОСОБА_3 частково відшкодовано завдану їй моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині до КП «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району та визначити до відшкодування позивачу гр. ОСОБА_1 розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 40 000 грн. ( 100 000/2 -10 000 ), що буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Гр. ОСОБА_2 внаслідок отриманих травм в результаті ДТП, також без сумніву завдано сильного фізичного болю, пройдено частково тривале лікування, що зумовить надалі потребу у реабілітації. Отримані ушкодження позначились на загальному стані здоров`я. Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму життя. Загальний розмір моральної шкоди оцінює в 100 000 грн.

Враховуючи зазначене, та те що відповідачем гр. ОСОБА_3 частково відшкодовано завдану їй моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині до КП «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району та визначити до відшкодування позивачу ОСОБА_6 розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 40 000 грн. ( 100 000/2 -10 000 ), що буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 1 000 грн.

Прохали :

1. Задовольнити позов до КП «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району, Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, ПАТ «СК «Країна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Стягнути з Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, на користь гр. ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням у розмірі 8 288,70 грн.

3. Стягнути з ПАТ «СК «Країна», ЄДРПОУ 20842474, на користь гр. ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням у розмірі 8 288,70 грн.

4. Стягнути з відповідача КП «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.

5. Стягнути з Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, на користь ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням у розмірі 10 534,86 грн.

6. Стягнути з ПАТ « СК «Країна», ЄДРПОУ 20842474, на користь гр. ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням у розмірі 10 534,86 грн.

7. Стягнути з відповідача КП «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району на користь гр. ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.

В судовому засіданні позивачі і їх представник адвокат Рябоконь О.В. позовні вимоги підтримали і прохали задовольнити із зазначених в позові підстав.

Представник ПАТ СК «Країна» заперечував щодо задоволення позову з підстав, зазначених в відзиві на позов.

Інші сторони не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що є докази в матеріалах справи.

Треті особи гр. : ОСОБА_3 і ОСОБА_5 щодо задоволення позову не заперечували.

Тому, суд вважає за можливе, розгляд справи по суті у відсутності не з`явившихся сторін по наявним матеріалам справи за наявності від них відповідних заяв та відзиву.

15.12.2021 року до суду надійшов відзив проти позову відповідача Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, в якому послався на те, що вважає позовні вимоги позивача до МТСБУ незаконними та необгрунтованими, що підтверджується наступним.

Щодо суті позовних вимог позивача.

Виходячи із змісту позовної заяви та копій документів, що до неї надані, позовні вимоги Позивачів полягають в тому, що останні мають на меті отримати відшкодування завданого збитку здоров`ю в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( ДТП ), що мала місце 23.09.2020 року, мало місце із участю автомобілів : «АТ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 ( водій гр. ОСОБА_3 ) та «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 ( водій гр. ОСОБА_5 , пасажирами якого були позивачі ).

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку,

П. 1 ст. 1188 ЦК України говорить, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода, завдана одній тобі з вини іншої особа, відшкодовується винною особою.

Отже, в ДТП, що мала місце 23.09.2020 року в із участю позивачів, мають нести відповідальність саме винні особи в ДТП.

Згідно тексту позову, позивачі зазначають, то в даному випадку має місце обопільна вина водіїв. То ж відповідальними за завдану шкоду є саме її заподіювані.

МТСБУ ж може відповідати перед позивачами лише у випадку порушення своїх зобов`язань встановлених чинним законодавством. Станом на сьогоднішній день МТСБУ ніяких зобов`язань перед позивачем не порушувало. Це помітно з наступного.

Що стосується виплат МТСБУ, то одним із основних завдань Моторного ( Транспортного ) страхового бюро України ( позивач ) є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом ( п. 39.2.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ може здійснювати регламентні виплати потерпілим у разі заподіяння шкоди в ДТП особою, яка є винуватцем ДТП і цивільно-правова відповідальність якої не була застрахована.

Для отримання виплати від МТСБУ в Україні законодавчо встановлена певна процедура, якої повинна дотримуватись особа, що має на меті отримати таке відшкодування.

Так, після вищезазначеної події позивачі, мали би звернутись до МТСБУ із відповідними повідомленнями про ДТП та заявами на виплату і надати документи, які підтверджували право на отримання відшкодування. Позивачі не дотримались встановленої чинним законодавством процедури та не надали всіх необхідних до МТСБУ документів.

В зв`язку з цим, МТСБУ після звернення позивачів надіслав на їхні адреси відповідні листи, якими просив надати документи, що необхідні для прийняття рішення про виплату та здійснення таких виплат.

Позивачі ж таких документів не надали, чим порушили вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 24, 26 та 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стосовно не надання позивачами до МТСБУ необхідних документів, з метою отримання виплати.

Слід звернути увагу, що п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ) передбачено, що для отримання відшкодування за шкоду заподіяну внаслідок ДТП, особа, яка мас право на відшкодування, подав страховику ( у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ ) відповідну заяву.

До заяви мають додаватись документи, які мають відношення до ДТП, такі документи повинні бути завірені у встановленому порядку ( п. 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ).

МТСБУ приймає рішення щодо виплати потерпілому після з`ясування обставин ДТП та після отримання від потерпілої особи всіх документів, що передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відносини між потерпілими особами та МТСБУ регулюються нормами цивільного законодавства, зокрема, такі відносини регулюються ЦК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відносини між потерпілими особами та МТСБУ виникають з моменту звернення потерпілої особи до МТСБУ.

Як зазначено вище, позивачі не надали до МТСБУ необхідних для виплати, документів.

Доказів, які б підтверджували надання до МТСБУ документів, позивачі також не надали до позову.

Ті копії заяв до МТСБУ, що додані а якості додатків до позову не містять вхідного номеру МТСБУ та доказів отримання таких заяв МТСБУ.

Окрему увагу суду звертають і на те, що Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі від 06 серпня 2019 року у справі № 465/4287/15 також притримується позиції, що потерпілий першочергово повинен звертатись до страховика ( МТСБУ в нашому випадку ) з відповідною заявою на виплату відшкодування, а не відразу подавати позов.

Так, в даній ухвалі зазначено, що : «Процедура отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом № 1961-ІV, детально регламентована на законодавчому рівні та передбачає вчинення потерпілим і страховиком ряду взаємних, послідовних, кореспондуючих одне одному юридично значимих дій.

До числа юридично значимих дій потерпілого, необхідних для отримання страхового відшкодування, належить, у тому числі, подання страховику заяви про страхове відшкодування.

Заява страхувальника ( його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування ) передбачена як підстава для виплати страхового відшкодування і Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування».

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що необхідність подання потеплілим заяви страховику про страхове відшкодування є зрозумілим, пропорційним, передбачуваним заходом та не створює надмірного тягаря для потерпілого.

У той же час, заява про страхове відшкодування не заперечує права потерпілого у разі ігнорування страховиком такої заяви, незгоди із розміром визначеної страхової виплати чи із рішенням страховика про відмову у страховому відшкодуванні звернутися за судовим захистом».

Отже, враховуючи зазначене, у МТСБУ на даний момент, немає законних підстав для здійснення виплати на користь Позивача, з позов до МТСБУ, як мінімум, є передчасним.

Вимагання стягнути з МТСБУ кошти без попереднього звернення до МТСБУ є порушенням чинного законодавства, що стосується процедури отримання відшкодування від МТСБУ.

То ж, в даному випадку позивачі повинні були звернутись до МТСБУ та надати необхідні

для виплати документи.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яма є підставою для проведення регламентної витати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Чинне законодавство зазначає, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники ( ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ).

Отже, навіть і якби були підстави для позову в цьому випадку, то розмір відшкодування МТСБУ на користь позивача як потерпілого мав би визначатись представниками МТСБУ, так як це передбачено чинним законодавством.

Що стосується відшкодування МТСБУ шкоди завданої здоров`ю, яку просять стягнути Позивачі з МТСБУ.

Відповідно до п. 24.1. а. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів ( абз. 1... Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я ( абз. 3 ).

Також, як зазначалось вище, згідно чинного законодавства представники МТСБУ мають проаналізувати надані документи після відповідного звернення до МТСБУ, здійснити розрахунок і після цього прийняти рішення про виплату.

Позивачі не надали достатніх документальних підтверджень необхідності зазначеного в позові об`єму лікування від закладів охорони здоров`я» зокрема відсутні рекомендації щодо необхідності придбання всіх перелічених в чеках ліків та препаратів.

Очевидно, що позивачі, як мінімум, передчасно, а відповідно і незаконно, просять стягнути з МТСБУ збиток за шкоду завдану здоров`ю в розмірі зазначеному в позові, оскільки надані чеки мають бути перевірені спеціалістом.

Тож, МТСБУ не визнає позовних вимог щодо розміру збитку, який просить стягнути позивач.

Згідно Ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2021 року у справі № 545/1283/21 ( копія в додатку до позову ) потерпілі гр.. : ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( позивачі у цій справі прохали закрити кримінальне провадження відносно гр. : ОСОБА_7 , ОСОБА_5 зв`язку з примиренням та зазначили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повністю відшкодували завдані їм збитки та усунули заподіяну шкоду. Це зазначено на четвертій сторінці Ухвали.

Згідно сайту «Судова влада України», така ухвала набрала законної сили та не була оскаржена.

Відповідне до п. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. То ж факт відшкодування позивачам збитків встановлений і не підлягає доказуванню. Це свідчить про безпідставність і незаконність подання позову до МТСБУ оскільки це може призвести до подвійного стягнення відшкодування на користь позивачів.

В силу п. 38.2.1. ст. 38 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після виплати відшкодування мас право регресного позову до винуватця ДТП, і якщо в цьому разі буде стягнено кошти з МТСБУ, то МТСБУ вимушене буде звернутись до гр. ОСОБА_3 з регрес ним позовом, що також призведе до подвійного стягнення з нього коштів, так як він вже їх відшкодував на користь позивачів.

Відповідно до п. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом,

Позивачі не довели обставин, які підтверджують правомірність позовних вимог до МТСБУ.

Так, керуючись викладеним та зазначеними нормами чинного законодавства України, ст. 178 ЦПК України, помітно, що позовні вимоги позивача до МТСБУ є необгрунтованими та безпідставними, а також, поданими з порушенням норм чинного законодавства, в зв`язку з чим, прохав відмовити позивачам в задоволенні позову щодо Моторного ( транспортного ) страхового бюро в повному обсязі та здійснити розгляд справи без участі представника МТСБУ.

17.12.2021 року до суду надійшов відзив АТ «Страхова компанія «Країна» на позовну заяву, де представник відповідача послався на те, що ознайомившись зі змістом позову, АТ «СК «Країна» не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

26.03.2020 року між АТ «СК «Країна» та гр. ОСОБА_5 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № АО/2843459, за яким забезпечено транспортний засіб «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 .

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності врегульовані спеціальним Законом України - «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( Закон ).

І. ЩОДО ПЕРЕДЧАСНОСТІ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ІЗ ПОЗОВОМ ДО СТРАХОВИКА

Відповідно до ст. 6 Закону… страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно- правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

П. 22.1. ст. 22 Закону…. передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 23 Закону…. шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є : шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Положеннями п. 35.1., 35.2. ст. 35 Закону…. передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику ( у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону…, - МТСБУ ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися : а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові ( найменування ) заявника, його місце проживання ( фактичне та місце реєстрації ) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості ( за наявності ), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються : а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування ( довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину ), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку ( за умови його присвоєння ), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній ( до настання дорожньо- транспортної пригоди ) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника ( за наявності ).

Документи, зазначені у підпунктах : «а»-«г» цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Жоден із позивачів не звертався до АТ «СК «Країна» із повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду, заявами на виплату страхового відшкодування або іншими документами, які б свідчили про скоєння дорожньо-транспортної пригоди за їх участю.

Окрім того, звертає увагу суду, що гр. ОСОБА_5 не повідомляв АТ «СК «Країна» про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.09.2020 року на 345 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський». Поряд із цим, до позовної заяви не додається жодних доказів на підтвердження такого твердження.

Необхідність звернення потерпілих осіб саме до АТ «СК «Країна» як страховика відповідальної за спричинену шкоду особи викликана передбаченим Законом порядком та умовами отримання потерпілими особами страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до яких для отримання страхового відшкодування потерпілі чи інші особи, які мають право отримати страхове відшкодування, подають відповідні заяви разом із документами, що визначені ст. 35 Закону.

Недотримання зазначених у Законі умов отримання страхового відшкодування, в тому числі неподання потерпілими особами заяв про страхове відшкодування, не породжує для страховика обов`язку здійснити страхове відшкодування.

II. ЩОДО ПОНЕСЕНИХ ПОЗИВАЧАМИ ВИТРАТ НА ЛІКУВАННЯ

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону… у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Ст. 23 Закону… передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

Відповідно до п. 24.1. ст. 24 Закону… у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування ( регламентну виплату ).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Таким чином, для отримання страхового відшкодування відповідно до Закону… потерпілою особою мають бути надані документи, що підтверджують :

1. обґрунтовані витрати, які пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів.

2. необхідність витрат має бути підтверджена документально відповідним медичним закладом охорони здоров`я.

3. витрати на лікування та витрати, пов`язанні з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, мають бути в причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Необхідність придбання чи призначення потерпілій особі певних лікарських засобів повинна мати документальне підтвердження. Відсутність у страховика такої медичної документації або її недостатній ( обмежений ) обсяг унеможливлює встановлення обґрунтованості понесених витрат на лікування.

Щодо витрат на лікування гр. ОСОБА_1 .

Дослідивши заявлені витрати на лікування гр. ОСОБА_1 та надані докази на їх підтвердження, АТ «СК «Країна» було встановлено невідповідність деяких витрат медичній документації, адже закупівля певних товарів, медикаментів не має відношення до лікування отриманих гр. ОСОБА_1 травм внаслідок ДТП.

Отже, розмір обґрунтованих та документально підтверджених закладом охорони здоров`я витрат на лікування гр. ОСОБА_1 складає 15 678,49 грн., а для гр. ОСОБА_2 - 18 846,13 грн. Решта заявлених витрат на лікування не відповідає вимогам ст. 24 Закону, а тому не підлягає відшкодуванню АТ «СК «Країна».

Остаточний розмір страхового відшкодування для позивачів може бути визначено АТ «СК «Країна» за умови звернення позивачів із заявами на виплату страхового відшкодування, а також: іншими документами, передбаченими ст. 35 Закону.

Поряд із цим, звертають увагу суду на наступну судову практику :

«Проаналізувавши вказані призначення та платіжні документи, надані позивачем, на придбання ліків, медикаментів та медичних засобів, колегія виявила такі, які не були призначені лікарями або не відносяться до лікування отриманих травм: гербіон-плющ на суму 109,10 грн., лейкопластир на суму 59,25 грн., пакети на суму 2,20 грн., їжа з пакетом на суму 17,60 грн., гематоген на суму 11,30 грн., бетадін на суму 87,50 грн., добровільна пожертва в сумі 60,00 грн., мумійо на суму 75,19 грн., вольтарен гель на суму 143,08 грн., хустинки носові на суму 2,61 грн., стратадерм на суму 1 215 грн. Таким чином, виключенню із суми витрат на лікування підлягає сума 1 782,83 грн., тобто підтверджена лікарськими призначеннями та витрачена позивачем на лікування сума буде складати: 12 961,02 - 1 782,83 грн. = 11 178,19 грн.» - правовий висновок, викладений у постанові Запорізького апеляційного суду від 19.04.2021 року у справі № 334/2681/20.

«З оригіналів квитанцій та чеків, які читабельні, вбачається, що ОСОБА 1 придбано призначені ліки на суму 13685,51 грн. яка підлягає стягненню, а не на суму 14256,64 грн. яку визначив суд першої інстанції, оскільки надані оригінали квитанцій та чеків містять препарати, які не були призначені лікарем для лікування. У зв`язку з чим, рішення суду в цій частині підлягає зміні із зменшенням суми стягнення з 14 256,64 грн. до 13 685,51 грн.» - правовий висновок, викладений у постанові Харківського апеляційного суду від 01.12.2020 року у справі № 642/2910/18-ц.

Розмір витрат на ліки, лікування, протезування ( крім протезів із дорогоцінних металів ), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість ( п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України, № 6 від 27.03.92, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ).

III. ЩОДО СПІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВОДІЇВ У ДОРОЖНЬО- ТРАНСПОРТНІЙ ПРИГОДІ

Відповідно до п. 36.3. ст. 36 Закону у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати ) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2021 року у справі № 545/1283/21 за обвинуваченням гр. : ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, судом було встановлено настання спільної відповідальності водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, яка?сталася 23.09.2020 року на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вул. Ярошенка, с. Терешки Полтавського району та автодороги М-02 «Київ-Харків- Довжанський» за участю спеціалізованого сміттєвозу «АТ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , та автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , внаслідок якої було завдано тілесних ушкоджень гр. : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Зважаючи на викладене, сума страхового відшкодування повинна визначатися шляхом її поділу на двох учасників дорожньо-транспортної пригоди, які визнані винними у встановленому законом порядку.

Таким чином, розрахунок належного позивачам страхового відшкодування повинен здійснюватися наступним чином:

1. 15 678,49 грн. / 2 = 7 839,24 грн. - для гр. ОСОБА_1 , де :

15 678,49 грн. - обґрунтовані та документально підтверджені закладом охорони здоров`я витрати на лікування потерпілої;

2 - кількість учасників ДТП, відповідальних за спричинену шкоду.

2. 18 846,13 12 = 9 423,06 грн. - для гр. ОСОБА_2 , де :

18 846,13 грн. - обґрунтовані та документально підтверджені закладом охорони здоров`я витрати на лікування потерпілої;

2 - кількість учасників ДТП, відповідальних за спричинену шкоду.

На підставі вищенаведеного та керуючись, ст.ст. 2, 4, 43, 49, 178 ЦПК України, ст. 6, 22, 23, 24, 27, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», прохав відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ «СК «Країна» у повному обсязі.

21.12.2021 року до суду надійшов відзив КП «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради проти позову, в якому послався на те, що Комунальним підприємством отримано Ухвалу про відкриття провадження у справі № 545/3732/21 за позовною заявою гр. : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Моторного ( транспортного ) бюро України, ПАТ «СК «Країна», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області ( КП «ЖЕО» ), треті особи гр. : ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

КП «ЖЕО» не погоджується з заявленими позовними вимогами та має наступні заперечення.

1. Щодо розміру заявленої моральної шкоди.

Ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, зданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає :

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» ( Постанова ), моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної ), прав, наданих споживачам, їх цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Також визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інших обставин, які мають істотне значення.

Під час визначення розміру відшкодування також обов`язково дотримуватися принципів розімності і справедливості.

Заявлена позивачем -1 ОСОБА_1 матеріальна шкода складає 16 577,40 грн., позивачем-2 ОСОБА_2 21 069,72 грн., що складається із розрахунку витрат на лікування. Натомість суми моральної шкоди визначені позивачами в однаковому розмірі - по 100 000 грн. кожній, які поділено на 2 ( вірогідно малось на увазі, що сума моральної шкоди ділиться між двома винними у ДТП особами ), вираховується 10 000 грн. відшкодовану гр. ОСОБА_3 ( зазначається частково відшкодована матеріальна шкода ) та заявлено до стягнення з КП «ЖЕО» по 40 000 грн. кожній з позивачів.

Жодних доказів, які б підтверджували певний ступінь моральних страждань, позивачами надано не було. Необхідно прийнято до уваги середню тяжкість наслідків протиправної поведінки, короткочасний розлад здоров`я потерпілих, незначні зміни у способі життя потерпілих у зв`язку із вчиненням щодо них протиправної поведінки відповідачів та вже здійснене одним з винних у спричиненні шкоди, гр. ОСОБА_3 відшкодування позивачам моральної шкоди - по 10 000 грн. кожній.

2. Щодо відшкодування позивачам моральної шкоди на час подачі позовної заяви.

Згідно Ухвали від 20.10.2021 року Полтавського районного суду Полтавської області у кримінальній справі № 545/1283/21 встановлено, що потерпілі гр. : ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні просили закрити кримінальне провадження відносно обвинувачених гр. : ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вказавши, що вони жодних претензій до обвинувачених не мають, про що надані заяви суду від 28.05.2021 та 20.10.2021 року, зазначивши, що обвинувачені гр. : ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повністю відшкодували завдані їм збитки та усунули заподіяну шкоду. Також, потерпілі гр. : ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовились від цивільних позовів, прохали залишити їх без розгляду, про що подали відповідні заяви, ( стор.4 доданої до позову Ухвали у спр. № 1283/21 ).

До позовної заяви додані копії заяв позивачів, датовані 06.10.2021 роком, згідно тексту яких зазначається, що позивачі отримали від гр. ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 10 000 грн. кожна - в рахунок морального відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, що мала місце 23 вересня 2020 року.

Факт сплати в рахунок компенсації спричиненої моральної шкоди відповідачем гр. ОСОБА_3 по 10 000 грн. кожній з потерпілих ( позивачів в даній справі ) підтверджуються позивачами у позовній заяві.

Отже, в кримінальному провадженні позивачі визнали, що моральна шкода їм компенсована в повній мірі, що стало однією з підстав закриття кримінального провадження відносно обвинувачених ( третіх осіб в даній справі ) гр. : ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з КП «ЖЕО» моральної шкоди, спричиненої гр. ОСОБА_3 під час ДТП 23.09.2020 р. є необгрунтованими.

3. Щодо недоведеності фактів виконання службових обов`язків гр. ОСОБА_3 під час скоєння ДТП та права власності на автомобіль КП «ЖЕО».

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових ) обов`язків.

Виходячи з наведених норм права, шкода ( у тому числі моральна ), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником ( володільцем ) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6.11.2013 № 6-108цс13.

З наданих позивачами доказів не вбачається підтвердження виконання гр. ОСОБА_3 в момент скоєння ДТП, 23 вересня 2020 року, близько о 13-30 год. службових обов`язків на підприємстві КП «ЖЕО».

Так, в матеріалах справи мається копія довідки № 1 від 14.04.2021р. з тексту якої слідує, що гр. ОСОБА_3 дійсно працював на КП ЖЕО Терешківської с/ради з 12.11.2019р. по 12.01.2021р. водієм на автотранспортному засобі «МАЗ-4371 АТ-2121» НОМЕР_1 .

Відомості про виконання гр. ОСОБА_3 23.09.2020 р. службових обов`язків на підприємстві КП «ЖЕО» відсутні.

З пояснень, наданих слідчому ВРЗСТ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 14.05.2021р., копія яких надана позивачами з позовною заявою слідує, що гр. ОСОБА_3 з 2019 року перебував на посаді водія Терешківської сільської ради, а саме працював водієм сміттєзбірника - автомобіля «АТ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 . Сам автомобіль зареєстрований на Терешківську сільську раду. 23.09.2020р. перебував на роботі та керував вищевказаним автомобілем ( стор.1 пояснень ).

Таким чином, належних доказів перебування гр ОСОБА_3 23.09.2020 року, в день скоєння правопорушення, яке призвело до вчинення шкоди позивачам, у трудових стосунках та виконання ним службових обов`язків КП «ЖЕО» позивачами не надано.

Згідно полісу № АО/5332620 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ від 12.07.2019р., копія якого надана позивачами з позовною заявою, страхувальником визначено КП «Благо». Інших доказів про право володіння транспортним засобом, під керуванням гр. ОСОБА_3 яким було скоєне ДТП 23.09.2020р., не надано.

Таким чином, жодних доказів на підтвердження права володіння КП «ЖЕО» автомобілем «АТ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував під час скоєння ДТП 23.09.2020р. винний у спричиненні шкоди гр. ОСОБА_3 позивачами не надано.

Ухвалою суду у кримінальній справі № 545/1283/21 даних фактів також не встановлено.

Попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які КП «ЖЕО» понесені і які очікується понести в зв`язку із розглядом справи - 0 грн.

Прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області повністю.

Судом встановлено всі обставини, на які послалась в позові позивачі і вони підтверджуються матеріалами справи на а. с. 7 44.

Так, 23 вересня 2020 року о 13-30 год. спеціалізований сміттєвоз «АТ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , без наявного полісу ОСЦПВ, здійснюючи буксирування за допомогою гнучкого зчеплення автомобіля «ГАЗ 2705 СПГ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , виїжджаючи з боку вул. Ярошенка с. Терешки Полтавського району Полтавської області, АД МОЗ «Київ-Харків-Довжанський», район 345 км., на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг допустив зіткнення автомобіля «ГАЗ 2705 СПГ» з автомобілем «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , що рухався по АД МОЗ «Київ-Харків- Довжанський» у напрямку м. Харків. У результаті ДТП пасажири автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , гр. : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження, завдано моральної, фізичної та майнової шкоди.

