Decision № 104722264, 10.06.2022, Hlukhiv City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 576/2235/21

Провадження № 2/576/7/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.22 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівської міської ради Сумської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , останнє постійне місце проживання якого було АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на спадкове майно, яке складається із 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що на підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлю, виданого Глухівським міським відділом комунального господарства 03.04.1968, згідно з рішенням виконкому Глухівської міської ради № 169 від 27.03.1968 р. р-р №25 (19/50 частин) та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Глухівською державної нотаріальною конторою р-р №1117 від 23.05.1968 р. (31/100 частин),належали його померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 дружині (її матері) ОСОБА_3 , які він як спадкоємець першої черги за законом успадкував після її смерті, так як на день смерті дружини був зареєстрований та проживав разом з нею, але своїх спадкових прав не оформив. Позивач є єдиною спадкоємицею батька за законом та прийняла спадщину після його смерті, подавши нотаріусу у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини відповідну заяву. Однак, коли для оформлення своїх прав на спадкове майно - вищезазначені 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , вона звернулася в нотаріальну контору, то їй було відмовлено в цьому у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на це спадкове майно. За вказаних обставин позивач просить суд визнати за нею право власності на вищевказані 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилася, проте надала заяву, в якій зазначає, що Глухівська міська рада не заперечує вимозі позивача ОСОБА_1 щодо визнання права власності на спадкове майно та просить справу розглядати без участі її представника.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу, суд прийшов до наступних висновків.

Так, ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивач по справі ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Глухів Сумської області і її батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували у шлюбі між собою ( а.с.6-8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Глухів Сумської області померла мати позивачки - ОСОБА_3 (а.с.9).

За життя ОСОБА_3 набула у власність 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , 19/50 (38/100) частин з яких - належали останній на підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлю, виданого Глухівським міським відділом комунального господарства 03.04.1968, згідно з рішенням виконкому Глухівської міської ради № 169 від 27.03.1968 р. р-р №25, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право приватної власності на будівлю ( а.с.15), а 31/100 частин - належали ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Глухівською державної нотаріальною конторою за р. № 1117 від 23.05.1968 р., що вбачається з довідки комунального підприємства " Глухівське БТІ" № 16 від 14.01.2021 та виписки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій Сумського обласного державного нотаріального архіву від 16.06.2021 (а.с.16). Однак, вказане свідоцтво про право на спадщину за заповітом втрачено.

Згідно довідки Сумського обласного державного нотаріального архіву Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 430/01-17 від 12.05.2022, згідно з даними реєстру для реєстрації нотаріальних дій Глухівської міської державної нотаріальної контори за 1968 рік 23.05.1968 року за реєстровим № 1117 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 31/50 частин житлового будинку на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . В архів даний документ на зберігання не передавався (а.с. 81).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, зокрема, у вигляді належних їй вищезазначених 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 65288919 від 23.06.2021, (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 65288861 від 23.06.2021, заповіт від імені померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не посвідчувався, спадкова справа після її смерті не заводилась ( а.с. 22-23).

За даними будинкової книги для реєстрації осіб, що мешкають в буд. АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 (а.с.17-18)

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, в редакції чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1261 цього Кодексу у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1221, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї ( ч.ч.1,3 ст. 1268 ЦК України).

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом у відповідності до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняв її чоловік ( батько позивачки) ОСОБА_2 , оскільки на день її смерті, тобто на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом з нею за однією адресою, але своїх спадкових прав не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 ( а.с.10).

Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на спадкове майно, яке складається з 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , які він фактично успадкував після смерті своєї дружини ( матері позивачки) ОСОБА_3 , але своїх спадкових прав не оформив.

За життя ОСОБА_2 своїм майном не розпорядився, заповіту не залишив, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 65288815 від 23.06.2021 (а.с.21).

Позивачка по справі ОСОБА_1 , як дочка померлого та в силу ст. 1261 ЦК України (чинного на час відкриття спадщини) його спадкоємець першої черги за законом у відповідності до вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті батька, подавши нотаріусу у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини відповідну заяву ( а.с.50-51). Наявність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.

Однак, звернувшись до приватного нотаріуса Шосткинського районного нотаріального округу Сумської області Заруби О.В. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який був спадкоємцем після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав, отримала відмову через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно - свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Глухівською державної нотаріальною конторою за р. № 1117 від 23.05.1968 р. (а.с.19).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що в суді знайшло своє підтвердження те, що матері позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , спадкоємцем після якої був її чоловік (батько позивачки) - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину але своїх спадкових прав не оформив, дійсно за життя на праві приватної власності належали 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , а позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті батька та в установленому законом порядку та строк прийняла спадщину після його смерті, а відтак до неї перейшли всі належні спадкодавцю права та обов`язки, у тому числі й право власності на спірні 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , однак правовстановлюючі документи на це спадкове майно частково відсутні, і вказана обставина перешкоджає позивачу оформити спадщину в нотаріальній конторі, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на спірні 69/100 частин житлового будинку є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216-1223, 1268-1270 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючою по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 69/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , які на праві власності належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , як на спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон