Court ruling № 105528749, 01.08.2022, Kyivskyi District Court of Odesa City

Справа № 947/13001/22

Провадження № 1-кс/947/6960/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021163010000040 від 19.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст.209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021163010000040 від 19.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що невстановленими особами, з метою шахрайського заволодіння чужим майном організовано оформлення та присвоєння кадастрових номерів із номерами: 5110136900:50:002:0017; 5110136900:50:002:0014; 5110136900:50:002:0015; 5110136900:50:002:0016;5110136900:50:002:0019;5110136900:50:002:0022;5110136900:50:002:0018;5110136900:50:002:0020;5110136900:50:002:0021 земельним ділянками, розташованим на території, виділеної Одеському державному екологічному університету.

Так, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що виконавчим комітетом Одеської обласної ради депутатів трудящих від 18.05.1961 року за № 349 прийнято рішення «Про виділення земельних ділянок державним організаціям під будівництво».

Згідно з вказаним рішенням Одеському Гідрометереологічному інституту (наразі Одеський державний екологічний університет) відведено земельну ділянку площею 2,5 га у с.Чорноморка для розміщення учбової агрометереологічної станції.

Однак, у червні 2021 року на публічній кадастровій карті України на території земельної ділянки ОДЕКУ незаконно з`явились 4 земельні ділянки по 0,10 га кожна. Разом із тим, ніякого погодження керівництвом ОДЕКУ на відведення вказаних земельних ділянок не надавалось.

Також адміністрацією ОДЕКУ 24.06.2021 року виявлено, що на її території з`явилась земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 площею 1 га, на виділення якої ОДЕКУ погодження також не надавало.

Таким чином встановлено, що на території ОДЕКУ невстановленими особами зареєстровано наступні земельні ділянки:земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:50:002:0017. Належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ; земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110136900:50:002:0014. Належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ; земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110136900:50:002:0015. Належить на праві приватної власності ОСОБА_7 ; земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5110136900:50:002:0016. Належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .

Так, у ході здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підставі рішення 11 сесії XXІІІ скликання від 24.12.1999 року за № 8 Таїровської селищної ради Ради народних депутатів, начебто видані державні акти на право приватної власності на землю, а саме, на вище зазначені земельні ділянки.

Разом із тим, згідно з листом Одеської РДА від 04.08.2021 року, а також доданих до нього документів встановлено, що на підставі рішення № 8 11 сесії XXІІІ скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 24.12.1999 року, дійсно видавались у приватну власність земельні ділянки, однак згідно вказаного рішення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , земельні ділянки у приватну або будь-яку іншу власність не видавались та у ньому взагалі відсутні такі особи та адреси.

Разом з тим, 19.06.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за ОСОБА_10 зареєстровано право приватної власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 5110136900:50:002:0017, 5110136900:50:002:0014, 5110136900:50:002:0015, 5110136900:50:002:0016.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставами для державної реєстрації права власності на вказані вище земельні ділянки стали договори купівлі-продажу від 19.06.2017 року № 7923, №7927, № 7919 та № 7929, виданих приватним нотаріусом ОСОБА_9 .

Так, зокрема, підставою для державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1 га із кадастровим номером 5110136900:50:002:0017, став договір купівлі-продажу № 7923 від 19.06.2021 року.

У подальшому, на місці розташування вище зазначених відведених Одеському державному екологічному університету земельних ділянок з`явилась одна земельна ділянка із кадастровим номером 5110136900:50:002:0022 загальною площею 0,4 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , оформлена у приватну власність ОСОБА_10 .

Крім того, встановлено факт незаконного заволодіння і іншою земельною ділянкою яка належать Одеському державному екологічному університету.

Так, встановлено, що земельна ділянка ОДЕУ, із кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 загальною площею 1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , незаконно оформлена у приватну власність Малого приватного підприємства «Картас».

Крім того встановлено, що право власності Малого приватного підприємства «Картас» оформлено на підставі Державного акту на право приватної власності на землю №030975, який виданий на підставі рішення Одеського міського суду Київського району № 2-2738/96 від 02.09.1996 року.

Разом із тим, згідно з листом Київського районного суду м. Одеси від 16.08.2021 року встановлено, що перевіркою оригіналів судових рішень за 1996 рік цивільної справи № 2-2738/96 не знайдено.

Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація щодо зареєстрованого права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 відсутня.

Наразі в органу досудового слідства є достатні підстави вважати, що право власності на вказані земельні ділянки невстановленими особами набуто злочинним шляхом.

Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що згідно протоколу №2/2020 загальних зборів ТОВ «КАРТАС» код ЄРДПОУ - 20925332 від 18.08.2020 року прийнято рішення про прийняття до складу засновників, обрання директором тощо, ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із розподілом корпоративних прав наступним чином: ОСОБА_11 90%, ОСОБА_12 10%.

Окрім того, в ході допиту ОСОБА_11 встановлено, що останній «рішень ніяких не приймав, а виконував формальну функцію; кадрові рішення у підприємстві не підписував; будь які документи щодо отримання права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 не приймав».

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження за ознаками, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та приймаючи до уваги, що є достатні підстави вважати, що не накладення арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню та забезпеченню відшкодування завданих державі збитків, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення, просить розгляд клопотання провести за відсутності власника майна, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Приймаючи до уваги клопотання сторони обвинувачення, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42021163010000040 від 19.07.2021 року здійснюється зокрема за фактом вчинення службовими особами ТОВ «КАРТАС» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідчий суддя враховує, що санкція ч.2ст.209КК України передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, при цьому встановлено, що згідно протоколу №2/2020 загальних зборів ТОВ «КАРТАС» код ЄРДПОУ - 20925332 від 18.08.2020 року прийнято рішення про прийняття до складу засновників, обрання директором тощо, ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із розподілом корпоративних прав наступним чином: ОСОБА_11 90%, ОСОБА_12 10%.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даний час наявна необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна із забороною відчуження, розпорядження та передачі статутного капіталу іншим особам, в цілях забезпечення можливої подальшої конфіскації майна, як виду додаткового покарання.

Критерії розумності та співмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, беручи до уваги розумність та співмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 131,170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021163010000040 від 19.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст.209 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права ТОВ «КАРТАС», код ЄРДПОУ - 20925332, шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «КАРТАС», код ЄРДПОУ - 20925332, в тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її отримання до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1