Court ruling № 104987331, 29.06.2022, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

29 червня 2022 року м. ХарківСправа № 922/866/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши заяву ТОВ "ІНТЕР-ТЕКСТ" про забезпечення позову (вх. №5909 від 27.06.2022) по справі

за позовом Товариства з обмеженою діяльністю "ІНТЕР-ТЕКСТ" (24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, пл.Соборна, 12) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО ГРУП" (70604, Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Пологи, вул. Дружби, 6) , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАВІНЬЯ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 99) про визнання недійсним договору та припинення права власності

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

03.06.2022 ТОВ "ІНТЕР-ТЕКСТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ІСО ГРУП" та ТОВ "ЛАВІНЬЯ", в якій просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 14.05.2021 між ТОВ "ІСО ГРУП" та ТОВ "ЛАВІНЬЯ", зареєстрований в реєстрі за №715;

- припинити за ТОВ "ЛАВІНЬЯ" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-25, 26а, 27-:-56, площею 2.190,90 кв. м; технічного поверху над 1-им поверхом №1а, площею 1.453,00 кв. м; 2-го поверху №1-:36, 43а, 44-:-48, площею 1.777,90 кв. м; машинного відділення №1-:3, площею 132,2 кв. м, загальною площею 5.554,00 кв. м в літ. "А-8" у м. Харкові по вул. Москалівській, 99 та поновити його за ТОВ "ІСО-ГРУП".

В обґрунтування позову вказує, що оспорюваний договір має ознаки фраудаторного правочину, оскільки вчинений відповідачем-1 у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед позивачем.

Після відкриття провадження у справі 27.06.2022 ТОВ "ІНТЕР-ТЕКСТ" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову (вх. №5909), в якій просить суд:

- накласти арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-25, 26а, 27-:-56, площею 2.190,9 кв. м, технічного поверху на 1-им поверхом №1а, площею 1.453,0 кв.м, 2-го поверху №1-:-36, 43а, 44-:-48, площею 1.777,9 кв. м, машинного відділення №1-:-3, площею 132,2 кв. м, загальною площею 5.554,0 кв. м в літ. "А-8" у м. Харкові по вул. Москалівській, 99, що належать ТОВ "ЛАВІНЬЯ";

- заборонити усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-25, 26а, 27-:-56, площею 2.190,9 кв. м, технічного поверху на 1-им поверхом №1а, площею 1.453,0 кв.м, 2-го поверху №1-:-36, 43а, 44-:-48, площею 1.777,9 кв. м, машинного відділення №1-:-3, площею 132,2 кв. м, загальною площею 5.554,0 кв. м в літ. "А-8" у м. Харкові по вул. Москалівській, 99, що належать ТОВ "ЛАВІНЬЯ".

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні, враховуючи наступне.

Вичерпний перелік підстав вжиття заходів забезпечення позову визначений частиною другою статті 136 ГПК України. Згідно її положень забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу і знаходяться у нього; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (пункти 1, 4 частини першої статті 137 ГПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17).

Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, заявник зобов`язаний надати достатні докази, що підтверджують наявність обставин, що є підставою для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Наразі це докази, що дають підстави для висновку про те, що відповідач-2 ТОВ "ЛАВІНЬЯ" намагається відчужити нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-25, 26а, 27-:-56, площею 2.190,9 кв. м, технічного поверху на 1-им поверхом №1а, площею 1.453,0 кв.м, 2-го поверху №1-:-36, 43а, 44-:-48, площею 1.777,9 кв. м, машинного відділення №1-:-3, площею 132,2 кв. м, загальною площею 5.554,0 кв. м в літ. "А-8" у м. Харкові по вул. Москалівській, 99 (далі - Майно) на користь третіх осіб.

Проте цей тягар доказування заявником не витриманий.

Заявник не надав достатніх належних та допустимих доказів існування зазначених вище обставин. Так, заявником не надано жодних письмових та/або речових та/або електронних доказів та/або показання свідків, котрі в сукупності давали б суду підґрунтя для висновку про те, що відповідач-2 дійсно вчиняє підготовчі дії (або має реальний намір їх вчинити в майбутньому) спрямовані на укладення правочинів, що мають на меті відчуження спірного Майна (публічні чи персональні пропозиції про продаж, рекламні оголошення, попередні договори, проекти договорів про відчуження, листування тощо) на користь третіх осіб.

За відсутності жодних відповідних доказів суд позбавлений можливості зробити хоча б скільки-небудь обґрунтоване припущення про існування фактичних обставин, котрі можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав позивача.

Суд зауважує, що не підтверджене доказами твердження позивача про абстрактну вірогідність вчинення відповідачем-2 тих чи інших дій не є обґрунтованим припущенням. Необґрунтоване припущення не може бути покладене в основу рішення суду, котре за своєю правовою природою є істотним втручанням у право власності відповідача-2. Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постанові від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Єдиним доказом, на який позивач посилається як на доказ в обґрунтування припущення про існування фактичних обставин, котрі можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав позивача, є доданий до позовної заяви договір купівлі-продажу від 14.05.2021 №715, укладений між ТОВ "ІСО ГРУП" та ТОВ "ЛАВІНЬЯ".

Проте, суд не вбачає за можливе визнати цей договір належним та достатнім доказом наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову тому що:

по-перше, недійсність (незаконність) цього договору є предметом спору у даній справі та потребує доведення у загальному порядку під час розгляду справи;

по-друге, завчасна правова оцінка судом зазначеного договору під час вирішення питання про забезпечення позову може поставити під сумнів об`єктивність та неупередженість суду під час остаточної оцінки цього договору при вирішенні спору.

Щодо накладення заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій ТОВ "ІНТЕР-ТЕКСТ" взагалі не надано жодних доказів того, що відповідач-2 та/або інші особи вчиняють або дійсно мають намір вчинити відповідні реєстраційні дії. За відсутності цих доказів твердження позивача про вірогідність вчинення таких реєстраційних дій також є припущенням, котре носить абстрактний вірогідносний характер.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що передбачені частиною другою статті 136 ГПК України підстави для вжиття заходів забезпечення позову наразі відсутні, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно викладеному, керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ТОВ "ІНТЕР-ТЕКСТ" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

СуддяО.В. Бринцев