№ 1052159, 15.10.2007, Commercial Court of Ternopil Oblast

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2007 р.

Справа № 9а/115-2670

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Кулагіній Т. В.

Розглянув справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль.

до Зборівської районної державної санітарно-епідеміологічної станції вул. Гоголя, 40, м.Зборів,Тернопільська область.

За участю представників сторін:

позивача: Шляхчук М.В., довіреність № 843 від 14.06.2007 р.

відповідача: не з’явився.

роз’яснивши учаснику судового процесу його процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України,

встановив:

У червні 2007 р. Позивач , Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача , Зборівської районної державної санітарно-епідеміологічної станції, м. Зборів, Тернопільської області, у якому , спираючись на прийняте ним 21.12.2006 р. рішення № 106 про застосування 1 710,24 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, стверджував, що у ході проведення перевірки дотримання державної дисципліни цін у Зборівській районній санепідстанції при встановленні та формуванні тарифів за послуги санітарно-епідеміологічного характеру, виявив безпідставне застосування Відповідачем непередбачених законодавством надбавок до тарифів, що регулюються .

Зазначивши на це правопорушення в акті перевірки від 14.12.2006 р., Позивач прийняв рішення , яким зобов’язав сплатити до державного бюджету, на вказані у рішенні № 106 від 21.12.2006 р. рахунки , необґрунтовано одержану Відповідачем за період з 01.12.2005 р. по 20.05.2006 р. виручку .

Підставою позову Позивач зазначив ту обставину, що у добровільному порядку Відповідач економічні санкції у розмірі 1 710,24 грн. до державного бюджету добровільно не сплатив, чим не виконав рішення № 106 від 21.12.2006 р. Претензію, направлену йому Позивачем, Відповідач не визнав, тому, просить стягнути зі Зборівської районної державної санітарно-епідеміологічної станції санкції до державного бюджету у судовому порядку.

Ухвалою від 13.06.2007 р. порушено провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 11:40 год. 05 липня 2007 р.

В ході попереднього та судового розгляду справи представник Позивача підтримав заявлений адміністративний позов в повному обсязі.

03.09.2007 р. Відповідач подав заперечення на позовну заяву ( вх № 19725 від 03.09.2007 р.), в якому просить відмовити Державні інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області в задоволенні позовних вимог на тих підставах, що вважає рішення Позивача незаконним .

Суд розглядає спір відповідно до п. 5,6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України за правилами вказаного Кодексу , враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 N 507-XII ( 507-12 ) (далі - Закон N 507) законодавство України про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як передбачено статтею 8 Закону N 507 державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін, граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 ( 1819-2000-п ) (далі - Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно з пунктом 11 Положення ( 1819-2000-п ) Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.

За змістом абзацу третього пункту 4 Положення ( 1819-2000-п ) Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення ( 1819-2000-п ) Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 1044/6235 ( z1044-01 ), прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Дослідивши письмові докази, заслухавши доводи та пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Як випливає з акту перевірки від 14.12.2006 р., проведеної старшим держінспектором Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, розпочатої з 20.11.2006 р. по 14.12.2006 р., з перервою у 20 днів, з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та встановленні тарифів за послуги санітарно-епідеміологічного характеру, було встановлено , що за період з 01.12.2005 р. по 20.05.2006 р. внаслідок застосування вільних тарифів на послуги Зборівською районною державною санітарно-епідеміологічною станцією отримано 570,08 грн. необґрунтованої виручки.

У акті перевірки також зазначено, що Зборівською районною державною санепідемстанцією безпідставно не застосовувались понижуючі коефіцієнти для досліджень в серії, починаючи з другого, передбачені вимогами примітки до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. № 1351 “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби”. Таким чином, Позивач прийшов до висновку, що Зборівською районною державною санітарно-епідеміологічною станцією було допущено порушення вимог Закону України “Про ціни і ціноутворення” .

На підставі акту перевірки, у відповідності з вимогами ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 р.” Державною інспекцією з контролю за цінами в Тернопільській області винесено рішення № 106 від 21 грудня 2006 р. “Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін”, яке направлено Відповідачу для виконання у добровільному порядку.

Як з’ясовано судом, Відповідач рішення не виконав і його у встановленому КАС України порядку не оскаржив.

У відповідності до частини 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою , поданою відповідно до цього Кодексу , і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи, що предметом розгляду адміністративного суду , чиї функції тимчасово виконує господарський суд Тернопільської області , не є спір Відповідача із Позивачем , як суб’єктом владних повноважень, щодо оскарження рішення останнього, натомість , суд розглядає публічно-правовий спір , предметом якого є стягнення в дохід бюджету економічних санкцій , застосованих до юридичної особи на підставі чинного рішення суб’єкта владних повноважень за порушення державної дисципліни цін .

При таких обставинах справи, прийняте Позивачем рішення за № 106 від 21.12.2006 р. відносно Зборівської районної державної санітарно-епідеміологічної станції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є законною підставою для стягнення з Відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 1 710,24 грн. за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, як суб’єкта владних повноважень.

За згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 17.05.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду України з повідомленням сторін про виготовлення постанови суду у повному обсязі о 10-30 год. 19.10.2007 р.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 17, 69, 76, 77,79,86, 94, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України , господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути зі Зборівської районної державної санітарно-епідеміологічної станції, (вул. Гоголя, 40, м. Зборів, Тернопільська область, р/р 35216003000082 УДК у Тернопільській області), МФО 838012, ід. код 02000760) :

- 570,08 грн. у дохід державного бюджету , код класифікації доходів бюджету 21081100, р/р 31110106700237 УДК у Зборівському районі, ід. код 2388616, адміністративні штрафи та інші санкції.

- 1 140,16 грн. у дохід державного бюджету, код класифікації доходів бюджету 21081100, р/р 31110106700237 УДК у Зборівському районі, ід. код 2388616, адміністративні штрафи та інші санкції.

На постанову суду сторони мають право подати через місцевий суд заяву про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - апеляційну скаргу.

Суддя Л.В. Кропивна