Відповідно до показів гр. ОСОБА_3 та довідки № 63 від 14.04.2021 року КП ЖЕО Терешківської сільської ради, останній, станом на дату ДТП, перебував на робочому місці та у трудових відносинах з КП ЖЕО Терешківської сільської ради.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником спеціалізованого сміттєвоза-С, марка-А, модель-2121, номерний знак НОМЕР_1 є Терешківська сільська рада.

Страховий поліс АО /5332620 водія автомобіля спеціалізованого сміттєвоза -С, марка -А, модель -2121, д.н.з. НОМЕР_1 , ПАТ «НАСК» «ОРАНТА» діяв до 11.07.2020 року. Таким чином, відповідальність водія гр. ОСОБА_3 не застрахована на момент ДТП. Страховим полісом АО/2843459 ( ПАТ «СК «Країна» ), автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , застрахована відповідальність водія ОСОБА_5 ( чинний на момент ДТП ).

Висновком експерта № СЕ - 19/171-21/5235-ІТ від 27.04.2021 року встановлено, що в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля спеціалізованого сміттєвоза -С, марка -А, модель -2121, д.н.з. НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1., 16.11. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Крім того, в діях водія гр. ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3. ПДР.

Вина водіїв гр. : ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджена матеріалами кримінального провадження в сукупності, зокрема протоколом відтворення, протоколом огляду місця події, показами свідків, висновками експертних досліджень та встановлена ухвалою суду Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2021 року.

Позивачами написано та подано відповідну заяву про відшкодування до МТСБУ 15.10.2020 року, водієм гр. ОСОБА_5 повідомлено про страховий випадок ПАТ «СК «Країна».

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 41.1. ст. 41 Закону України № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За змістом п. 35.1 ст. 35 Закону України № 1961-ІУ для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику ( у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України № 1961-ІУ страховик ( у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати ) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування ( регламентної виплати ). Рішення про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати ) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати ) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати ( регламентної виплати ) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За положеннями ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положення п. 37.1.4. 3акону України № 1961-IV встановлюють строк для подання заяви про страхове відшкодування: впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років.

У своїй постанові від 11.12.2019 № 465/4287/15 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Крім того, 15.10.2020 року вона повідомила Моторно-транспортне страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та подала відповідну заяву.

Відповідно до ст. 24 Закону України № 1961-IV y зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Мінімальний розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати ) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Витрати здійсненні позивач гр. ОСОБА_1 з придбання ліків, обумовлених медичними документами, підтверджуються чеками на суму 16 577,39 грн., а позивачем гр. ОСОБА_2 на суму 21 069,71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею ( у порядку часткової відповідальності ). Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими ( ст. 543, 1190 ЦК України ), небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України, а саме : шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення ( тобто залежно від ступеня вини кожного ); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Приймаючи до уваги обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася та порушення кожним з водіїв відповідних пунктів Правил дорожнього руху України, враховуючи висновок експертизи № СЕ - 19/171- 21/5235-ІТ від 27.04.2021 року, вина водія автомобіля спеціалізованого сміттєвоза -С, марка -А, модель -2121, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній пригоді складає 50%, а вина водія автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , складає 50%.

Таким чином, з відповідача МТСБУ на користь позивача гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода пов`язана з лікуванням у розмірі 8 288,70 грн. ( 50 % ), а з відповідача ПАТ «СК «Країна» - 8 288,7 грн. ( 50 % ). Відповідно з відповідача МТСБУ на користь позивача гр. ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода пов`язана з лікуванням у розмірі 10 534,86 грн. ( 50 % ), а з відповідача ПАТ «СК « Країна» - 10 534,86 грн. ( 50 % ).

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток ( дохід ), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Системний аналіз наведених норм вказує на виникнення обов`язку з відшкодування шкоди в повному обсязі. Отримання відшкодування на певному етапі лікування потерпілого не позбавляє права на компенсацію витрат в подальшому, за умов продовження існування відповідних обставин.

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.