Decision № 105507022, 29.07.2022, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2022 року Справа № 280/3254/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПрудивусаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)

про: визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача із не зарахування до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001;

зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача період його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001, у зв`язку з чим перерахувати та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу призначення;

вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1086815 від 23.02.2022.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому з 26.08.2014 призначена пенсія за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Поряд із цим, відповідачем від самого початку невірно був розрахований йому пільговий стаж роботи за Списком № 1 внаслідок не зарахування до нього періоду роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 на ПАТ «Запоріжсклофлюс». Відповідна позиція відповідача ґрунтується на тому, що спірний період роботи позивача не покривається п`ятирічною дією наказів про результати атестації робочих місць, які проводились на ПАТ «Запоріжсклофлюс» несвоєчасно. З даного приводу представник позивача зазначив, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. З огляду на викладені обставини, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

22.06.2022 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№22872 від 22.06.2022), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, установі, організації. Представник відповідача зазначив, що згідно з довідкою від 02.08.2014 № 06-55, виданою ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», вказане підприємство проводило атестацію робочих місць 07.06.1995 (Наказ №69-к), 15.08.2001 (Наказ № 132к(р), 20.04.2006 (Наказ № 85-к), 20.04.2011 (Наказ № 40). Отже, на думку представника відповідача, період роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 на ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки атестація робочих місць в цей період не проводилась. З огляду на викладені обставини, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

17.06.2022 судом отримано відповідь на відзив (вх.№22407 від 17.06.2022), в якому представник позивача зауважила, що доводи відповідача стосовно неможливості зарахування періоду роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 до його пільгового стажу за Списком № 1 у зв`язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць є неспроможними в силу наявності релевантних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з досліджуваних правовідносин, викладених у постановах від 16.09.2014 № 21-307а14 та від 05.03.2019 у справі № 679/774/16-а.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 27.06.2002.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України від 09.07.2003 №1058-IV), що підтверджується наявною у матеріалах справи копію Протоколу від 15.08.2014 № 2029 (а.с.11, 14, 16).

23.02.2022 представник позивача надіслала відповідачу адвокатський запит № 36/02, в якому просила повідомити причини, з яких період роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 на ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» не був включений до пільгового стажу останнього за Списком № 1. Крім того, представник позивача просила відповідача надати: 1) копію рішення про виключення з пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001 із зазначенням причин такого виключення; 2) копію поштового повідомлення про вручення позивачу копії рішення відповідача про виключення з пільгового стажу позивача за Списком № 1 або розписки про його отримання; 3) копію заяви про призначення пенсії позивачу; 4) копії довідок про підтвердження пільгового стажу позивача; 5) копію протоколу про призначення пенсії позивачу з інформацією про стаж та заробіток, що враховані при обчисленні розміру його пенсії; 6) копію розпорядження про останній перерахунок пенсії позивача з інформацією про стаж та заробіток, що враховані при обчисленні розміру його пенсії (а.с.10).

Листом від 01.04.2022 № 0800-0206-8/17287 відповідач поінформував представника позивача, що пенсія позивача обчислена при загальному стажу роботи 62 роки 11 місяців 5 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,62917. Розрахунок розміру пенсії позивача проведено з заробітної плати 19088,69 грн., визначеної за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.07.2014. Також, відповідачем було зазначено, що період роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 не врахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» не дотримано вимог постанов Кабінету Міністрів України № 637 та № 442, а саме: в уточнюючій довідці від 08.08.2014 № 06-55 підприємство посилається на наказ про результати атестації робочих місць від 07.06.1995 № 69-к, період дії якого закінчується 06.06.2000, та на наказ від 15.08.2001 № 132к. Дана атестація не є первинною на даному підприємстві, тому її дія починається з 15.08.2001. Також, у листі від 01.04.2022 № 0800-0206-8/17287 відповідачем зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії не надавалось (а.с.11-13).

Вирішуючи питання щодо допущення відповідачем протиправною бездіяльності із не зарахування до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001, суд виходить із такого.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

В даний час пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок № 383). Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За приписами п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У пункті 4.3 Порядку № 383 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (п. 10 Порядку № 383).

Отже, із наведених вище положень законодавства вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Слід зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

У ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавець регламентував адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства про працю та охорону праці. Так, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 Кримінального кодексу України «Порушення вимог законодавства про охорону праці».

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 ст. 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII) працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Суд вважає, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 1 та Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком 1 та Списком № 2.

При цьому, на переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у вітчизняній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 87951282), а також постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 71766773) та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80269474).

Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, про що свідчить, зокрема наявна у матеріалах справи копія Протоколу від 15.08.2014 № 2029 (а.с.16). У подальшому, 23.02.2022, представником позивача на адресу відповідача був надісланий адвокатський запит № 36/02, в якому остання, зокрема, просила повідомити причини, з яких період роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 на ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» не був включений до пільгового стажу останнього за Списком № 1 (а.с.10).

Листом від 01.04.2022 № 0800-0206-8/17287 відповідач повідомив представника позивача, що період роботи позивача з 07.06.2000 по 14.08.2001 не врахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» не дотримано вимог постанов Кабінету Міністрів України № 637 та № 442, а саме: в уточнюючій довідці від 08.08.2014 № 06-55 підприємство посилається на наказ про результати атестації робочих місць від 07.06.1995 № 69-к, період дії якого закінчується 06.06.2000, та на наказ від 15.08.2001 № 132к. Дана атестація не є первинною на даному підприємстві, тому її дія починається з 15.08.2001. Також, у листі від 01.04.2022 № 0800-0206-8/17287 відповідач наголосив, що рішення про відмову у призначенні пенсії не надавалось (а.с.11-13).

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що позивач у період з 14.07.1989 по 27.11.1989 виконував роботу по виробництву скла та виробів із скла за професією «гранувальник цеху виробництва флюсів», що передбачена Списком № 1. У період з 28.11.1989 по 08.08.2014 позивач працював на посаді скловара цеху виробництва флюсів (відділення № 1, ванна піч № 2 та ванна піч № 3). Дана обставина підтверджується Довідкою від 08.08.2014 № 06/55 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» (а.с.15).

Із вказаного документу також вбачається, що атестація робочого місця позивача на ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» проводилась згідно з наказом про атестацію робочих місць від 07.06.1995 № 69-к. Наступні атестації робочого місця позивача проводились підприємством згідно з наказами від 15.08.2001 №132к(р), від 20.04.2006 № 85-к та від 20.04.2011 № 40 (а.с.15). Отже, на момент проведення атестації робочого місця позивач, зокрема, у період з 07.06.2000 по 14.08.2001 виконував роботу, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У свою чергу, як попередньо було зазначено, несвоєчасне проведення атестації робочих місць ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист. Належних та достатніх доказів зворотнього представником відповідача не надано.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача із не зарахування до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Отже, у відповідній частині позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача період його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001 та, відповідно, зобов`язання відповідача перерахувати і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу призначення, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача із не зарахування до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача період його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001, у зв`язку з чим перерахувати та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу призначення.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача період його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001 та, відповідно, зобов`язання відповідача перерахувати і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу призначення, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню. Отже, у відповідній частині позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність бездіяльності відповідача із не зарахування до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці позивача періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001 та вмотивовано необхідність зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 15.04.2022 № 0.0.2515923429.1 (а.с.5) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 992,40 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 139, 143, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із не зарахування до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці ОСОБА_1 періоду його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці ОСОБА_1 період його роботи з 07.06.2000 по 14.08.2001, у зв`язку з чим перерахувати та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу призначення.

Судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 29 липня 2022 року.

Суддя О.В. Прудивус