Decision № 104787670, 07.06.2022, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/18699/21

За позовомПриватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» до Військової частини НОМЕР_1 треті особи Військова частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , Військова частина НОМЕР_4 , Військова частина НОМЕР_5 , Міністерство оборони України За участю Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіонупрозобов`язання вчинити дії по передачі майна у тимчасове володіння та користуванняСуддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Українські вертольоти» з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 передати у тимчасове володіння та користування Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Українські вертольоти» (код ЄДРПОУ ЗІ 92885) на підставі договору оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.06.2003 №01/2003-06 наступні агрегати та комплектувальні вироби повітряних суден:

компресор АК-50Т1, заводські №№КТ110706, КТ920044, КТ820489, КТ820510, Ш820492, КТ540414, КТ820500;

двигун Аи-9В, заводські №№2250923900120, 3870923400026, 2250923700209, 1250924700227, 2250922700103, 2250923800173;

гідропідсилювач КАУ-ЗОБ, заводські №№Н046450438, Н047461779, Н057462051, Н069490848, Н069490808, Н069490796, Н068480459, Н045430567, Н068480480, Н048480203, Н048480170, Н068480490, Н068480491, Н078480794, НІ 17470851, Н068480556, Н078480794, Н068480498, Н068480528, Н048480230, Н048480101, Н048480225, Н048480005, Н078480716, Н078480698;

гідропідсилювач РА-60Б, заводські №№Н096460136, Н078480215, Н3038470457, Н048480010, Н038470507;

втулка несучого гвинта, заводські №№СЧ48В392, С41181060, С8281649, С3281168;

карданний вал приводу вентилятору, заводські №№906420Р, 710804Р, Л12305, 809615Р, 9806476Р, 809612Р, 802090Р, 905387Р, 809617Р;

сигналізатор РИО-ЗА, заводські №№11443, 16198, 13093, 3532;

генератор СГС-40ПУ, заводські №№Е89249К, Е87122Ш, Е87148Ш, Е881139Ш, Е8826Ш, Е88436К, Е88435К, Е882127Ш, Е88479К, Е881133Ш, Е88165Ш, Е87474Ш, Е88267Ш;

літаковий магнітофон МС-61, заводські №№730638, 829032, 760419, 393654;

автомат перекосу, заводський №Л4501007, Л804196, Л8307025;

втулка рульового гвинта, заводський №7010382;

радіовисотомір РВ-3, заводський № НОМЕР_6 , 97060;

блок Б4А-Яр1 (заводський номер 4422);

блок Б5А-Яр1 (заводський номер НОМЕР_7 ).

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що позивачем, до закінчення терміну дії договору оренди ПС було передано відповідачу частину агрегатів та комплектуючих до орендованих повітряних суден, з огляду на закінчення терміну їх експлуатації, проте зважаючи на продовження терміну дії таких комплектуючих, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення переданих одиниць, на що отримав відмову. Такі дії відповідача, на думку позивача є протиправними, у зв`язку з чим останній звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

16.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, 16.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, а саме військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 , НОМЕР_5 та Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони

Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України.

20.12.2021 від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про залучення третіх осіб.

Також, 20.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Підтримав викладені у позовній заяві вимоги.

За наслідками розгляду заяви відповідача про залучення третіх осіб, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 суд частково задовольнив клопотання представника відповідача в частині залучення до участі у справі в якості третіх осіб військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 , НОМЕР_5 . В решті клопотання судом відмолено.

11.01.2022 через відділ діловодства суду надійшла заява заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про вступ у справу. Вказана заява мотивована тим, що рішення у справі може вплинути на інтереси держави шляхом наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, а також враховуючи обставини, щодо неналежного виконання ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» умов договору від 18.06.2003 № 01/2003-06, що негативно впливає на стан бойової готовності частин армійської авіації обороноздатності держави в цілому.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 судом задоволено заяву Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про вступ у справу та допущено прокурора до участі у справі №910/18699/21.

