№ 10464010, 20.07.2010, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а-7945/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13 липня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНТЕХАБРАЗИВ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2008 року №0000053500/0 та першої податкової вимоги №1/2712 від 27.06.2008 року, -

                                                   В С Т А Н О В И В :

Позивач (ПП) звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що спеціалістами ДПА в Одеській області було проведено невиїзну документальну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” за період з 20.04.2006 року по 16.05.2007 року. За результатами цієї перевірки складено акт від 28.05.2008 року №5/35-0211/32521958, в якому зафіксовано порушення підприємством п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями) в частині господарських правовідносин підприємства з ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ”, внаслідок чого ПП безпідставно відніс до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 87663,01 грн.. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2008 року №0000053500/0, яким ПП було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ на суму 131495 грн. (в тому числі за основним платежем –87663 грн., та за штрафними санкціями –43832 грн.). В обґрунтування висновків акту ДПІ зазначено, що відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.12.2007 року №158 було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” з моменту його реєстрації як платника ПДВ, а саме з 11.04.2006 року. З урахуванням цієї обставини перевіряючи прийшли до висновку, що ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” не мало право видавати податкові накладні при здійсненні господарських операції у перевіряємий період з ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ», а останнє не мало права відносити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі цих накладних. Позивач вважає зазначені висновки в акті перевірки необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки на момент здійснення господарських операції з ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” останнє було зареєстроване платником ПДВ та мало право видавати податкові накладні, а постанова Приморського районного суду м.Одеси від 21.09.2007 року, на підставі якого в подальшому було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ”, 27.08.2008 року була переглянута та скасована постановою Приморського районного суду, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009 року. Крім цього, незважаючи на оскарження ПП спірного рішення до суду за цією позовною заявою, яку було подано до суду 24.06.2008 року, про що було повідомлено відповідача, останній надіслав ПП першу податкову вимогу №1/2712 від 27.06.2008 року, відповідно до якої з 24.06.2008 року на активи позивача було розповсюджено право податкової застави. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив скасувати спірні податкове повідомлення - рішення та першу податкову вимогу виходячи із вимог Закону.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (а.с. 1-5, 41-44).

Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 53-56, 121-123).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ»зареєстроване 17.07.2003 року та з 05.08.2003 року перебуває на обліку, як платник ПДВ у ДПІ у Приморському районі м.Одеси, свідоцтво №23196918 (а.с. 8).

В період з 16.05.2008 року по 22.05.2008 року спеціалістами ДПА в Одеській області було проведено невиїзну документальну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при здійсненні відносини з ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” за період з 20.04.2006 року по 16.05.2007 року

За результатами цієї перевірки було складено акт від 28.05.2008 року №5/35-0211/32521958, в якому зафіксовано порушення підприємством п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями) в частині господарських правовідносин підприємства з ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ”, внаслідок якого ПП безпідставно відніс до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 87663,01 грн. (а.с. 7-12).

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2008 року №0000053500/0, яким ПП було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ на суму 131495 грн. (в тому числі за основним платежем –87663 грн., та за штрафними санкціями –43832 грн.) (а.с. 21).

Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, викладені у спірному акті перевірки, про наявність порушень позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), та прийняте на підставі цих висновків рішення про донарахування податкового зобов’язання з ПДВ з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що у період діяльності з 20.04.2006 року по 16.05.2007 року ПП проводило фінансово-господарські операції з ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ”. За результатами цих правовідносин останнє видало на ім’я позивача податкові накладні з ПДВ на загальну суму 87663 грн., які ПП включило до складу податкового кредиту. Разом з тим, відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.12.2007 року №158 було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” з моменту його реєстрації як платника ПДВ, а саме з 11.04.2006 року. З урахуванням цієї обставини перевіряючи прийшли до висновку, що ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” не мало право видавати податкові накладні при здійсненні господарських операції у перевіряємий період з ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ», а останнє не мало права відносити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі цих накладних (а.с. 9-11).

Разом з тим, судом встановлено, що ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” було зареєстроване в якості платника ПДВ 11.04.2006 року (а.с. 57).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 „Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, податкова накладна складається особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

За результатами господарських правовідносин між ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ»та ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” у період з 20.04.2006 року по 16.05.2007 року, та відповідно до зазначених норм останнє видало на ім’я позивача податкові накладні по ПДВ на загальну суму 87663 грн. (а.с. 17-19).

При цьому в період здійснення зазначених операцій реєстрація ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” як платника ПДВ не скасовувалася.

Таким чином в ході розгляду справи було встановлено, що ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” правомірно видало зазначені податкові накладні за результатами здійснення господарських операцій з ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ».

          Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання зазначених податкових накладних від ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” позивач отримав право віднести ПДВ за цими накладними до податкового кредиту.

          З урахуванням зазначеного суд вважає, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки від 20.04.2010 року, про порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту ПДВ на підставі зазначених податкових декларацій.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про донарахування позивачу податкових зобов’язань з ПДВ на суму 131495 грн., відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ»про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2008 року №0000053500/0 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого рішення про донарахування позивачу податкових зобов’язань про те, що відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.12.2007 року №158 було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” з моменту його реєстрації як платника ПДВ, а саме з 11.04.2006 року, суд до уваги не приймає, оскільки ці доводи не спростовують висновків суду про те, в період здійснення господарських операцій з позивачем та видачі зазначених податкових накладних ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” було зареєстроване у встановленому порядку як платник ПДВ і мало право складати та видавати такі податкові накладні.

При цьому суд приймає до уваги, що анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ” було здійснено ДПІ на підставі постанови Приморського районного суду м.Одеси від 21.09.2007 року, якою було визнано недійсними свідоцтво про державну реєстрацію ПП „ЕКСПРОЕКТ ЮГ”, свідоцтво платника ПДВ та рішення власника про створення цього підприємства (а.с. 58).

Разом з тим, зазначене рішення було переглянуто та скасовано постановою Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2008 року, якою було в тому числі і відмовлено у задоволенні позову ДПА України в Одеській області про визнання недійсними вказаних документів. При цьому постанова Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2008 року була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2010 року, і відповідно набрала законної сили (а.с. 48-52, 118-120).

Інших, заслуговуючих на увагу доказів правомірності прийнятого рішення про донарахування позивачу податкових зобов’язань в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду.

Крім цього, відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 10.06.2008 року №0000053500/0 було оскаржене позивачем до суду 24.06.2008 року, про що відповідача було повідомлено письмово 23.06.2008 року (а.с. 45-46), у зв’язку з чим це податкове зобов’язання є неузгодженим.

          Згідно з п.п.6.2.3. п.6.2 ст.6 цього Закону перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

          В порушення зазначеної норми 27.06.2007 року, тобто вже після повідомлення ДПІ про оскарження в судовому порядку спірного податкового повідомлення-рішення, відповідачем було надіслано першу податкову вимогу №1/2712 про погашення фактично неузгодженого податкового зобов’язання та розповсюдження права податкової застави на активи ПП з 24.06.2007 року (а.с. 47).

          В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-якого обґрунтування щодо правомірності надіслання зазначеної податкової вимоги, у зв’язку з чим суд також вважає необхідним задовольнити вимоги ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ»про її скасування, оскільки судом було безперечно встановлено, що ця вимога була надіслана позивачу не на підставі закону і тому є протиправною.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами”, Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «ІНТЕХАБРАЗИВ»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0000053500/0 від 10.06.2008 року про нарахування Приватному підприємству «ІНТЕХАБРАЗИВ» податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №1/2712 від 27.06.2008 року щодо погашення податного зобов’язання та розповсюдження права податкової застави на активи Приватного підприємства «ІНТЕХАБРАЗИВ».

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також поданням апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г.Федусик

20 липня 2010 року