Decision № 104604604, 03.06.2022, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 521/15568/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2022 року

м. Одеса

Справа № 521/15568/21

Провадження № 2/521/1231/22

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря Федорова А.В.,

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1

Відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк»

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк, за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновськогорайонного судум.Одеси звернувсяз позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк, за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, в якому просить визнати виконавчий напис №7086, виданий 07 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на такі обставини.

27 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження - ВП №66300696. Підставою відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис №7086 від 07 червня 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Бригідою Володимиром Олександровичем у відношенні боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь стягувача - АТ «Альфа Банк».

Позивачу стало відомо, що 07 червня 2021 року нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення з позивача на користь, АТ «Альфа Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі Акцепту пропозицій на укладення угоди про надання кредиту №491033292 від 28 серпня 2020 року, за період з 03 листопада 2020 року по 15 березня 2021 року у сумі 43200,85 (сорок три тисячі двісті гривень 85 коп.), з урахуванням: -1201,19 ( тисяча двісті одна гривня, 19 коп.) - прострочена заборгованість; -5888,65 ( п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 65 коп.) - прострочена заборгованість за комісією та процентам; -35988,55 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 55 коп.)- строкова заборгованість за сумою кредиту; 122,46 (сто двадцять дві гривні 46 коп.) - строкова заборгованість за комісією та процентами; 650 (шістсот п`ятдесят грн.) - плата за вчинення виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушені норми статті 88 ЗУ «Про нотаріат», в частині того що надані нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису не підтверджують безспірність його заборгованості перед банком. Документ, який безспірно встановлював по Акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №491033292 від 28 серпня 2020 року, в тому числі розрахунок заборгованості, виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості тощо під виконавчим написом відсутні. У виконавчому написі значиться розрахунковий період, який не встановлений Акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №491033292 від 28.08.2020 року, а також стягнуті платежі, які не погоджувалися між сторонами.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою - КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано 2 незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін.

20 січня 2022 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про витребування у АТ «Альфа Банк» всіх документів по кредитному договору та витребувати у приватного виконавця Київського нотаріального округу Бригіди В.О. завірені належним чином документи щодо виконавчого провадження з виконавчого напису №7086 від 07 червня 2021 року.

24 січня було винесено ухвалу про витребування доказів та направлено сторонам.

23 лютого на виконання ухвали приватний нотаріус КМНО Володимир Олександрович Бригіда надів завірені належним чином копії виконавчого напису, вчиненого 07.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі №7086, а також документи, на підставі яких його було вчинено.

Відповідач АТ «Альфа Банк» на ухвалу відповіді не надав, ухвала про витребування була направлена на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 та отримана ним 07 лютого 2022 року (а. с. 46).

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, відзиву та заяву про поважність причин неявки в судове засідання суду не представили. Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович надали до суду зави про розгляд справи за їх відсутності.

Суд у зв`язку з неявкою відповідача, третьої особи та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача та третьої особи, що не з`явилися, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

27 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження - ВП №66300696.

Підставою відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис №7086 від 07 червня 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Бригідою Володимиром Олександровичем у відношенні боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь стягувача - АТ «Альфа Банк».

07 червня 2021 року нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення з позивача на користь, АТ «Альфа Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі Акцепту пропозицій на укладення угоди про надання кредиту №491033292 від 28 серпня 2020 року, за період з 03 листопада 2020 року по 15 березня 2021 року у сумі 43200,85 (сорок три тисячі двісті гривень 85 коп.), з урахуванням: -1201,19 ( тисяча двісті одна гривня, 19 коп.) - прострочена заборгованість; - 5888,65 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 65 коп.) - прострочена заборгованість за комісією та процентам; - 35988,55 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 55 коп.) - строкова заборгованість за сумою кредиту; - 122,46 (сто двадцять дві гривні 46 коп.) - строкова заборгованість за комісією та процентами; - 650 (шістсот п`ятдесят грн.) - плата за вчинення виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушені норми статті 88 ЗУ «Про нотаріат», в частині того що надані нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису не підтверджують безспірність його заборгованості перед банком. Документ, який безспірно встановлював по Акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №491033292 від 28 серпня 2020 року, в тому числі розрахунок заборгованості, виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, тощо - під виконавчим написом відсутні. У виконавчому написі значиться розрахунковий період, який не встановлений Акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №491033292 від 28.08.2020 року, а також стягнуті платежі, які не погоджувалися між сторонами.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін.

Дані обставини в сукупності повністю виключали для нотаріуса факт безспірності його заборгованості перед відповідачем АТ «Альфа Банк», а вчинення виконавчого напису на підставі п. 2 Переліку документів № 1172 є неправомірним.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

З тексту оспорюваного виконавчого напису № 7086 від 07 червня 2021 року встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашений заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Суд враховано, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З вищевикладеного можливо прийти до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 07.06.2021 року не врахував обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити Банку у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №491033292 від 28.08.2020 року, який був отриманий ОСОБА_1 не є.

Таким чином, внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду по справі №910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

За правилами ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановленихст. 82 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 1-2ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності дост. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 207, 516, 526, 610, 626 - 628, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 50, 87 89 Закон України «Про нотаріат», ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 280 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Альфа Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714), за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича (м. Київ, пр-т Петра Григоренка, буд. 15), Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича (м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, оф. 1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис №7086, виданий 07 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь держави судовий збір в сумі 908,0 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 03 червня 2022 року.

СУДДЯ В. К. Гуревський