27.01.2022 від третьої особи військової частини НОМЕР_5 надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких третя особа заперечувала проти позовних вимог. Вказувала про їх безпідставність. Звернула увагу, що в силу п. абз. 2 п. 4.1 ст. 4 Договору оренди ПС, орендар за власний рахунок здійснює капітальний ремонт ПС, продовження ресурсу планерів та двигунів, заміну двигунів та ремонт агрегатів, міжремонтний ресурс яких відрізняється від міжремонтного ресурсу планеру, у зв`язку із закінченням їх ресурсу.

27.01.2022 до суду надійшли пояснення третьої особи Військової частини НОМЕР_4 , в яких третя особа заперечувала проти позову, вказувала про його безпідставність. Також, третя особа просила суд здійснити проведення судового засідання, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

03.02.2022 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Військової частини НОМЕР_2 , в яких третя особа, заперечувала щодо обґрунтованості позовних вимог, просила у задоволенні позову відмовити.

04.02.2022 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Військової частини НОМЕР_3 , в яких третя особа, також заперечувала щодо обґрунтованості позовних вимог, просила у задоволенні позову відмовити. Крім того, третьою особою надано додаткові докази на підтвердження безпідставності заявлених вимог.

Підготовчі засідання неодноразово відкладались.

За наслідками підготовчого засідання 08.02.2022 суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 22.02.2022.

Також, під час підготовчого засідання, Військовою частиною НОМЕР_5 було заявлено клопотання про колегіальний розгляду справи, за наслідками розгляду якого, ухвалою суду від 08.02.2022 відмовлено у його задоволенню, з огляду на безпідставність.

З огляду на перебування судді Борисенко І.І. на лікарняному, судове засідання призначене на 22.02.2022 знято з розгляду без визначення дати до виходу судді з лікарняного.

Також, 22.02.2022 від Міністерства оборони України надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи.

Щодо строку призначення засідання суду, суд вказує таке.

Так, указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України Про продовження дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Далі, Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 19.04.2022 № 7300, воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, до 25 травня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 задоволено клопотання представника Міністерства оборони України та залучено вказану юридичну особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Запропоновано залученій третій особі надати пояснення по суті заявлених вимог. Також, зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу Міноборони, докази чого надати суду. Вказаною ухвалою призначено судове засідання на 07.06.2022.

10.05.2022 позивачем подано до суду докази направлення позовної заяви на адресу Міноборони.

30.05.2022 від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення по суті заявлених вимог, в яких Міноборони заперечувало повністю проти позовних вимог. Вказувало про їх безпідставність, необґрунтованість, зважаючи на що просило суд відмовити у задоволенні таких вимог.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 7 червня 2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 18.06.2013 між Військовою частиною НОМЕР_1 (відповідач/орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Українські вертольоти» (нова назва Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Українські вертольоти» (позивач/орендар) було укладено Договір оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України № 01/200-06.

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом вказаного Договору є оренда Орендарем в Орендодавця транспортних повітряних суден (далі ПС) для проведення авіаційних робіт, авіаперевезень вантажів, пасажирів, пошти, вантажу, тощо на території України та за її межами. Тип ПС, заводські номери, індивідуально визначена вартість кожного ПС, комплектність ПС вказується в додатках 1-5 до цього Договору.

Згідно п. 1.2. договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування, необхідне для здійснення діяльності зазначеної у п. 1.1. Договору.

Як засвідчується записами в розділі 4.1. частини 1 формулярів вертольотів до складу переданих Позивачу ПС входили, зокрема, наступні комплектувальні вироби та агрегати (надалі також - Майно):

у складі ПС №95226: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ110706), двигун Аи-9В (заводський номер 2250923900120), гідропідсилювачі КАУ-30Б (заводські номери: Н046450438 та Н047461779), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 905387Р);

у складі ПС №95227: втулка несучого гвинта (заводський номер СЧ48В392), двигун Аи-9В (заводський номер 3870923400026), гідропідсилювач КАУ 30Б (заводський номер Н057462051);

у складі ПС №95224: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ920044), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 906420Р), гідропідсилювач КАУ-30Б (заводський номер Н069490848), сигналізатор РИО-ЗА (заводський номер 11443);

у складі ПС №95225: карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 710804Р), генератор СГС-40ПУ (заводський номер Е89249К), сигналізатор РИО-ЗА (заводський номер 16198);

у складі ПС №95209: втулка несучого гвинта (заводський номер С41181060), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер Л12305), двигун Аи-9В (заводський номер 2250923700209), гідропідсилювачі КАУ-ЗОБ (заводські номери: Н069490808 та Н069490796), блок Б4А-Яр1 (заводський номер 4422);

у складі ПС №94995: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ820489), сигналізатор РИО-ЗА (заводський номер 13093), гідропідсилювач КАУ-30Б (заводський номер Н068480459), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 809615Р), блок Б5А-Яр1 (заводський номер Я924948);

у складі ПС №94912: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ820510), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 9806476Р), втулка несучого гвинта (заводський номер С8281649), гідропідсилювач РА-60Б (заводський номер Н096460136), гідропідсилювач КАУ-30Б (заводський номер Н045430567), генератори СГС-40ПУ (заводські номери Е87122Ш та Е87148Ш), літаковий магнітофон МС-61 (заводський номер 730638), автомат перекосу (заводський номер JI8307025);

у складі ПС №94996: автомат перекосу (заводський номер JT4501007), втулка рульового гвинта (заводський номер 7010382), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 809612Р), гідропідсилювач РА-60Б (заводський номер Н078480215), гідропідсилювачі КАУ-30Б (заводські номери: Н068480480, Н078480716), сигналізатор РИО-ЗА (заводський номер 3532), літаковий магнітофон МС-61 (заводський номер 829032);

у складі ПС №94841: двигун Аи-9В (заводський номер 2250924700227), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 802090Р), гідропідсилювачі КАУ-30Б (заводські номери: Н048480203 та Н048480170), генератори СГС-40ПУ (заводські номери: Е881139Ш таЕ8826Ш);

у складі ПС №94998: гідропідсилювачі КАУ-30Б (заводські номери: Н068480490 та Н068480491), генератори СГС-40ПУ (заводські номери Е88436К та Е88435К);

у складі ПС №94911: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ820500), гідропідсилювач КАУ-30Б (заводський номер Н078480698), генератори СГС-40ПУ (заводські номери Е87474Ш та Е88267Ш), літаковий магнітофон МС-61 (заводський номер 393654);

у складі ПС №94913: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ820492), двигун Аи-9В (заводський номер 2250922700103), гідропідсилювач РА-60Б (заводський номер Н048480010), гідропідсилювачі КАУ-30Б (заводські номери: НІ 17470851 та Н068480556), генератор СГС-40ПУ (заводський номер Е882127Ш), літаковий магнітофон МС-61 (заводський номер 760419), радіовисотомір РВ-3 (заводський номер 97060);

у складі ПС №94997: двигун Аи-9В (заводський номер 2250923800173), гідропідсилювачі КАУ-ЗОБ (заводські номери: Н078480794, Н068480498 та Н068480528), генератор СГС-40ПУ (заводський номер Е88479К), карданний вал приводу вентилятору (заводський номер 809617Р), втулка несучого гвинта (заводський номер С3281168);

у складі ПС №94843: компресор АК-50Т1 (заводський номер КТ540414), гідропідсилювач РА-60Б (заводський номер Н038470507), гідропідсилювачі КАУ-30Б (заводські номери: Н048480230 та Н048480225), радіовисотомір РВ-3 (заводський номер 82114), автомат перекосу (заводський номер JI804196);

у складі ПС №94851: гідропідсилювач РА-60Б (заводський номер Н038470457), гідропідсилювачі КАУ-ЗОБ (заводські номери: Н048480101, Н048480005), генератори СГС-40ПУ (заводські номери Е881133Ш та Е88165Ш).

08.10.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 9 до Договору № 01/2003-06 від 18.06.2003, яка є додатком № 15 до основного Договору.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 9, сторони дійшли згоди продовжити строк оренди вертольотів за Договором до 31.12.2021.

Таким чином, в силу вимог закону та положень укладеного Сторонами Договору у Орендаря виникло речове право володіння та користування передбаченими Договором повітряними суднами та штатним обладнанням, що входило у комплект таких ПС, зокрема, вищенаведеним Майном, на строк включно до 31.12.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що встановлені пунктами 3.7., 4.1., 4.2. Договору особливості орендного користування Орендарем ПС передбачають:

- на період дії Договору технічна експлуатація ПС здійснюється відповідно до регламенту технічного обслуговування ПС та нормативною документацією, що діє в цивільній авіації. При цьому, у разі продовження або встановлення ресурсів (термінів служби) понад встановлених для авіаційної техніки Орендодавця нормативів, Орендар зобов`язаний надати Орендодавцю відповідні рішення Розробника, Виробника або відповідних структур Збройних Сил України про чинність для авіаційної техніки Орендодавця продовжених або встановлених показників (пункти 3.7., 4.2. Договору);

- обов`язок Орендаря за власний рахунок здійснювати: капітальний ремонт ПС, продовження ресурсу планерів та двигунів, закупівлю комплектуючих, які не підлягають ремонту; доробки (роботи) за бюлетенями промисловості; заміну двигунів та ремонт агрегатів, міжремонтний ресурс яких відрізняється від міжремонтного ресурсу планеру, у зв`язку із закінченням їх ресурсу; локальний (поточний) ремонт планеру, двигунів, агрегатів (абзац 2 пункту 4.1. Договору);

- здійснення Орендарем за власний рахунок технічного обслуговування орендованих ПС, у тому числі: усіх видів підготовок ПС до польотів, регламентні роботи (технічні форми) на сертифікованих технічних базах (техніко-експлуатаційних частинах, авіаремонтних майстернях, авіаремонтних заводах тощо), обльоти ПС, усунення недоліків, заміну несправних агрегатів та обладнання, роботи при зберіганні ПС, періодичні роботи при зберіганні, періодичні роботи, цільові огляди та перевірки тощо (абзац 3 пункту 4.1. Договору).

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог частин 4-6 статті 4 Повітряного кодексу України, авіація поділяється на цивільну та державну авіацію. Державне регулювання у сфері цивільної авіації здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, яким є Державна авіаційна служба України. Уповноваженим органом виконавчої влади в галузі державної авіації є Міністерство оборони України.

З огляду на вказане, слід зазначити, що ресурси та строки служби вертольотів типу МІ-8МТВ-1, їх агрегатів та комплектувальних виробів, що занесені до Державного реєстру цивільних повітряних суден України, визначено наказом Державної авіаційної служби України від 31.08.2011 №203, яким розповсюджено бюлетень №Т2775-БЭ-АБ, що затверджений розробником такого вертольоту - ВАТ «МВЗ ім. М.Л.Міля».

В той же час, вертольотам типу МІ-8МТВ і їх агрегатам та комплектувальним виробам, що експлуатуються у військових частинах Збройних Сил України, ресурси та строки служби встановлюються Вказівками головного інженера авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Копії Вказівок головного інженера ПС ЗС України від 25.01.2006 №67 (0106) та від 01.06.2016 №1236 (0016) надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, на виконання договірних зобов`язань, визначених п. 2,3 пункту 4.1 Договору, останнім було організоване та забезпечено за власний кошт виконання капітально відновлювального ремонту та приведення прийнятих в оренду ПС до справного стану, а також заміни комплектувальних виробів та агрегатів ПС, які не могли експлуатуватися позивачем за ресурсними показниками, що діють в цивільній авіації, через закінчення їх ресурсу.

При цьому, як вказує позивач та не заперечується відповідачем, зняті з ПС в ході їх технічного обслуговування агрегати, відсторонені Позивачем від експлуатації через закінчення ресурсу за нормами, що діють в цивільній авіації, які за вказаними Відповідачем даними не могли використовуватися також і за ресурсами, призначеними для державної авіації, та були добровільно повернуті Позивачем Відповідачу.

Суду доведено, що відповідно до листів Позивача від 02.10.2018 №1807/18, від 09.07.2019 №1266/19 та від 11.07.2019 №1287/19 та від 10.10.2019 №1869/19 та листів Відповідача від 29.10.201 №116/6/4044/2197 та від 12.07.2019 №116/6/404/1583 Позивачем передано Майно до визначених Відповідачем військових частин Збройних Сил України, що засвідчується складеними Сторонами накладними від 11.03.2013 №ВЧ-01/03, від 07.08.2019 №07/08/19/1р, від 26.11.2019 №26/1 l/19/lp, від 26.11.2019 №26/11/19/Зр, від.20.11.2019 №20/11/19/1, від 04.08.2019 №04/08/19/1р, від 22.08.2019 №22/08/19/4р, від 12.11.2018 №12/11/18/1, від 22.08.2019 №22/08/19/5р, від 26.11.2019 №26/11/19/2р та складеними отримувачами Майна (підпорядкованими Відповідачу військовими частинами) Актами приймання-передачі від 22.10.2013 №б/н, від 13.03.2013 №52, від 21.08.2019 №256, від 26.12.2019 №773, від 02.12.2019 №354, від 21.11.2019 №1669, від 04.08.2019 №1410, від 28.08.2019 №825, від 26.11.2018 №б/н, від 29.08.2019 №67/1/14, від 12.12.2019 №67/1/36. Вказані документи, у належно засвідчених їх копіях надані позивачем та долучені судом до матеріалів господарської справи.

Отже, суду доведено належним чином, а матеріалами справи підтверджено, що спірне майно (агрегати та комплектувальні вироби повітряних суден), за переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви передані до уповноважених відповідачем військових частин Збройних Сил України.

Разом із цим, як встановлено судом вище, встановлений Договором строк оренди ПС спливає 31.12.2021, у зв`язку з чим, в силу вимог абзацу 2 пункту 6.2. Договору, при закінченні терміну оренди кожного ПС, ПС повертається не пізніше останнього дня терміну оренди узгодженого Сторонами.

З огляду на вказане, суд зазначає, що визначені пунктом 6.3 Договору та пунктами 1, 2 Додатку №4 до Договору (в редакції пункту 3.1. Додаткової угоди №9 від 08.10.2013 до Договору) умови повернення ПС із оренди передбачають, що при передачі із оренди ПС повинні бути укомплектовані згідно з формулярами вертольотів, а також згідно з актами прийому - передачі, складеними під час передачі ПС в оренду від Відповідача Позивачу та з урахуванням комплектувальних виробів і агрегатів вертольотів, що були повернуті Позивачем Відповідачу протягом строку дії Договору у зв`язку з закінченням ресурсу. Технічний стан ПС - справний.

Як стверджує позивач, під час підготовки у 2021 році ПС до повернення із оренди останньому стало відомо, що відповідно до вказівки Головного інженера авіації Повітряних сил Збройних Сил України від 01.06.2016 №1236 (0016) Майну, яке було повернуто Позивачем Відповідачу, у 2016 встановлено збільшені ресурсні показники в порівняні з тими, які визначалися Вказівкою від 25.01.2006 №67 та які дозволяють подальшу експлуатацію такого Майна за нормами, що діють для державних повітряних суден.

За таких обставин, на переконання позивача, відповідач не правомірно, не повідомив позивача про згадане вище рішення уповноваженої особи щодо продовження терміну експлуатації (збільшення ресурсних показників) складу ПС, у зв`язку з чим, за переконанням позивача, повернене позивачем майно підлягає поверненню Позивачу для його встановлення Позивачем на ПС в цілях укомплектування ПС для їх передачі із оренди у зв`язку з закінченням терміну дії договору (31.12.2021).

За таких обставин, Листом за вих. №1839 від 27.09.2021 Позивачем направлено Відповідачу вимогу щодо передачі в користування Майна, яке входило до складу орендованих ПС та було раніше передано Позивачем Відповідачу.

За наслідками розгляду вказаного звернення позивача у формі листа, відповідач Листом за вих. №116/6/4044/889 від 11.10.2021 повідомив, що затребуване Майно перебуває на обліку військових частин і не може бути передане Позивачу з причини відсутності підстав для виписки нарядів довольчого органу до цивільної організації з посиланням на пункт 47 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 17.08.2017 №440.

Таку відмову відповідача у поверненні переданих комплектуючих ПС позивач вважає протиправною, такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, у зв`язку з чим, звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень частини 1 та частини 3 статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд та може відмовитися від свого майнового права.

Згідно з частиною 1 етапі 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір є договором оренди.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, як встановлено матеріалами справи, Позивачем було передано спірні комплектуючі орендованих у відповідача ПС за службовими листами та актами приймання передачі Майна вільно, на власний розсуд та з власної ініціативи. Тобто, позивачем було передано/повернуто зняте з ПС Майно до військових частин армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, а саме до: військової частини НОМЕР_4 (м. Полтава), військової частини НОМЕР_3 (м. Новий Калинів, Львівської обл.), військової частини НОМЕР_2 (м. Броди, Львівська обл.) та військової частини НОМЕР_5 (с. Чорнобаївка, Херсонської області).

Суду доведено, що після здійснення операції приймання-передачі Майна, воно було виведено з комплекту орендованих повітряних суден і про що Орендарем було зроблено відповідні записи у формулярах вертольотів. Також, військовими частинами прийняте майно було обліковане відповідно до вимог Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060 і закріплене за ними на праві оперативного управління.

Більше того, суд констатує, що військова частина НОМЕР_1 (відповідач) не наполягала на достроковому поверненні із оренди агрегатів та комплектувальних виробів (Майна), що входило до комплекту орендованих повітряних суден, що власне визнається самим позивачем. Вказана військова частина, лише задовольнила прохання Позивача прийняти для подальшого використання майно. Вказані обставини, добровільної передачі (повернення) спірного майна, тобто, з власної ініціативи позивача, також підтверджуються листами позивача, наданими ним та які долучені до матеріалів справи (вих.. №1807/18 від 02.10.2018, 1266/19 від 09.07.2019, № 1287/19від 11.07.2019, № 1869/19 від 10.10.2019).

Більше того, суд акцентує увагу, що приймаючи Майно для подальшого використання до військових частин Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 фактично звільнила Позивача від обов`язку зберігати та здійснювати додаткові витрати грошових коштів на зберігання до закінчення строку Договору обладнання та агрегатів з вичерпаним ресурсом, яке непридатне для використання Позивачем та в цивільній авіації.

Також, суд окремо зауважує, що Договором укладеним між Орендодавцем та Орендарем не встановлено і не передбачено обов`язку Орендодавця повертати отримане із оренди майно Орендарю, що додатково свідчить про добровільний характер повернення комплектуючих ПС.

Разом із цим, як зазначалося вище, встановлений Договором строк оренди ПС - до 31.12.2021, тобто, станом на час прийняття рішення у даній справі 07.06.2022, строк повернення орендованих ПС є таким, що настав.

У взаємозв`язку з зазначеним, суд вказує, що відповідно до вимог абзацу другого пункту 6.2 Договору, при закінченні терміну оренди кожного ПС, ПС повертається не пізніше останнього дня терміну оренди узгодженого Сторонами.

Визначені пунктом 6.3 Договору та пунктами і, 2 Додатку №4 до Договору (в редакції пунктів 3.1 - 3.3 Додаткової угоди №9 від 08.10.2013 до Договору) умови повернення ПС із оренди передбачають, що при передачі із оренди ПС повинні бути укомплектовані згідно з формулярами вертольотів, а також згідно з актами прийому - передачі, складеними під час передачі ПС в оренду від Орендодавця Орендарю. Технічний стан ПС - справний, запас міжремонтного та призначеного ресурсів 200 (двісті) годин та строк служби не менше двох років.

Отже, конструкція погоджених сторонами вимог за пунктами І, 2 Додатку №4 до Договору щодо технічного стану та комплектації ПС при їх поверненні із оренди свідчить про те, що Орендодавець (Відповідач) має обов`язок прийняти від Орендаря (Позивача) вертольоти із оренди укомплектованими згідно з формулярами вертольотів, а також згідно з актами прийому - передачі, складеними під час передачі ПС в оренду від Орендодавця Орендарю.

Суд критично оцінює посилання позивача, що з огляду на те, що позивачем було повернуто частину комплектності ПС, а після уповноваженим органом/посадовою особою прийнято рішення про продовження строку їх дії/експлуатації, що на думку позивача свідчить про наявність у відповідача обов`язку на повернення таких комплектуючих позивачу, з огляду на те, що такі твердження повністю спростовуються умовами п. 2.2 основного договору (орендоване ПС та штатне обладнання Орендаря не може, на підставі цього договору бути передано у постійну власність Орендаря чи інших юридичних осіб, держав п. 2.2. Договору).

Більше того, суд вказує, що аналіз обставин у даній конкретній справі свідчить та дає підстави дійти висновку, що Позивачем було фактично вчинені дії, які свідчать про його відмову від права користування таким майном.

Ураховуючи вимоги зазначених вище норм законодавства суд доходить висновку, про безпідставність посилань Позивача на ст. 396 ЦК України (передбачає захист речових прав на чуже майно), ст. 386 ЦК України (засади захисту права власності) та ст. 620 ЦК України (правові наслідки невиконання обов`язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками, згідно якої, у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор, має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання), оскільки такі посилання є такими, що суперечать вимогам Додатку №4 до Договору та вимогам ст. 629 (щодо обов`язковості договору) ЦК України.

Також, суд відхиляє, як необґрунтовані та безпідставні доводи позивача, що під час підготовки у 2021 році ПС до повернення із оренди Позивачу стало відомо, що відповідно до вказівки Головного інженера авіації Повітряних Сил Збройних Сил України від 01.06.2021 №1236 (0016) Майну, яке було повернуто Позивачем Відповідачу, ще у 2016 встановлено збільшені ресурсні показники та про те, що Орендодавцем не було своєчасно повідомлено Орендаря або Орендодавець замовчав існування цих обставин, з огляду на таке.

По-перше, як вбачається з даних щодо ресурсу комплектуючих ПС (ресурс та строк служби спірного майна), навіть після його збільшення у 2016 році на десять років, не дозволяв його використовувати у цивільній авіації, а тому Позивач не міг його використовувати, оскільки відповідно до вимог пункту 3 розділу III Правил інженерно - авіаційного забезпечення державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.07.2016 № 343 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2016 за №1101/29231 справним вважається ПС, стан якого відповідає всім вимогам нормативної га (або) конструкторської документації, а його компоненти і обладнання мають залишки встановлених ресурсів та строків служби не менше потрібних для виконання польоту на максимальну дальність.

По - друге, за Договором оренди ПС Орендодавець не зобов`язаний (відсутній обов`язок) повідомляти Орендаря про зміну ресурсних показників переданого в оренду майна. В той же час, відповідно до вимог пункту 4,2 Договору в редакції згідно Додаткової угоди №4 від 18.06.2007 саме Орендар (Позивач) у разі продовження або встановлення ресурсів (термінів служби) понад встановлених для авіаційної техніки Орендодавця нормативів, зобов`язується надати Орендодавцю відповідні рішення Розробника, Виробника або відповідних структур Збройних Сил України про чинність для авіаційної техніки Орендодавця продовжених або встановлених показників. Проте, суд вказує, що таким правом, визначеним Договором, позивач не скористався.

З огляду на зазначене, суд доходить переконання, що Відповідачем не вчинено дій, які порушують умови Договору або права Орендаря та не допущено недобросовісного здійснення своїх прав або зловживань правами в інших формах.

Більше того, суд звертає увагу на те, що повернуті позивачем у добровільному порядку відповідачу комплектуючі були передані до військових частин армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України АЗ384 (з дислокацією у м. Полтава), військової частини НОМЕР_3 (з дислокацією у м. Новий Калинів, Львівської обл.), військової частини НОМЕР_2 (з дислокацією у м. Броди, Львівська обл.) та військової частини НОМЕР_5 (з дислокацією у с. Чорнобаївка, Херсонської обл.).

Так, відповідно до Переліку агрегатів, які були передані до військових частин (армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України), який є додатком до претензії Авіакомпанії від 05.11.2021 №2154/21 та міститься в матеріалах справи, Орендар передав майно:

вказане в пунктах 1, 2, 4, 26, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40 Переліку - до військової частини НОМЕР_8 ;

вказане в пунктах 3, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 56, 80, 81, 82 Переліку - до військової частини НОМЕР_2 ;

вказане в пунктах 5, 8, 9, 10, 11, 67, 68, 69, 70, 74, 75, 76, 77, 78 Переліку - до військової частини АЗ 3 84;

вказане в пунктах 12, 13, 14, 15, 16, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 79 Переліку - до військової частини НОМЕР_5 .

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України Про правовий режим майна у Збройних Силах України від 21 вересня 1999 року № І075-ХІ (далі - Закон № Ю75-ХІV).

Відповідно до ст. 1 Закову № 107 5-XIV, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами., закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Особливості статусу військового майна визначені статтею 3 Закону № 1075-XIV. Так, згідно названої статті, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління та з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів У країни.

Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна 3/ Збройних Силах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225.

Пунктами 6 і 7 Положення №1225 визначено, що облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, трату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності. Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Безпосередньо механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами Збройних Сил України визначений Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року №440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 року за № 1192/31060 (далі - Інструкція №440).

Як повідомив відповідач та на підтвердження чого надав суду доповіді (витяги) військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 та НОМЕР_5 майно, яке позивачем було повернуто з оренди та передане до цих військових частин (яке раніше Позивачем було вилучене з комплекту орендованих повітряних суден) на теперішній час закріплено за цими військовими частинами на праві оперативного управління та перебуває на відповідному обліку у цих військових частинах та на обліку Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України, яке є органом військового управління - службою забезпечення майна авіації Збройних Сил України та відповідно до вимог пунктів 6, 7, 10 розділу ПІ Інструкції №440 має право приймати рішення та видавати наряди, які є підставою на відпускання (відвантаження, відправлення, приймання, передавання) військового майна одному вантажоодержувачу (від одного вантажовідправника, здавальника).

В контексті встановлених обставин, через призму норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вказує, Військова частина НОМЕР_1 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) не має повноважень щодо авіаційного майна переданого у законному порядку) та щодо військових частин армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, які є окремими юридичними особами, не являються стороною Договору, використовують закріплене за ними військове майно за його цільовим і функціональним призначенням в інтересах Збройних Сил України та не можуть бути примушеними до дій, вчинення яких не є обов`язковим для цих військових частин.

Частинами 1 та 2 етапі 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, а особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Додатково варто зазначити, з урахуванням того, як було вказано судом вище, 31.12.2021 строк дії договору закінчився (припинився), а повітряні судна повернуто, що визнається учасниками справи, вимога позивача про передачу (повернення) спірного майна є не актуальною та безпідставною, оскільки обґрунтована, серед іншого наявністю такого договору оренди №01/2003-06, який втратив чинність. Претензій до виконання умов договору, сторонами не заявлено.

За встановлених обставин у даному конкретному випадку, суд доходить переконання, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність обов`язку у відповідача або/та законних підстав (договірних умов) щодо передачі/поверненню позивачу спірних комплектуючих ПС.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов переконання про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що суд відмовляє у їх задоволенні повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Українські вертольоти» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.06.2022.

Суддя І.І. Борисенко