Decision № 105460488, 25.07.2022, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року Справа № 160/7011/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому проваджені у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення ОСОБА_1 з 02.09.2021 року з пенсії за вислугою років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2004-2006 роки та щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом від 29.12.2021 року за вих. №46785-40356/111-01/8-0400/21 у призначенні їй з 02.09.2021 року пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 02.09.2021 року ОСОБА_1 пенсію за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки та здійснити перерахунок, виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 призначеної з 02.09.2021 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки та виплачувати призначену з 02.09.2021 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 2007 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, та у зв`язку із працевлаштуванням позивача виплату пенсії було припинено. Після досягнення пенсійного віку на загальних підставах позивач у вересні 2021 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, при цьому відповідач при розрахунку пенсії не застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, що передували року звернення із заявою про призначення пенсії, тобто 2018-2020 роки, натомість застосував показник 2004-2006 року. Позивач зверталась до відповідача із заявами щодо обчислення призначеної за віком пенсії, при цьому відповідач повідомив, що на підставі заяви позивача її переведено на пенсію за віком та розраховано пенсію виходячи з середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески. Також, повідомлено, що застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передували року звернення можливе лише при первинному зверненні. Позивач вважає протиправними вищевказані дії відповідача, що полягають у невірному застосуванні норм закону при обчисленні пенсії за віком та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/7011/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.06.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Заперечуючи проти позовної заяви, відповідачем зазначено, що 04.01.2007 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за вислугу років, надавши відповідний пакет документів. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є певний стаж роботи за спеціальністю. 02.09.2021 року позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заяву про переведення її на пенсію за віком у зв`язку із досягненням встановленого пенсійного віку. Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, а пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону ( в межах Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування). При цьому, порядок та умови здійснення переведення з одного виду пенсії на інший визначений лише частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема: переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Враховуючи наведене, за результатами розгляду заяви від 02.09.2021 року Головним управлінням здійснено розрахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, оскільки попереднє призначення пенсії відбулося у 2007 році (з урахуванням осучаснення пенсій з 03.10.2017). Отже, враховуючи той факт, що позивач, починаючи з 2007 року стала учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугу років, яка є різновидом пенсії за віком у розумінні Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, підстави для здійснення первинного призначення пенсії у 2021 році за нормами частини 2 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04.01.2007 року.

02.09.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення іншого виду пенсії, а саме на пенсії за віком.

З 02.09.2021 року позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

07.10.2021 року представником позивача - адвокатом Ратушною Р.П. направлено до відповідача запит щодо отримання інформації з приводу призначення пенсії за вислугу років та інформації з приводу призначення пенсії за віком.

На адвокатський запит було надано відповідь від 22.10.2021 року № 0400-010308-8/138768, якою повідомлено, що з 04 січня 2007 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З 06.10.2015 року пенсія на час роботи за спеціальністю була призупинена. Згідно заяви від 02.09.2021 за №5450 позивача переведено на пенсію за віком.

17.12.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, в якій просила з 02 вересня 2021 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за період 2018-2020 роки у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; здійснити перерахунок та виплату призначеної з 02.09.2021 року ОСОБА_1 пенсії за віком, у бік збільшення, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки.

Листом від 29.12.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь на звернення відповідача, якою повідомлено, що 04.01.2007 року їй було призначено пенсії за вислугою років, а 02.09.2021 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) з заявою про перехід на інший вид пенсії, тобто на пенсію за віком, яку зареєстровано за № 5450, та надала для цього необхідні документи. Перерахунок було проведено згідно чинного законодавства та за результатами розгляду заяви від 02.09.2021 Головним управлінням здійснено розрахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, оскільки попереднє призначення пенсії відбулося у 2007 році (з урахуванням осучаснення пенсій з 03.10.2017 року).

Вважаючи такі дії протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Розмір пенсії за віком визначається за правилами статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Частина перша цієї статті дає для визначення пенсії наступну формулу: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

В свою чергу, згідно з частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності з 11.10.2017 року, внесено зміни, зокрема, до пункту 4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 4-3 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону№ 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом № 1058-IV.

Оскільки позивач 02.09.2021 року вперше звернулася до відповідача за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, підстави для застосування ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин у відповідача відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.

Таким чином, при призначенні ОСОБА_1 у 2021 році пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 цього Закону.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року по справі № 520/12961/16-а та від 06.03.2018 року по справі №185/1474/17.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б могли спростувати доводи позивача і не довів правомірність своїх дій.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушено протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, а відтак слід визнати протиправними дії відповідача щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.

Отже, враховуючи те, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком 02.09.2021 вперше, пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2021 роки, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.09.2021 року.

Щодо вимог позову виплачувати призначену з 02.09.2021 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси осіб підлягають захисту у разі встановленням судом факту їх порушення, інакше такі вимоги є передчасними.

Враховуючи зазначене, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, як передчасні.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Однак, незважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути всі витрати на сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., оскільки суд визнав порушення прав позивача по спір фактично вирішено на її користь.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення ОСОБА_1 з 02.09.2021 року з пенсії за вислугою років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 02.09.2021 року пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018 2020 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 02.09.2021 року пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки; здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної з 02.09.2021 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, починаючи з 02.09.2021 року, із врахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська