Decision № 104863344, 17.06.2022, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/3886/22

Провадження № 2-а/752/253/22

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

до суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до відповідачів Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.02.2022 року позивач, виїжджаючи із двору по вул. Великій Житомирській, 4 в м. Києві на транспортному засобі «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 , повернув ліворуч, після чого був зупинений інспектором 2 батальйону 7 роти УПП в м. Києві Тарнавським О.П., який виніс постанову серії ЕАО № 5324437 про притягнення позивача до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач зазначає, що ПДР не порушував, інспектором незаконно було винесено постанову відносно нього без вказівки на будь-які докази порушення вимог правил дорожнього руху. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАО № 5324437 від 16.02.2022 року.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2022 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В червні 2022 року до суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на правомірність винесення інспектором оскаржуваної постанови, та наявністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач УПП у м. Києві відзив на позов до суду не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 16.02.2022 року відносно позивача було складено постанову серії ЕАО № 5324437 за те, що водій, керуючи транспортним засобом марки «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Даною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З копії зазначеної постанови не вбачається, що, остання, була належним чином вручена позивачу та/або, що позивач відмовився від її отримання, як і не зазначено, що постанова була направлена позивачу поштою.

Крім того, зазначена постанова не містить посилань на наявність будь-яких доказів, в т.ч. фото чи відео фіксації, які б підтверджували порушення позивачем ПДР України.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Тарнавським О.П. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченеого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, не надано суду доказів винуватості позивача і відповідачем Департаментом патрульної поліції при поданні відзиву на позов.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем було скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, стороною відповідачів до суду надано не було, та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, та ту обставину, що відповідачами не було надано до суду доказів на підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

В матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, то факт умисного вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За принципом презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Відповідач, відповідно до ст. 78 КАС України, не надав доказів в обґрунтування складання оскаржуваної постанови та скоєння позивачем порушення ПДР України.

Слід звернути увагу на те, що лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, а оскільки стороною відповідача не доведено, що в діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, та всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивача неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд, зважаючи на неповноту розгляду справи про адміністративні правопорушення, невірне встановлення фактичних обставин справи у постанові, та відсутність будь-яких доказів на підтвердження вини позивача, вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Інспектор Тарнавський О.П. є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києві, яке є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а тому з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн., сплачений позивачем при зверненні із позовом до суду.

Керуючись статтями 122, 251, 276, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5324437 від 16.02.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), - за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Н.П. Чередніченко