Court ruling № 105366408, 20.07.2022, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 686/14591/21

Провадження № 2/686/3358/22

УХВАЛА

20 липня 2022 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТзОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказала, що , товариство і ФОП ОСОБА_3 уклали договір поставки товару № 12 від 29.01.2021 р. Згідно п. 6.1 договору він укладений на термін до фактичної передачі виробів покупцю і його повної оплати. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 зобов`язується поставити, а покупець прийняти двигун SW 680 б/в на КС 5473, на загальну вартість замовлення 101520, 00 грн. 02.02.2021 р. ТОВ «МБК Сінергія» перерахувало кошти продавцю в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 409, та 04.02.2021 р. - 51520,00 грн. за платіжним дорученням № 489. Проте ОСОБА_3 , як постачальник так і не виконав свого зобов`язання з поставки вищезазначеного товару.

ТОВ «МБК Сінергія» зверталося до відповідача з вимогою від 28.04.2021 р. про повернення коштів за непоставлений товар, однак вимоги, залишились без відповіді.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2021 позов задоволено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2022 заочне рішення скасовано, а справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого вказав, що на час звернення ТзОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія, ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність, а відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду справа № 338/180/17 від 05.06.2018 справи за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконання умов укладеного між ними господарського договору, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні представник позивача проти клопотання про закриття провадження у справі заперечила, зазначила, що оскільки відповідач втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

ТОВ «МБК Сінергія» та ФОП ОСОБА_3 уклали договір поставки товару № 12 від 29.01.2021 р., згідно якого ОСОБА_3 зобов`язується поставити, а покупець прийняти двигун SW 680 б/в на КС 5473.

09.03.2021 до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 .

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відтак норми процесуальних законів наведено тут і далі у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 № 127/23144/18 сформульовано правовий висновок щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору, де зазначено, згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_3 .

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознакгосподарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною третьою статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (тут і далі - у редакції, чинній на час припинення ФОП ОСОБА_3 ) передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, вказаний спір належить до господарської юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1)справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі закриття провадження у справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -

постановив:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - закрити.

Роз`яснити позивачу що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» (код ЄДРПОУ 38897076) з державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 2270,00грн. (платіжне доручення № 1158 від 08.06.2021 року).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали суду 21.07.2022.

Суддя: