Court ruling № 104798721, 16.06.2022, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/2575/22

Провадження № 1-кп/461/431/22

УХВАЛА

16.06.2022 року, колегія суддів Галицького районного суду м.Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д..,

суддів Кротової О.Б., Юрківа О.Р.,

при секретарі судового засіданні Пахолко Д.О.

за участі

прокурора: Петльованого Д.І.

захисника Галишина А.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Борислава Львівської області, громадянки України, зсередньою освітою,не одруженої, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , яка адвокатом та депутатом не являється, на підставі ст. 89 КК України не судима,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 12022141110000057 від 25 січня 2022 року.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 25 червня 2022 року, однак у даному кримінальному провадженню завершити судовий розгляд у зазначений термін не представляється можливим,

Окрім того, прокурор вказує на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З урахуванням вищенаведеного, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор та потерпіла клопотання підтримали з мотивів наведених у ньому та просили таке задовольнити.

Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні, кожен окремо, проти задоволення клопотання заперечили та просили змінити обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м`який, а саме на домашній арешт. Зазначили, що ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину, а також те, що стан її здоров`я не дозволяє перебувати під вартою.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши доводи обвинуваченої та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів виходить з нижченаведених доводів та мотивів.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. що згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2022 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який останній раз було продовжено до 25 червня 2022 року включно ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.05.2022 року.

Слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та в подальшому продовження дії раніше обраного запобіжного заходу, вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час попереднього судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогамист. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Судпогоджується зпозицією сторониобвинувачення,що ризики,які буливстановлені намомент обраннязапобіжного заходу,продовжують існуванняі намомент розглядуцього клопотання, а тому виправдовують подальше його тримання під вартою:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування обвинуваченого від суду. Даний ризик підтверджується тим, що в разі визнання ОСОБА_2 винною, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обвинуваченій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Ризик такого великого покарання може стимулювати ОСОБА_2 до втечі;

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачена може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом. Даний ризик підтверджується тим, що обвинувачена, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може схилити потерпілих та свідків до зміни даних ними показань, шляхом переконання та залякування;

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення. Про існування вказаного ризику свідчить систематичний характер злочинної діяльності на підставі ст. 89 КК України ОСОБА_2 , що вказує на схильність обвинуваченої ОСОБА_2 до вчинення інших злочинів.

Крім того, суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, а продовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим лише тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога громадських інтересів важить більше - попри презумпцію невинуватості, - ніж правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування чи зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який немає.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

При цьому судом враховується, що стороною захисту не надано в розпорядження суду належних та допустимих доказів наявності об`єктивних медичних застережень щодо неможливості перебування обвинуваченої під вартою. Факт наявності на її утриманні малолітньої дитини не впливає на висновок суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 14 серпня 2022 року включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Мироненко Л.Д.

Судді Кротова О.Б.

Юрків О.Р.

-