№ 105410113, 26.07.2022, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 541/326/22

Номер провадження3/541/492/2022

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря судового засідання Непокупної Л.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року о 22 годині 18 хвилин, в с. Комишня по вул. Леніна водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного спяніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від підпису протоколу та дачі пояснень відмовився, посвідчення водія не вилучалося ( а.с.1).

В судове засідання 26.07.2022 особа яка приятгується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його участі до суду не надав, також не надав заперечень щодо складеного адміністративного матеріалу щодо нього ( а.с. 10) .

Суд, враховуючи що дана категорія справ не передбачає обов`язкової участі особи , яка притягується до адміністративної відповідальності та враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності .

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 допустив вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПі це підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 06.01.2022 року серії ААБ №006568, в якому зазначені обставини керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (про те, що він 06.01.2022 року о 22 годині 18 хвилин, в с. Комишня по вул. Леніна водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного спяніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України (а.с.1).

До адміністративного матеріалу був доданий відеозапис фіксування вчиненого правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі.

ЗавданнямКУпАПє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

У відповідності дост.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАПвизначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормоюст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 278 КУпАПвизначає умови підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно даної норми, орган, (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Норми статті 280 КУпАПвизначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.Так, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності дост.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно роз`яснень, що викладені в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), при розгляді, зокрема, адміністративних справ даних категорій (зокрема, ч.1ст.130 КУпАП) суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, примітки до ч.7ст.121 КУпАПта п.1.10Правил дорожнього рухуУкраїни.

Пунктом 1.10Правил дорожнього рухувизначено, щоводійце особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Крім цього, у даному пункті визначається поняття механічного транспортного засобу. Так, у розумінні п.1.10ПДРУкраїни механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

У примітці до ч.7ст.121 КУпАПвказується, що під транспортними засобами, зокрема, у частинах 1-4ст.130 КУпАПслід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Пленум Верховного Суду України в п.27 своєї Постанови від 23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» також роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(із змінами), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння.

Також, пункт 2.9 аПДРУкраїни прямо та категорично забороняє керування транспортними засобами в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Спільнимнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2 цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичногочи іншогосп`яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,є: наявністьоднієї чидекількох ознакстану алкогольногосп`яніння (крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, мав підстави вважати, що особа (водій) за певними вказаними в п.3 Інструкції ознаками перебуває у стані наркотичного сп`яніння, а саме працівник поліції зазначив , що у ОСОБА_1 зіниці очей не реагують на світло , порушення мови та координація рухів , що підтверджується записом на відео з боді камери .

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я. Тобто, аналіз положень п.6 Інструкції містить можливість альтернативності огляду водія на стан сп`яніння і не визначає імперативність чи послідовність такого огляду, як наприклад, положення п.8 Інструкції, що лише у випадку ДТП регламентує обов`язковість проведення огляду на стан сп`яніння лише у закладі охорони здоров`я.

Диспозиція частини першоїстатті 130 КУпАПвстановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до змістуст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно зЗаконом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі». Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цимджерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Отже, аналіз положень п.2.5, п.2.9 аПравил дорожнього рухуУкраїни в сукупності та в системному взаємозв`язку з пунктами 2,3,6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що в даній конкретній ситуації, яка склалася у нічний час 06.01.2022 року о 22 годині 40 хвилини, в с. Комишня по вул. Леніна за участю водія ОСОБА_1 , відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції (в даному випадку поліцейський Миргородського РВП Рожко С.І.) мав право за відповідних виявлених ним ознак наркотичного сп`яніння водія запропонувати йому пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, та відеозапису фіксації адміністративного правопорушення), але водій ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд.

Отже, виходячи з сукупності та детального аналізу вищевикладених доказів у справі, у їх взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що 06.01.2022 року о 22 годині 40 хвилини, в с. Комишня по вул. Леніна громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в відмовився, що зафіксовано нагрудною бодікамерою, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто водій ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5Правил дорожнього рухуУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130КУпАП . Водій був зупинений працівником поліції та ним винесена постанова про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 850 гривень . Інформації і доказів щодо скасування даної постанови до суду від особи , яка притягується до адміністративної відповідальності не надійшло.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2ст.61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, щов основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Згідност.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

За загальними правиламист.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обираючи вид стягнення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності суддя обставин, що пом`якшують його відповідальність (та враховуючи що в розумінні ст. 34 КУпАП перелік пом`якшуючих обставин не є імперативним) - не вбачає. Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачені санкцією ч.1ст.130 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбаченихст.24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю, є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтеюКУпАП, а також встановлений санкцією ч.1ст.130 КУпАПяк безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч.1ст.130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч.1ст.130 КУпАП.

Згідност.40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положеньст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 496 грн. 20 коп. належить стягнути з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючисьст.61 Конституції України, ст.ст.9, 23, 27, 33, 40-1,ч.1 ст.130, ст.ст.251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнативинним увчиненні адміністративногоправопорушення передбаченогоч.1ст.130КУпАП та піддати йогоадміністративному стягненнюу виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, (номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафиу сферізабезпечення безпекидорожнього руху)з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 496грн.20коп.(чотиристадев`яносношість гривень двадцятькопійок)судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. В. Ситник