Court ruling № 104746641, 13.06.2022, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.06.2022Справа № 910/4293/22

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Кепітал Холд»

про визнання недійсною довіреності та договору, визнання права іпотекодержателя, скасування рішень про державну реєстрацію, поновлення державної реєстрації речового права та обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Кепітал Холд» (далі - відповідач) з позовом у якому просив суд:

- визнати недійсною довіреність від 11.12.2020, яка видана позивачем на ім`я Павлової Ольги Миколаївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В., за реєстровим № 4714, з моменту її видачі;

- визнати недійсним Договір про розірвання іпотечного договору, що укладений у місті Київ 22.12.2020 року між позивачем та відповідачем та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А,В. та зареєстрований в реєстрі за № 1846 з моменту його укладення;

- визнати за позивачем право іпотекодержателя на нежитлову будівлю загальною площею 1 571, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Суздальська, будинок 13, яка належить відповідачу на праві приватної власності, згідно з Актом оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу відповідача, серія та номер: 703, 704, виданий 30.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075525180000) та визнати позивача іпотекодержателем на підставі та на умовах іпотечного договору від 08.09.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1355;

- скасувати рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки, індексний номер рішення 55856287 від 22.12.2020, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В., яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до запису про іпотеку за номером 38086228 внесено відомості про припинення права іпотеки позивача щодо нежитлової будівлі загальною площею 1 571, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Суздальська, будинок 13, яка належить відповідачу на праві приватної власності згідно з Актом оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу відповідача, серія та номер: 703, 704, виданий 30.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075525180000);

- скасувати рішення про державну реєстрацію припинення обтяження - заборони на нерухоме майно, індексний номер рішення 55855697 від 22.12.2020, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до запису про обтяження за номером 38086216 внесено відомості про припинення права іпотеки позивача щодо нежитлової будівлі загальною площею 1 571, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Суздальська, будинок 13, яка належить відповідачу на праві приватної власності, згідно з Актом оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу відповідача, серія та номер: 703, 704, виданий 30.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075525180000);

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речового права іпотеки за позивачем на підставі іпотечного договору, який укладений у місті Київ 22.12.2020 між позивачем та відповідачем, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1846 щодо нежитлової будівлі загальною площею 1 571 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Суздальська, будинок 13, що належить відповідачу на праві приватної власності, згідно з Актом оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу відповідача, серія та номер: 703, 704, виданий 30.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075525180000);

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію обтяження (заборони) на підставі іпотечного договору, що укладений у місті Київ 22.12.2020 між позивачем та відповідачем, який посвідчений приватним нотаріусом Тавтєлєвим А.В. та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1846 щодо нежитлової будівлі загальною площею 1 571 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Суздальська, будинок 13, що належить відповідачу на праві приватної власності, згідно з Актом оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу відповідача, серія та номер: 703, 704, виданий 30.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075525180000).

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до господарського суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 року № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Згідно з п. 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 р. № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається.

Як встановлено судом, позивачем у якості доказів надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви з додатками надано опис вкладення до цінного листа, у якому до графи «найменування предметів» внесено виправлення щодо дати предмету 1. копія позовної заяви про визнання довіреності та договору недійсним, поновлення державної реєстрації речового права від 18.05.2022.

Отже, вказаний опис вкладення не може бути прийнятий судом в якості належного доказу направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Виходячи зі змісту наявного у матеріалах позовної заяви опису вкладення у цінний лист суд позбавлений можливості дійти висновку про надсилання на адресу інших учасників справи копії даної позовної заяви та всіх доданих до неї документів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє їх можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Крім того, в силу приписів частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива» посилалося на те, що 04.09.2020 єдиний учасник позивача Барах Ірина Василівна вирішила, зокрема надати згоду позивача укласти та підписати договір іпотеки з відповідачем щодо забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Активс» за Договором фінансової допомоги.

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин позивачем не було долучено відповідного рішення єдиного учасника позивача Барах Ірини Василівни від 04.09.2020 щодо надання згоди позивача укласти та підписати договір іпотеки з відповідачем щодо забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Активс» за Договором фінансової допомоги.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався окремих вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання належних доказів надсилання іншим учасникам справи копії позовної заяви з додатками;

- подання рішення єдиного учасника позивача Барах І.В. , зокрема щодо надання згоди позивача укласти та підписати договір іпотеки з відповідачем щодо забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Активс» за Договором фінансової допомоги.

4. Роз`яснити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака