Decision № 104898607, 22.06.2022, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5444/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Сервіс Автотранс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галич Сервіс Автотранс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 26.01.2022 № 344460 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено протиправність, на думку позивача, накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача. Вважає, що відповідачем не враховано те, що позивачем здійснювалося перевезення сипучого вантажу, відтак результати зважування не відображають реального поосьового розподілу ваги транспортного засобу. Також стверджує, що відповідачем не надано документів щодо пристрою, яким проводилось зважування транспортного засобу позивача, а також відповідності такого приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів. Таким чином, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 18.03.2022 заяву позивача про забезпечення позову задоволено повністю: застосовано заходи забезпечення позову у справі; до набрання законної сили судовим рішенням у справі зупинено стягнення на підставі виконавчого документів постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.01.2022 № 344460 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою від 18.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали від 18.03.2022 про відкриття провадження у справі вручено відповідачу 21.03.2022 засобами електронного зв`язку, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 01.12.2021 перевірено транспортний засіб МАЗ 5516 (державний номер: НОМЕР_1 ) у ході здійснення останнім вантажного перевезення. Вказаний транспортний засіб належить позивачу.

За результатами перевірки складено, зокрема: довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0072 від 01.12.2021, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0067567 від 01.12.2021.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТзОВ «Галич Сервіс Автотранс», 26.01.2022 винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 344460 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 34000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 Порядку №403 взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.п. 12, 13 та 14 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одною вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 Порядку № 879:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п. 9 розділу 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. При цьому, довідка повинна містити показники зважування, видані спеціалізованим обладнанням по кожній осі окремо, а також підсумок загальної маси шляхом додавання кожної з осей.

Методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку № 879 та згідно з якою повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртсстандартом) не затверджено.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована відповідно до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Однак, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі.

Такі висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 12.04.2018 у справі № 816/2329/13-а, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 12.06.2018 у справі № 821/597/17.

Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

Також, відповідно до Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю, пересувний пункт повинен бути укомплектований, поміж іншого, таким технічним обладнанням: комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки; комп`ютерна техніка; свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію (пункт 3 Розділу II).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології (пункт 8 Розділу II).

Відповідачем суду не надано жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для нього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.

Відсутність таких документів, зокрема, щодо пристрою, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 557/322/17.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався на транспортному засобі позивача посадовими особами відповідача.

Судом, з товарно-транспортної накладної № 01/12-1 від 01.12.2021 встановлено, що водієм ТзОВ «Галич Сервіс Автотранс» здійснювалося перевезення вантажу: вугілля кам`яне марки ГЖ (0-200), що за своїми характеристиками є сипучим вантажем. Таким чином, суд доходить висновку про те, що встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу, який здійснює перевезення сипучого вантажу, є неможливим.

З огляду на вказані докази, суд дійшов висновку, що уповноваженими особами відповідача при зважуванні вантажу не враховано властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме: кам`яне вугілля, що є сипучим, рухомим вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко змінює форму та вільно переміщується під дією мінімальних сил.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому такі підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Ураховуючи те, що відповідачем не дотримано зазначених критеріїв при розгляді звернення позивача про здійснення йому перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років, такі дії не можуть вважатись правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач вказав, що докази понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу подасть у строк, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України. Відтак суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, суд зазначає, що таке питання буде вирішуватися за умови надання представником позивача відповідних доказів у встановлений законодавством строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2481,00 грн, а також за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 744,30 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Сервіс Автотранс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.01.2022 № 344460 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Сервіс Автотранс» (80100 Львівська область м.Червоноград вул.Львівська 46; код за ЄДРПОУ 38350341) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (81500 Львівська область м.Городок вул.Львівська 659А/2; код за ЄДРПОУ 39816845) 3225 (три тисячі двісті двадцять п`ять) грн 30 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М