Court ruling № 105378127, 22.07.2022, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 липня 2022 року Справа № 160/10760/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, буд. 39А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса - АДРЕСА_1 ; фактична адреса - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у якій просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету р/р UA618999980313070106000004573 у ГУК в Дніпропетровській області, м. Кам`янське, код отримувача 37988155, код 21081100, штраф за порушення законодавства про ринковий нагляд у розмірі 170000,00 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 існує штраф за порушення законодавства про ринковий нагляд у розмірі 170000,00 грн, який підлягає стягненню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Разом з позовною заявою Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області подано заяву про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заяви позивач посилається на лист Держпродспоживслужби від 07.07.2022 № 21.4-7/8158, відповідно до якого бюджетні призначення, передбачені у 2022 році за загальним та спеціальним фондами державного бюджету перенесено та рух коштів на рахунках Казначейства припинено.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як видно зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко видно, що умови визначені статтею 8 є диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предмету спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті видно, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на органи державної влади, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - органу державної влади), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суддя також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12.07.2022 року у справі 640/20131/21, адміністративне провадження № К/990/10365/22.

Отже, дослідивши заяву про відстрочення сплати судового збору, суддя робить висновок про відмову у її задоволенні, оскільки вказана заявником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову з вимогою майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 2550,00 грн.

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2550,00 грн, сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський