Court ruling № 104925751, 20.06.2022, Myronivka District Court of Kyiv Oblast

20.06.2022 Єдиний унікальний № 371/1409/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/1409/16-ц

Провадження № 2/371/299/22

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю :

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка - Реєстр», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ДП «Центр Державного земельного кадастру», про скасування рішення Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявив відвід судді Капшук Л.О. посилаючись на наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об?єктивності судді.

Заявляючи відвід, послався на ті обставини, що суддею Капшук Л.О. було неправильно застосовані норми процесуального права та прийняте рішення про роз?єднання позовів у справі № 371/1409/16-ц, керуючись статтею 126 ЦПК України, яка регулює питання наслідків пропущення процесуальних строків. Рішення було оскаржене, проте апеляційна скарга повернута.

Вимоги представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді підтримав позивач ОСОБА_1 .

За правилами частин 2 та 3 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява про відвід надійшла до суду у день, на який призначено судове засідання у справі, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Представники відповідача ОСОБА_5 - адвокат Невкритий В.М. та Забарна Н.П. вважають, що підстави для відведення судді від розгляду справи відсутні. Адвокат Невкритий В.М. зазначив, що дії судді по роз`єднанню справ відповідали вимогам процесуального законодавства і не заважали розгляду цієї справи, ухвала, якою вирішено вказане питання, не була оскаржена.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2 - 4 даної статті визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи, викладені у поданій заяві про відвід, вказують на відсутність підстав для відведення судді від розгляду цивільної справи, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у справі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

В статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (черговим) з?їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії, надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В постанові від 06 лютого 2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

В кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, параграф 49, 9 листопада 2006 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається про необхідність застосування суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви в неупередженості судді.

Частина 3 статті 39 ЦПК України встановлює, що відвід має бути вмотивованим.

Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду цивільної справи усувається суддя.

Задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді повинно обґрунтовуватись посиланням на обставини, про які йдеться в статті 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Для відведення судді з підстав упередженості або необ`єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність судді, підтвердити їх доказами.

Викладаючи обставини, з якими пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні, заявник вказав на той факт, що суддею Капшук Л.О. невірно здійснено процесуальні дії з роз?єднання позовів 29 травня 2017 року, що підтвердив апеляційний суд.

Встановлено, що 29 травня 2017 року Миронівським районним судом Київської області в складі судді Капшук Л.О. постановлено ухвалу про роз?єднання позовів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка - Реєстр», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ДП «Центр Державного земельного кадастру», про скасування рішення Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, про відновлення меж земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення господарської споруди та огорожі, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Постановляючи ухвалу, суд керувався статтею 126 ЦПК України в редакції, що була чинна на момент постановлення ухвали. У вказаній редакції, станом на 29 травня 2017 року, статтею 126 ЦПК України був врегульований процесуальний порядок об?єднанням та роз?єднання позовів. Ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Таким чином, судом у повній мірі було дотримано процесуального законодавства у справі, на яку посилається позивач.

Цитування представником позивача норми статті 126 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, не підтверджує професійної некомпетентності судді, а свідчить про нерозуміння представником позивача принципу дії в часі норм процесуального законодавства.

Незгода позивача з процесуальним рішеннями судді Капшук Л.О. від 29 травня 2017 року обумовлюється винятково його суб`єктивним ставленням до вказаного рішення. Заявник не врахував, що при прийнятті рішення суд керувався нормою процесуального закону, яка діяла на час його прийняття, а не нормою, яку він зачитав в судовому засіданні. Законність та обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Представником позивача не наведено б?єктивних фактичних обставин та обґрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість чи необ?єктивність судді Капшук Л.О. під час розгляду справи. Достатніх та беззаперечних доказів, що вказують на необ`єктивність або упередженість судді при розгляді даної справи не надано, не наведено фактів щодо професійної упередженості головуючого судді.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами ЦПК України.

У відповідності до частини 4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З цього питання у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 № 8 «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що процесуальні дії судді, законність та обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода сторони з винесенням суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суддя повинен бути об`єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов`язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про невідповідність процесуальних рішень суду нормам процесуального права, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Той факт, що позивач внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, або ж йому не до вподоби судове рішення, прийняте у іншій справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Капшук Любові Олексіївні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка - Реєстр», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ДП «Центр Державного земельного кадастру», про скасування рішення Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук