Sentence № 104565713, 01.06.2022, Krasnohvardiiskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 204/368/21

Провадження № 1-кп/204/193/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Некрасова О.О.,

секретаря судового засідання - Хорхордіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020040030001620 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, малолітніх дітей на утриманні не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

за участю: прокурора Бойка І.І., захисника Бровка О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2020 року приблизно о 15 год. 45 хвл. старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 на підставі дозволу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Підберезного Г.А. на роботу в умовах ДУ «ДУВП ( № 4)» з слідчо-арештованим ОСОБА_1 пройшов через КПП № 2 ДУ «ДУВП (№ 4)» та разом зі співробітником ДУ «ДУВП (№ 4)» молодшим інспектором Цукановим В.В. направився до слідчої кімнати № 3, яка знаходиться в шостому корпусі відділення на першому поверсі за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80 з метою проведення процесуальних дій за участю ОСОБА_1 .

Так, того ж дня, ОСОБА_4 знаходився в слідчій кімнаті № 3 ДУ «ДУВП (№ 4)», де приблизно о 15 год. 55 хвл. співробітники ДУ «ДУВП (№ 4)» привели слідчо-арештованого ОСОБА_1 для проведення процесуальних дій за його участю. В подальшому старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було роз`яснено ОСОБА_1 про те, що зараз йому буде вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018040000000015 від 10.01.2018 року. В цей момент, ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, висловлюватися в бік працівника правоохоронного органу старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 нецензурною лайкою та відмовлявся отримувати вищевказане письмове повідомлення про підозру, при цьому самовільно покинув слідчу кімнату № 3 та почав пересуватися шостим корпусом, намагаючись покинути приміщення корпусу, при цьому щось постійно викрикуючи. На вказані дії старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 дістав відеокамеру SONY HDR- CX405 4-564-958-013571175, в якій знаходилась флеш карта Verico Micro SD (ATMDJASN6HO1927B475518) та почав фіксувати процесуальну дію, використовуючи відеозйомку.

В цей момент ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що перед ним знаходиться саме працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов`язки, реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел на умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником своїх службових обов`язків, почав безпідставно створювати конфліктну ситуацію, висловлюватись нецензурною лайкою в бік слідчого, підійшов до старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , розуміючи, що останній являється працівником правоохоронного органу, правою рукою декілька разів схопив ОСОБА_4 за ліве плече, таким чином намагаючись відштовхнути у бік, з метою недопущення вручення слідчим повідомлення про підозру та уникнення кримінальної відповідальності.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 співробітнику правоохоронного органу старшому слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: шести внутрішньо-шкіряних крововиливів, які розташовані на тлі синців на передній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на грудну клітину ліворуч. Відповідно до висновку експерта № 2383 е від 28.08.2020 року за своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки на підставі пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, показав, що 27 серпня він перебував у камері ДУВП №4 за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексієнко. До нього підійшов черговий і сказав, що йому потрібно виходити до слідчого кабінету, начебто приїхав слідчий і захисник. Він уточнив у чергового чи приїхав захисник. Той сказав, що не знає. ОСОБА_1 повідомив, що без захисника не піде. Йому черговий сказав, що якщо він не вийде, той натисне червону кнопку і тоді у камері буде «шмон». І він погодився піти, але сказав черговому, якщо там не буде захисника, щоб черговий відвів його назад, щоб не було конфлікту. Черговий погодився на його пропозицію. Він спустився до низу, по дорозі він зустрів оперуповноваженого, який працює в ДУВП № 4, якому теж сказав, що якщо буде порушено його право на захист, він піде звідти. Він зайшов до слідчої кімнати, там у потерпілого запитав: «Де захисник?». Потерпілий відповів: «Адвоката немає, він не передбачений». Він у нього спитав: «Що новий обвинувальний акт?» та почав вимагати захисника. Прокурор сфабрикував на нього нове кримінальне провадження, так би мовити: «Кримська справа». Він сказав потерпілому, що уходить. У них відбулася словесна перепалка. Потерпілий дістав камеру, він сказав, що цього не буде і почав уходити. Тут підійшов черговий, який його виводив з камери. Він чоловік емоційний, тому почав казати, що порушено його право на захист. Він звинувачується в особливо тяжкій статті, обов`язково повинен бути захисник. Якщо у нього немає захисника, йому потрібно було призначити безоплатного з Центру надання правової допомоги. Коли почалася перепалка, він почав відштовхувати камеру, оскільки співробітники прокуратури погрожували йому розміщенням відео в мережі інтернет. Його не повідомили про наявність відеозйомки. Все відбувалось емоційно і він став рукою убирати, відбивати, тобто він не знає як, відеокамеру, оскільки він у той час не контролював себе, бо був емоційний сплеск. Ніякого умислу на спричинення працівнику поліції, тим більш потерпілому, якого він знав, тілесних ушкоджень у нього не було. Він можливо помилково, але зупиняв чоловіка, який порушував його право на захист, такі, як право на захист, право на власність, свободу, здоров`я. Обвинувачення за ст. 345 КК України він не визнає, оскільки ніякого умислу у нього не було на спричинення тілесних ушкоджень. Можливо він і схопив потерпілого, але він цього не пам`ятає і від цього відмовлятись не буде. Між ними була штовханина, можливо і був якийсь синець. Слідчий ОСОБА_4 приймав участь у інших кримінальних провадженнях відносно нього, ніяких особистих стосунків між ними не було. Він перебував у слідчому ізоляторі за кримінальним провадженням за ч. 4 ст. 190 КК України, це особливо тяжкий злочин, провадження за яким слухається в Кіровському районному суді. Слідчий ОСОБА_4 брав безпосередню участь саме у цьому кримінальному провадженні, за яким він перебував у ДУВП № 4. Слідчий ОСОБА_4 знав і контактував з його адвокатами. Той володів інформацією, що у нього є захисник в іншому кримінальному провадженні. ОСОБА_4 прийшов вручати йому повідомлення про підозру по новому кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 190 КК України. Цим кримінальним провадженням на нього намагаються тиснути. Він питав у потерпілого групу слідчих і посвідчення, але потерпілий йому відмовив надати їх. Потерпілий сказав, що посвідчення залишив на варті, щоб зайти. Співробітники ДУВП № 4 натиснули тривожну кнопку, оскільки це елементи травлі, та його посадили у карцер. ОСОБА_4 йому повідомив, що прийшов вручати йому підозру. Слідчому ОСОБА_4 він не погрожував. Він бачив, що слідчий проводив відеозйомку, при цьому йому не надавали ухвалу суду чи постанову про проведення відеозйомки. ОСОБА_4 з ним перебував у слідчому кабінеті. Ніяких предметів він не пошкоджував, там все було пошкоджено до них. В цей день можливо він потерпілому і спричинив синці, він не експерт і не майстер рукопашного бою. ОСОБА_4 не кликав на допомогу. ОСОБА_4 не просив і не вимагав припинити відносно нього протиправні дії. Він бачив, що футболка у ОСОБА_4 була розтягнута. Петруша , як юрист йому роз`яснив, що по особливо важкій статті у нього повинен був захисник. Петруша О. раніше не представляв його інтереси. Він відмовився отримувати повідомлення про підозру. Він наполягав на захиснику. Слідчий ОСОБА_4 сказав йому, щоб він підписав підозру, на що він йому відповів, що нічого підписувати не буде. Слідчий після цього сказав йому, що буде її зачитувати. Він йому відповів: «Бред сумасшедшого. Я ничего слушать не буду» та почав виходити. Слідчий дістав камеру. Він почав виходити з кабінету, він пішов за ним з камерою і тут у них почалася штовханина. Він не хватав слідчого правою рукою за ліве плече. Коли намагався вдарити по камері, то міг зачепитися за футболку потерпілого. Він вийшов з камери, пішов по коридору, ОСОБА_9 закрив решітку на дверях, щоб він не міг вийти на вулицю. Неприязнених відносин до ОСОБА_4 не було. Він виконував свої службові обов`язки, але крім цього існують і його права.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення у повному обсязі доведена під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджується наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 надав суду показання про те, що 27.08.2020 року приблизно о 15 год. 15 хвилин він зайшов та пройшов перше КПП до ДУ «ДУВП (№ 4)», яке розташоване в м. Дніпро по вул. Надії Алексієнко, 80, для вручення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 4201840000000015 ОСОБА_1 , який утримувався в умовах ДУ «ДУВП (№ 4)» ще з кінця 2019 року. Пройшовши друге КПП, його відвели до слідчої кімнати. Приблизно через 10-15 хв. привели слідчо-арештованого ОСОБА_1 та завели його до слідчої кімнати. Після того, як вони привіталися, він представився, хоча вже були знайомі, оскільки в кінці 2019 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , в якому потерпілий був слідчим, вже скеровувалося до суду та розглядається на даний момент в Кіровському суді м. Дніпропетровська. Він повідомив, що прибув задля вручення повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 4201840000000015. Останній у грубій формі відмовився отримувати вказане повідомлення про підозру, почав висловлюватися нецензурною лайкою в його бік і бік прокурора, та почав залишати приміщення слідчої кімнати. Він ввімкнув відеокамеру, яка була разом з ним. Дозвіл на використання вказаної камери був підписаний та знаходиться у матеріалах справи. З ввімкнутою відеокамерою почав йти за обвинуваченим по центральному проходу в слідчій кімнаті та намагався зачитати та вручити письмове повідомлення про підозру, але останній почав тікати, заходити в інші слідчі кімнати, намагався вийти на вулицю, а також декілька разів намагався вибити з його рук відеокамеру, висловлюючи при цьому в його бік погрози та застосування фізичної сили, а також декілька разів вхопив та штовхнув його за ліве плече (трохи нижче плеча). Після чого, він звернувся до працівників ДУ «ДУВП (№ 4)», які знаходилися безпосередньо на центральному проході, один із співробітників підійшов до обвинуваченого та сказав, щоб той почав нормально себе поводити, а інший співробітник натиснув тривожну кнопку, після чого збігся особовий склад державної установи, близько 20-ти чоловік, які завели обвинуваченого ОСОБА_1 до слідчої кімнати, а його вивели з кімнати. Станом на 27.08.2020 року він був старшим слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Станом на 27.08.2020 року у нього в провадженні перебувало лише кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 і саме по цьому провадженні він поїхав вручати обвинуваченому повідомлення про підозру. Раніше це провадження вже перебувало в нього, але воно було скеровано до Кіровського суду. Тому, він вже був знайомий з обвинуваченим. Щодо повідомлення про підозру відносно ОСОБА_1 в межах кримінального провадження, всі дії, виконані слідчим, входять в його повноваження відповідно до Кримінально-процесуального Кодексу. 27.08.2020 року під час даних обставин, а саме під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , він виконував свої службові обов`язки. ОСОБА_1 перебуває в «ДУВП (№ 4)» приблизно з жовтня 2019 року в рамках кримінального провадження, останні цифри 872, де йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_1 розумів, що він слідчий Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області. Під час проведення цих слідчих дій відносно ОСОБА_1 він представлявся, повідомляв мету, посвідчення не показував, оскільки воно залишається на центрально-пропускному пункті. По даному кримінальному провадженні він один раз проводив слідчі дії з ОСОБА_1 , а по іншому, яке вже скерувалося у суд, разів п`ять. Кримінальне провадження було скероване до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська. Погрози від ОСОБА_1 полягали в застосуванні фізичної сили. На відеозаписі, який був зроблений в ході вручення повідомлення про підозру, чутно все, зараз дослівно їх не згадає. Працівники державної установи, які перебували в той час в конвої, прізвища не може назвати на даний момент, а також адвокат, який працював зі слідчим-арештованим чули все що відбувалося. В цей час він фіксував слідчу дію, яка була проведена з ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 відмовився від отримання повідомлення про підозру, а її необхідно було вручити, тому зачитував повідомлення про підозру під відеофіксацію. Спочатку це була слідча кімната куди ОСОБА_1 завели, а після того, як він вийшов з неї, то був біля центрального проходу. Описати детальну поведінку ОСОБА_1 , його емоційний, фізичний стан, висловлювання, пояснення, побажання під час проведення слідчих дій, зокрема, про вручення повідомлення про підозру, він не може, але зазначає, що це все буде видно та чути під час відеофіксації, але емоційний стан був досить напруженим, обвинувачений перебував в не досить гарному відношенні відносно нього та прокурора. Під час попередніх слідчих дій з ОСОБА_1 такого не було, вони добре спілкувались. Оскільки ОСОБА_1 відмовлявся отримувати повідомлення про підозру, він виражав незгоду з його діями в якості слідчого, а також висловлював незгоду взагалі працівникам правоохоронних органів. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в його бік та бік прокурора, на відеозаписі усе буде видно. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_1 тільки відкрив двері ногою, оскільки вони не зачиняються, вибити їх неможливо. Він вважає, що ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження у зв`язку з тим, що він намагався вручити йому повідомлення про підозру, а вказаний факт обурив останнього. ОСОБА_1 ОСОБА_1 намагався цим створити такі умови, щоб він не зміг вручити йому повідомлення про підозру та щоб він не був підозрюваним у цьому кримінальному провадженні. Він кликав на допомогу працівників державної установи та просив щоб вони допомогли йому вгамувати підозрюваного, оскільки він застосовував до нього фізичне насильство. ОСОБА_1 припинив свої незаконні дії лише після того, як збігся особовий склад. ОСОБА_1 два, три рази намагався вибити відеокамеру з його рук, коли він йому зачитував повідомлення про підозру, разів три-чотири хватав та штовхав його за плече. Після того, як він попросив допомоги, обвинувачений все ще продовжував чинити опір в його бік, спочатку підійшло двоє робітників установи, один з них почав спілкуватися з ним і потім ОСОБА_1 припинив свої дії відносно нього. У нього було декілька крововиливів трохи нижче плеча лівого передпліччя. В результаті фізичного опору з боку ОСОБА_1 він відчував фізичний біль трохи нижче лівого плеча. Тілесні ушкодження були видимі, але знаходилися під футболкою, тому працівники установи їх не бачили. Коли обвинуваченого завели в одну кімнату, а його в іншу, він трохи заспокоївся і помітив розтягнуту футболку, під якою були виявлені декілька крововиливів. Після цієї події, на наступний день, 28.08.2020 року він звертався до лікарів та медичних експертів, в матеріалах справи є відповідні документи. Його оглядав судово-медичний експерт за результатами його звернення, якому він повідомив, що тілесні ушкодження були завдані 27.08.2020 року в державній установі покарань № 4 слідчо-арештованим ОСОБА_1 під час вручення ним йому повідомлення про підозру. Вказав експертам дату і приблизний час. Експертом на його тілі були виявлені крововиливи трохи нижче лівого плеча в кількості 5-6, але на даний момент він не може точно сказати, але в матеріалах справи міститься висновок. За його участю проводився слідчий експеримент в межах даного кримінального провадження і він вказував ті ж самі обставини, що 27.08.2020 року в Державній установі покарань № 4. Йому були завдані тілесні ушкодження слідчо-арештованим ОСОБА_1 під час вручення повідомлення про підозру. Після вручення повідомлення про підозру, він більше ніяких слідчих дій по вказаному кримінальному провадженні не здійснював. Повідомлення про підозру було щодо особливо тяжкого злочину. Йому особисто не відомо, щоб обвинувачений чи його захисник скаржився на його дії чи бездіяльність. Він виконав всі процесуальні дії, які він мав виконати як слідчий, який вручає підозру за особливо тяжкою статтею. В цій справі у ОСОБА_1 не було захисника, а також статусу підозрюваного, якого особа набуває з моменту вручення їй повідомлення про підозру. Після вручення він планував провести допит підозрюваного, то в цей момент було б обов`язково залучено адвоката. Спочатку ОСОБА_1 запросив захисника, на що він, як слідчий відповів, якого саме захисника він бажає, чи приватного, чи державного. Якщо безоплатного, то він винесе постанову та залучить йому безоплатного захисника. Було вже розпочато вручення повідомлення про підозру та переривати він його не став, а також ОСОБА_1 не назвав прізвище адвоката, якого бажав залучити для участі, тому він провів далі процесуальну дію. Не зупинив вручення про підозру, коли ОСОБА_1 зазначив що йому потрібен адвокат, оскільки вказана процесуальна дія не передбачає обов`язкової участі захисника. В кабінеті де розпочиналося вручення повідомлення про підозру були тільки він та підозрюваний, а коли всі події вийшли за рамки кімнати, там же було 2 співробітники, адвокат Сокол, якого зазначав обвинувачений та ще один адвокат, якого він не знає. Сварка виникла не стосовно вручення повідомлення про підозру саме без участі адвоката, а стосовно вручення самого повідомлення про підозру. ОСОБА_1 намагався покинути кімнату, де він намагався вручити йому повідомлення про підозру, навіть намагався вийти на подвір`я з самого приміщення, при цьому нецензурно лаявся. Коли ОСОБА_1 намагався вийти з кімнати, він включив відеокамеру та попрямував за ним вже фіксуючи процесуальну дію. ОСОБА_1 наступав на нього, а він постійно відходив, щоб ухилитися від дій підозрюваного. Він зазнав ушкодження саме від дій ОСОБА_1 , а саме: штовхання в плече та хватання за одяг. У нього не було раніше ніяких синців, саден, пошкодження. ОСОБА_1 казав, що не бажає отримувати повідомлення про підозру, виражався нецензурною лайкою в його бік та бік прокурора, а закінчилося це все, коли працівники державної установи припинили його дії. Він про цю подію повідомив своє керівництво. В умовах слідчого ізолятора проводилося окреме службове розслідування, висновок якого є в матеріалах кримінального провадження. Він не вважає свої дії про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 без участі захисника, як порушення вимог КПК України. Було всього два допити обвинуваченого зі слідчим, в перший день та через декілька тижнів. Перший допит був короткий і необхідно було з`ясувати більше обставин стосовно вчиненого правопорушення, тому проводився додатковий допит. Є протокол, де зазначено, що даний відеозапис оглядався слідчим за його участі. Це не є конфліктом особистих взаємовідносин оскільки в них їх немає, неприязних відносин раніше не було. ОСОБА_1 його за руку хватав однозначно правою рукою, за відеокамеру він не пам`ятає, але на відео це буде видно. Він робив всі допустимі дій, аби довести слідчу дію до кінця. Він не міг зупинити дану слідчу дію, оскільки вона вважалася б перерваною, і вважалася процесуально неправомірною. Оскільки на той момент було зібрано достатньо доказів для вручення повідомлення про підозру, а також у зв`язку з такою поведінкою ОСОБА_1 було зроблено висновок, що він намагається утриматися від даного повідомлення про підозру. Ніяких слідчих дій за участю обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні не відбувалося. Була лише зачитана підозра, яка надає особі статус підозрюваного, якому надано право користуватися послугами адвокати. Щодо даного кримінального провадження, жодних допитів відносно ОСОБА_1 не було, однак було в тому провадженні, яке розглядається в Кіровському суді м. Дніпропетровська.

Свідок ОСОБА_10 , будучи допитаним в судовому засіданні, суду показав, що працює в ДУ "ДУВП № 4" старшим корпусного відділення № 9. Він не пам`ятає яка це була дата, але почув по рації сигнал тривоги. Ці події відбувались в ДУВП № 4, коли він прибув на місце, то побачив там ОСОБА_1 разом зі слідчим, який є потерпілим по даному кримінальному провадженню. Він ОСОБА_1 бачив лише двічі і тому ніяк охарактеризувати його не може. Слідчого ОСОБА_4 він не знає. Він прибув на перший поверх шостого корпусного відділення, там побачив ОСОБА_1 та слідчого ОСОБА_4 і ще одного працівника ДУВП № 4. Йому не відомо було чому слідчий прийшов. В тій кімнаті проводяться слідчі дії. Він не був присутнім при тому, як потерпілий представлявся ОСОБА_1 . Він побачив, коли прийшов, що у потерпілого була відеокамера. Коли прийшов, то вже там все закінчилось. Йому сказали забирати ОСОБА_1 та відвезти на карцер. На карцер відвели ОСОБА_1 , оскільки він напав на слідчого. Про напад на слідчого йому стало відомо від керівництва. ОСОБА_1 хвилювався, виражався нецензурною лайкою, стан у нього був емоційно-напружений. ОСОБА_1 було видворено в карцер. В присутності нього ніяких сперечань між потерпілим та ОСОБА_1 не було. Майно в приміщенні не було пошкодженим. Він не пам`ятає чи були на тілі та одязі ОСОБА_4 пошкодження. Коли забирав ОСОБА_1 він мовчав, нічого не говорив. У нього СОГ брала покази, самі події він не бачив. ОСОБА_1 не кидався на охоронців. ОСОБА_4 стояв та розмовляв з кимось із офіцерів. Після цього ОСОБА_1 було відведено до карцеру.

Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаним в судовому засіданні, суду показав, що працює в ДУ "ДУВП № 4" молодшим інспектором з виводу засуджених на слідчі дії. Наприкінці літа 2020 року, десь в серпні він перебував на своєму посту, який знаходиться на 6 корпусному відділенні ДУВП № 4. Привів слідчого, який є потерпілим, записав його до журналу, завів його до кабінету де проходять слідчі дії. Пішов за обвинуваченим та привів ОСОБА_1 до слідчого, вони там спілкувались. Він повів інших обвинувачених до камер. Привівши людину, він побачив, що вибиваються двері потерпілим. Обвинувачений ОСОБА_1 махав руками. До його посадових обов`язків входить привести обвинуваченого до слідчого чи адвоката в кімнату. Йому не відомо хто такий ОСОБА_1 та з якого приводу він перебуває в ДУВП № 4. Потерпілий приходив до ОСОБА_1 . Він повідомив ОСОБА_1 до кого його веде. Він не чув, як ОСОБА_4 представлявся ОСОБА_1 , оскільки його не було на місці. Крики були, їх було багато, те що в кабінеті було він зовсім не чув. Тільки бачив, як ОСОБА_1 махав руками. ОСОБА_1 від потерпілого був на відстані близько одного метру. Він бачив лише махання руками. Те, що було в кабінеті, не чув, а поза кабінетом чув, як потерпілий просив ОСОБА_1 повернутись назад. ОСОБА_1 махав руками на рівні голови. Він не пам`ятає, чи були у ОСОБА_1 руки стиснуті в кулак. ОСОБА_1 махав однією рукою. У потерпілого була відеокамера. Вони спілкувались в слідчих кабінетах. На коридорі ОСОБА_1 агресивно просив відвести його до камери. Коли він приводив ОСОБА_1 , то він був спокійний, коли ОСОБА_1 виводили, то він був агресивним. ОСОБА_1 не хотів, щоб відбувалося фіксування на камеру. ОСОБА_1 відвели до карцеру, вони напевно не договорили, а ОСОБА_4 відвели на друге КПП. У ОСОБА_1 проскакували слова нецензурною лайкою в бік потерпілого. Він бачив лише момент цієї події, бачив лише розмахування руками. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_1 повернутись до камери, однак ОСОБА_1 не хотів слухати. ОСОБА_1 махав руками та говорив, що не буде відповідати, та говорив, що приб`є потерпілого. ОСОБА_1 вибив двері в кімнаті, може ногою або чоловічою силою. Він не пам`ятає чи кликав потерпілий на допомогу. Не бачив як ОСОБА_1 пошкоджував особисте майно потерпілого. Коли є якісь порушення, то вони пишуть рапорт. Він в рапорті написав правду. Написавши рапорт, здав його керівництву. В рапорті написав все, що бачив. Він привів ОСОБА_1 до слідчого. Він ОСОБА_1 повідомляв куди його веде. Завівши ОСОБА_1 , пішов водити інших ув`язнених. Коли прийшов на пост, то побачив, що вибиваються двері. Двері швидко відкрились та в лутці був пошкоджений замок. Вийшов першим ОСОБА_1 та говорив, щоб він його відвів до камери. За ОСОБА_1 вийшов потерпілий, який просив ОСОБА_1 повернувся до кімнати. Він ОСОБА_1 сказав, щоб останній повернувся до кабінету, а він би вирішив дане питання, однак він не повернувся і він натиснув сигнал, його прийшли та забрали. Він не бачив щоб слідчий хапав за одяг ОСОБА_1 . Слідчий звертався до ОСОБА_1 на "Ви".

Експерт Пушкова О.В. у судовому засіданні показала, що під час проведення судово-медичної експертизи був присутнім потерпілий, оскільки безпосередньо оглядали потерпілого. В даному випадку окрім потерпілого сторонніх осіб не було. Тілесні ушкодження, такі як синці, вони з часом проходять. Є декілька стадій синців, і з цих стадій робляться висновки експертів щодо синців. Це був синець, який був на передній поверхні плечового суглобу, який перейшов на грудну клітину. За тілесним ушкодженням, а саме синця не можливо встановити, який саме був предмет, яким було спричинено синець. Дані тілесні ушкодження знаходяться в доступній ділянці для нанесення особистою рукою. Вона не оцінювала чи був потерпілий в одязі чи ні. Був проведений слідчий експеримент і було призначено додаткову експертизу.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, окрім показань потерпілого, свідків та експерта підтверджується наступними доказами:

-протоколом огляду місця події від 27.08.2020 року, проведеного у проміжок часу з 18 год. 50 хвл. по 19 год. 20 хвл., у присутності понятих, відповідно до якого огляд проводився на території ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 80, а саме об`єктом огляду є перший поверх шостого корпусного відділення установи, де розташовані кабінети для проведення слідчих дій з особами взятими під варту. Вхід до першого поверху здійснюється через гратчасті двері, обладнані замком камерного типу. За вказаними дверима розташований коридор, ще одні металеві двері, що обладнані замком камерного типу. Далі за дверима розташований коридор по якому праворуч та ліворуч розташовані дерев`яні двері з оглядовим вікном, що ведуть до кабінетів для проведення слідчих дій з особами взятими під варту. Праворуч по ходу руху від вхідних дверей розташований один слідчий кабінет для проведення слідчих дій з довічно ув`язненими, п`ять приміщень для проведення відеконференцій, шість приміщень для проведення слідчих дій, три службових приміщення. Ліворуч по коридору розташовані кабінети. Ліворуч по коридору розташовані: кабінет молодшого інспектора з виведення ув`язнених, одне приміщення для поміщення ув`язнених (обладнане металевими гратчатими дверима), одинадцять кабінетів для проведення слідчих дій, одне службове приміщення. В ході проведення огляду встановлено, що на першому поверсі шостого корпусного відділення наявна камера відеспостережень, що закріплена під стелею в районі кабінету молодшого інспектора та об`єктив якої спрямований в напрямку від вхідних дверей до поверху до протилежного кінця коридору. На момент проведення огляду обстановка на першому поверсі шостого корпусного відділення не порушена (арк. кримінального провадження 7-9);

-висновком експерта № 2383е від 28.08.2020 року, відповідно до якого при огляді ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: шести внутрішньо-шкіряних крововиливів, які розташовані на тлі синців на передній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на грудну клітину ліворуч. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці блакитного кольору, без чітких меж; внутрішньо-шкіряні крововиливи червоно-синюшного кольору), можливо вказати, що термін їх спричинення становить від 1-ї доби на момент огляду. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область лівого плечового суглобу. Встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, можливо лише вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження знаходяться в анатомічній ділянці доступній для нанесення власною рукою. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, а також відсутність будь-яких інших тілесних ушкоджень на виступаючих частинах тіла, вважає не характерним спричинення їх при падіння з висоти власного зросту (арк. кримінального провадження 19-20);

-протоколом перегляду флеш-носія від 28.08.2020 року з відеозаписом процесуальної дії, яка мала місце 27.08.2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Олексієнко, 80, проведеного у проміжок часу з 12 год. 25 хв. до 13 год. 00 хвл., відповідно до якого на першому відео з назвою 00004 в нижній строчці трохи правіше мається надпис 2020-8-28 2:43:29 ам, відеозапис здійснюється у приміщенні, зі слів потерпілого ОСОБА_4 в приміщенні ДУВП № 4 за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Алексієнко, 80. Так, під час перегляду відеозапису чути голоси, в одному з голосів потерпілий ОСОБА_4 впізнав свій голос та повідомив, що це він звертається до ОСОБА_1 та між ними відбувається розмова про вручення повідомлення про підозру. В ході розмови на часі 00:00:35 ОСОБА_1 починає висловлюватися нецензурною лайкою. Також встановлено, що ОСОБА_1 самостійно пересувається спочатку коридором, потім входить до слідчої кімнати, в якій знаходяться чоловіки, як пояснив потерпілий ОСОБА_4 у вказаній слідчій кімнаті відбувалися інші слідчі дії з іншими слідчо-арештованими. О 00:02:40 потерпілий ОСОБА_4 починає зачитувати в голос текст повідомлення про підозру, в цей момент до нього підходить ОСОБА_1 та намагається вихопити відеокамеру, яка знаходиться у потерпілого ОСОБА_4 в руках та погрожує розбити камеру, при цьому повторює це декілька разів та продовжує висловлюватись нецензурною лайкою, повертається спиною до потерпілого ОСОБА_4 та намагається покинути приміщення. Слідом за ним направляється ОСОБА_4 та зачитує в слух повідомлення про підозру. Коли ОСОБА_1 рівняється з двома чоловіками та починає до них звертатися, потерпілий ОСОБА_4 зупиняється та продовжує зачитувати повідомлення про підозру, а ОСОБА_1 знову замахується рукою до відеокамери. Після чого починає активно наступати на потерпілого ОСОБА_4 , при цьому погрожуючи, потім розвертається та знову намагається покинути приміщення і о 00:02:39 направляється в бік потерпілого ОСОБА_4 , і в цей час, зі слів потерпілого, спричиняє йому тілесні ушкодження, а саме, хватає правою рукою за ліве плече декілька разів. На відеозапису видно, як ОСОБА_1 активно прямує до потерпілого ОСОБА_4 та протягує руки. В подальшому потерпілий ОСОБА_4 звертається до присутніх осіб з проханням про допомогу. В цей час, ОСОБА_1 продовжує активно наступати на потерпілого ОСОБА_4 та чути, як ОСОБА_4 звертається о ОСОБА_1 з проханням не застосовувати фізичне насильство, однак ОСОБА_1 продовжує заштовхувати потерпілого ОСОБА_4 до слідчої кімнати. Так, о 00:02:41 на відеозапису з`являється чоловік у зеленій формі (зі слів потерпілого ОСОБА_4 це співробітник ДУВП № 4), останній звертається до ОСОБА_1 та вони спілкуються. На другому відео з назвою 00005 2020-8-28 2:46:52 ам відеозапис здійснюється у приміщенні, зі слів ОСОБА_4 в приміщенні ДУВП № 4 за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Алексієнко, 80. Так, під час перегляду відеозапису, видно чоловіка з чорною бородою, зі слів потерпілого ОСОБА_4 це ОСОБА_1 вказаний чоловік на відеозапису палить тютюнові вироби. Також чути голос потерпілого ОСОБА_4 , який протягує повідомлення про підозру на аркуші А4 до ОСОБА_1 , пропонує його отримати. На вказані дії ОСОБА_1 звертається до потерпілого ОСОБА_4 та прохає зачитати та пройти до слідчої кімнати, на що потерпілий ОСОБА_4 звертається до ОСОБА_1 з запитанням, чи буде він здійснювати фізичне насильство, на що ОСОБА_1 відповідає, що він не знає. На цьому перегляд відео буде завершено ( арк. кримінального провадження 25-26);

-листом Слідчого управління Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 27.08.2020 року за № 2/701, адресованого начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» про надання дозволу старшому слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_4 використовувати під час проведення слідчих дій в умовах слідчого ізолятору по кримінальному провадженні № 42018040000000015 від 10.01.2018 року зі слідчо-заарештованим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який значиться за Кіровським районним судом м. Дніпропетровська відеокамери SONY HDR-CX405 4-564-958 013571175 з флеш-картою Verico Micro SD (ATMDJASN6HO1927B475518) (арк. кримінального провадження 34);

-дозволом судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Підберезного Г.А. від 27.08.2020 року про проведення слідчих дій 27.08.2020 року в умовах Дніпровської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.28 ч.4 ст.358, ч. 4 ст. 190 КК України старшому слідчому слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 (арк. кримінального провадження 35);

-журналом обліку осіб, які перебувають на території ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) та документів, прийнятих від них № 15-64 т. 2, відповідно до якого мається запис про те, що старший слідчий капітан поліції ОСОБА_4 о 15 год. 15 хвл. прибув на територію ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) та покинув її о 16 год. 13 хвл. (арк. кримінального провадження 37-38);

-журналом обліку осіб, які перебувають у слідчих кабінетах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) № 15-71, відповідно до якого 27.08.2020 року під № 24 мається запис про те, що ОСОБА_1 зі слідчим ОСОБА_4 перебував у слідчому кабінеті з 15 год. 50 хвл. по 16 год. 20 хвл. (арк. кримінального провадження 39-40);

-висновком службового розслідування за фактом нападу на співробітника поліції старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 28.08.2020 року, відповідно до якого згідно ст. 18 Закону України «Про попереднє ув`язнення» та пункту 2 розділу V наказу МОЗ № 1769/5 від 14.06.2019 року застосування до ув`язненого ОСОБА_1 прийоми рукопашного бою «зажим руки за спину» вважати правомірними. Згідно ст. 15 Закону України «Про попереднє ув`язнення» до взятого під варту ОСОБА_1 за вчинення протиправних дій та невиконання законних вимог адміністрації ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) покарати правими начальника установи в дисціплінарному порядку (арк. кримінального провадження 43-44);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.09.2020 року, з фототаблицями до нього, проведеного у проміжок часу з 09 год. 10 хвл. до 09 год. 20 хвл. у присутності понятих та потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_4 було запропоновано на статистові продемонструвати як саме йому було спричинено тілесні ушкодження 27.08.2020 року приблизно о 15 год. 45 хвл. за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Алексєєнко, 80 в приміщенні ДУВП № 4. Так, потерпілий ОСОБА_4 став навпроти статиста та повідомив, що він саме в такому положенні находився відносно ОСОБА_1 та поставив руки статиста в положення приблизно в якому знаходився він в момент спричинення тілесних ушкоджень. В подальшому ОСОБА_4 розповів, що підозрюваний ОСОБА_1 правою рукою в область лівого плеча причинив не менше 3-х штовхаючих (механічних) дій, намагаючись таким чином відштовхнути ОСОБА_4 від себе та продемонстрував вказані дії на статистові. Крім того, додав, що ОСОБА_1 намагався вибити відеокамеру, яку ОСОБА_4 утримував в руках. На цьому слідчий експеримент закінчено (арк. кримінального провадження 61-64);

- висновком експерта № 2492е від 08.09.2020 року, відповідно до якого при огляді ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: шести внутрішньо-шкіряних крововиливів, які розташовані на тлі синців на передній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на грудну клітину ліворуч. Локалізація та характер виявлених у нього тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли бути спричинені і від однієї механічної дії (арк. кримінального провадження 67-68);

-витягом з обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019040000000892 від 01.11.2019 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_13 за ознаками ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (т.2 арк. кримінального провадження 85-88);

-флеш-носієм, на якому містить запис з відеокамери SONY HDR-CX405 4-564-958 013571175, на яку здійснювалась фідеофіксація вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , що мало місце 27.08.2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Алексієнко, 80 в приміщенні ДУВП № 4, відповідно до якого події відбуваються у наступній послідовності. ОСОБА_4 звертається до обвинуваченого: « ОСОБА_1 , я бажаю вручити підозру». На що ОСОБА_1 відповів: «Йому не потрібно без адвоката вручати підозру» і продовжував нецензурно виражатися в бік співробітника поліції. ОСОБА_1 питав: «Де адвокат?». Слідчий запитав ОСОБА_1; «Хто у Вас адвокат?». На що ОСОБА_1 сказав слідчому: «Беріть державного захисника» і продовжував висловлюватися нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_1 сказав слідчому: «До побачення» і вийшовши з кімнати, почав ходити по приміщенню, при цьому палити, і продовжував висловлюватися нецензурною лайкою. Слідчий, вийшовши за ОСОБА_1 до коридору, починає зачитувати повідомлення про підозру і проводити відеоз`йомку. На що ОСОБА_1 сказав, що його неможна знімати і сказав слідчому: «Йди звідси». В цей час ОСОБА_1 правою рукою б`є по відеокамері і наступає на слідчого, при цьому каже, що розіб`є відеокамеру. Слідчий ОСОБА_4 каже ОСОБА_1 , що не потрібно чіпати відеокамеру. ОСОБА_1 продовжує наступати на слідчого. Потім, ОСОБА_1 розвернувся і пішов по коридору до виходу. Слідчий ОСОБА_4 продовжує оголошувати йому повідомлення про підозру. ОСОБА_1 доходить до кінця коридору, до виходу, розвертається і правою рукою б`є по відеокамері, при цьому кажучи: «Камеру вбери». Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи наступати на слідчого, кричить, щоб той вбрав камеру і наносить декілька випадів правою рукою в бік слідчого. На що слідчий ОСОБА_4 сказав ОСОБА_1 : «Ви застосовуєте фізичне насильство», на що ОСОБА_1 висловився нецензурною лайкою і пішов до виходу і намагався вийти з приміщення. В цей час слідчий ОСОБА_4 продовжував оголошувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 . ОСОБА_1 в цей час розвернувся і швидким кроком направився до слідчого ОСОБА_4 . Слідчий відходить. ОСОБА_1 каже: «Куди ти тікаєш? Давай підозру». Слідчий ОСОБА_4 протягнув ОСОБА_1 повідомлення про підозру. ОСОБА_1 наполягає, щоб слідчий зайшов до кабінету. Слідчий ОСОБА_4 звертається до ОСОБА_1 : «Не надо ко мне применять физическое насилие». Після чого ОСОБА_1 хватає правою рукою слідчого і каже «Идем вручишь». Слідчий звертається до ОСОБА_1 : «Не надо толкаться» і потім слідчий звертається до працівників ДУВП №4: «Може ви щось зробите?» На що йому працівники ДУВП № 4 відповіли: «Може Ви зупинитись». Слідчий відповів, що це слідчі дії. ОСОБА_1 в цей час зайшов до кабінету і вийшов. Працівник ДУВП № 4 звернувся до ОСОБА_1 та слідчого, щоб вони заспокоїлися. ОСОБА_1 спитав у працівника ДУВП № 4: «Хто його (слідчого) привів», на що представник ДУВП № 4 відповів ОСОБА_1 , що у слідчого є дозвіл. Після чого ОСОБА_1 звернувся до працівника ДУВП №4 щоб його відвели до камери. Слідчий ОСОБА_4 спитав у ОСОБА_1 : «Ви відмовлятись отримувати повідомлення про підозру». ОСОБА_1 закурив, зайшов у камеру і зачинив двері.

Крім того, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_15 , який показав суду, що він, будучи адвокатом, знаходився в корпусі ДУВП №4, надавав правову допомогу своєму підзахисному в той момент, коли обвинуваченому намагалися вручити повідомлення про підозру. Точної дати не пам`ятає. При цьому, слідчий прийшов без захисника. Він не може підтвердити, що обвинувачений наніс тілесні пошкодження потерпілому, оскільки цього не було. Він бачив, що слідчий хватав за руки обвинуваченого у зухвалій формі, вчиняв тиск з елементами побою. ОСОБА_15 говорив, щоб слідчий запросив захисника та потім проводив слідчу дію. Слідчий нічого не відповів, говорив, що ми діємо на підставі закону та продовжував здійснювати свої дії, які підпадали під ознаки складу кримінального правопорушення. Він впевнений, що тілесних пошкоджень, про які заявив потерпілий, обвинувачений не наносив. Потерпілий сам навмисно це зробив, щоб були хоч якісь сліди для того, щоб уникнути притягнення до відповідальності, оскільки він порушував право на захист. Коли обвинувачений забіг до нього до кабінету, він просив допомоги, говорив, щоб він представляв його інтереси. ОСОБА_15 сказав, що немає договору та слідчий не має права вручати повідомлення про підозру без захисника. Він не пам`ятає чи закрилися двері в кабінеті. Співробітники ДУВП №4 здійснювали злочинну бездіяльність. Що порушив обвинувачений - він не розуміє. Слідчий заходив з відеокамерою. Він пам`ятає, що слідчий нервував, оскільки в законному порядку не вдавалося вручити повідомлення про підозру. Він не пам`ятає, як саме вони покинули кімнати, оскільки надавав правову допомогу. Фізична статура обвинуваченого не дозволяла йому його заштовхати до кабінету та вчинити фізичний вплив в повному обсязі, як хотів, тому виникла ситуація, при якій обвинувачений говорив, щоб відвели його в камеру, він нічого не буде підписувати. Керівництво ДУВП відмовлялося виконувати законні вимоги та продовжували утримувати обвинуваченого, а потім ще виявилося, що обвинувачений порушив правила поведінки в тюремному будинку. Він не представлявся. Рубашка у слідчого можливо і була розірвана - точно не пам`ятає. Він сам скоїв все для того, щоб вчинити тиск, щоб використати адміністративний ресурс представників установи з метою того, щоб добитися своєї цілі, а саме вручити повідомлення про підозру та присвоїти статус обвинуваченого ОСОБА_1 . Обвинувачений нічого не робив, говорив, щоб його відвели до камери, керівництво займалося бездіяльністю, їх ще більше зійшлося, організований захід за вимогою посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області. В цьому випадку обвинувачений є потерпілим, оскільки його слідчий заштовхав до кабінету та не випускав, вчиняв тиск на обвинуваченого. Обвинувачений був шокований інформацією, вийшов в стані афекту, йому хотілося пити, кликав лікарів, в нього піднявся тиск. Він не наносив потерпілому ніяких тілесних пошкоджень, сорочку не рвав. Слідчий це штучно створив. Потерпілий ображав обвинуваченого, поводив себе неадекватно, переходив на особистість. ОСОБА_1 усвідомлював, що перед ним стоїть слідчий, коли потерпілий прийшов в ДУВП. Він представився, а обвинувачений не перевіряв в базі, можливо в нього були липові документи. Обвинувачений не погрожував потерпілому та не спричиняв йому тілесні ушкодження. Обвинувачений захищався в установленому законом порядку, вимагав захисника. Потерпілий намагався вручити повідомлення про підозру, обвинувачений відмовлявся, вимагав захисника, щоб слідчий зробив все законно. Він не пам`ятає як дослівно він це сказав. Слідчий порушував норми КПК. Він не пам`ятає чи виражався обвинувачений нецензурною лайко в бік потерпілого з приводу його служби в органах поліції. У приміщенні, де проводилася слідча дія, він не бачив чи були пошкоджені предмети, він знаходився у сусідній кімнаті та сам здійснював правову допомогу. Потерпілий вимагав співробітників ДУВП вчинити тиск у формі бездіяльності на обвинуваченого. Говорив що лікаря не викликати, медичну допомогу не надавати, йому потрібні поняті, вони будуть фіксувати факт відмови отримати повідомлення. Він пішов, коли лікаря не кликали обвинуваченому, останній був червоний. Слідчий не просив припинити протиправні дії обвинуваченого, такого не було. Момент конфлікту та пошкодження особистих речей ОСОБА_4 не бачив. Періодичну до кабінету заходили співробітники ДУВП №4, здійснювати тиск на обвинуваченого, оскільки їм потрібно було, щоб все було тихо. Обвинуваченого утримували на території першого поверху. Обвинувачений намагався вийти з коридору, говорив, що зараз буде провокація, а слідчий його штовхав. Інколи ОСОБА_15 виходив зі свого кабінету близько 5-7 разів, коли обвинувачений та потерпілий були в коридорі. Коли потерпілий почув від обвинуваченого факт відмови отримання повідомлення про підозру, в цей час потерпілий дістав камеру. Потерпілий нервував, в нього була неспокійна поведінка, на місці не стояв. Був дратівливий, лаявся нецензурною лайкою. Потерпілий побіг до адміністрації вимагав допомоги, розумів, що нічого не виходить. Палив. Він не чув, що саме потерпілий просив у співробітників адміністрації, говорив, що не виходить вручити повідомлення про підозру. Лише говорив, щоб викликали понятих, допомогли здійснити його дії. Жодних силових заходів не було з боку обвинуваченого. Обвинувачений не пропонував пройти до кімнати проведення слідчих дій потерпілому. Потерпілий казав: «Підписуй повідомлення, ти все одно його отримаєш». Ніяких дій не було, все було тихо, силових заходів та пошкодження майна в його присутності не було. Потерпілий хватав ОСОБА_1 , опирався на двері, але він не бачив, щоб щось розбилося.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Так, згідно ч. 2 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Таким чином, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульовано у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. При цьому достовірність доказу визначається з урахуванням того, чи немає сумніву, що доказ адекватно (правдиво) відображає обставину; чи є інші докази, що підривають довіру до доказу; чи є суперечності між доказами, яким з них слід надати перевагу і чому; якщо показання свідка не узгоджуються з попередніми, чи є переконливі пояснення, чому змінився зміст цих показань. Достатність доказів, коли у своїй сукупності вони повинні переконувати у наявності певної обставини. Якщо доказів недостатньо для встановлення певної обставини, то суд приймає рішення про недоведеність цієї обставини.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, а відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи в сукупності надані суду та перевірені в судовому засіданні показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, інші докази, відтворивши відеозапис, суд приходить до висновку, що досліджені докази узгоджуються між собою, за вказаних обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

Основним безпосереднім об`єктом ч. 2 ст. 345 КК України виступають суспільні відносини, що забезпечують успішне виконання законної службової діяльності працівником правоохоронного органу, дотримання та реалізацію, пов`язаних з такою діяльністю, прав та обов`язків.

Додатковим обов`язковим об`єктом є здоров`я працівника правоохоронного органу. Потерпілими від цього кримінального правопорушення можуть бути працівники правоохоронних органів та їх близькі родичі.

Об`єктивна сторона: умисне заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень.

Злочинний наслідок (шкода здоров`ю) - в даному випадку легкі тілесні ушкодження.

Необхідний причинний зв`язок між діянням та наслідками, який встановлюється в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин вчиненого.

Суб`єктивна сторона може полягати лише у прямому умислі, тобто, коли винний усвідомлює, що може заподіяти таку шкоду здоров`ю, і бажає її настання, при цьому обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є вчинення діяння в зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу своїх службових обов`язків.

У судовому засіданні встановлено, що 27 серпня 2020 року приблизно о 15 год. 55 хвл. ОСОБА_1 був на місці події в умовах Дніпропетровського слідчого ізолятору УДПСУ у Дніпропетровській області № 4 та зустрічався зі слідчим ОСОБА_4 , який намагався вручити йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України в рамках кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018040000000015 від 10.01.2018 року.

Обвинувачення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 345 КК України, містить усі необхідні елементи вказаного складу злочину, зокрема, потерпілий є працівником правоохоронного органу - слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області, який виконував свої службові обов`язки, а саме під час вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018040000000015 від 10.01.2018 року та отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді: шести внутрішньо-шкіряних крововиливів, які розташовані на тлі синців на передній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на грудну клітину ліворуч.

При цьому, такі тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_4 отримав внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , які виразились в тому, що останній, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, який виконує службові обов`язки, з метою завадити працівнику поліції вручити йому повідомлення про підозру, умисно, правою рукою декілька разів схопив останнього за ліве плече.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував та підтвердив, що розумів, що перед ним знаходиться працівник поліції, який виконував свої службові обов`язки - старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .

Також той факт, що ОСОБА_1 знав, що перед ним слідчий ОСОБА_4 підтверджується як показами потерпілого, згідно яких, обвинувачений ОСОБА_1 зустрічався з потерпілим в рамках кримінального провадження, яке скеровано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська разів п`ять, а також свідок ОСОБА_11 в судовому засідання показав, що він привів ОСОБА_1 до слідчого та повідомив ОСОБА_1 куди його веде. Зазначений факт також підтвердив й свідок ОСОБА_16 .

Факт вкрай агресивної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , яка супроводжувалась висловлюванням нецензурною лайкою в бік працівника правоохоронного органу старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4, який намагався вручити обвинуваченому повідомлення про підозру, залишення слідчої кімнати № 3 обвинуваченим, намагання покинути приміщення корпусу, при цьому щось постійно викрикуючи, підтвердили як потерпілий ОСОБА_4 , так і свідок ОСОБА_11 . Також така поведінка підтверджується й переглянутим в судовому засіданні відеозаписом.

Про те, що ОСОБА_1 правою рукою декілька разів схопив потерпілого за ліве плече, підтвердив сам потерпілий ОСОБА_4 , а також, підтверджено експертом Пушковою О.В. , яка надала суду покази про те, що у потерпілого був синець, на передній поверхні плечового суглобу, який перейшов на грудну клітину. Крім того, факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень обвинуваченим підтверджується й висновками судово-медичної експертизи № 2383е від 28.08.2020 року та № 2492е від 08.09.2020 року. При цьому механізм отримання потерпілим тілесних ушкоджень відтворений під час проведення слідчого експерименту від 02.09.2020 року, підтверджується висновком експерта № 2492е від 08.09.2020 року, відповідно до якого локалізація та характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі. Більш того, обставини вчинення кримінального правопорушення зафіксовано і на уже згаданому відеозаписі, зробленому потерпілим.

Про що, також свідчить й обсяг зазначених тілесних ушкоджень та їх локалізація, зазначені у висновку експерта № 2383е від 28.08.2020 року, відповідно до якого при огляді ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: шести внутрішньо-шкіряних крововиливів, які розташовані на тлі синців на передній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на грудну клітину ліворуч. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці блакитного кольору, без чітких меж; внутрішньо-шкіряні крововиливи червоно-синюшного кольору), можливо вказати, що термін їх спричинення становить від 1-ї доби на момент огляду. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область лівого плечового суглобу.

Свідок ОСОБА_10 , надав суду показання про те, що ОСОБА_1 хвилювався, виражався нецензурною лайкою, стан у нього був емоційно-напружений.

Свідок ОСОБА_11 надав суду покази про те, що ОСОБА_1 махав руками та говорив що не буде відповідати, та говорив, що приб`є потерпілого. ОСОБА_1 вибив двері в кімнаті, може ногою або чоловічою силою, поза кабінетом чув, як потерпілий просив ОСОБА_1 , повернутись назад. ОСОБА_1 махав руками на рівні голови потерпілого ОСОБА_4 . ОСОБА_1 махав однією рукою. В коридорі ОСОБА_1 агресивно просив відвести його до камери. Коли він приводив ОСОБА_1 , то він був спокійний, коли ОСОБА_1 виводили, то він був агресивним. ОСОБА_1 махав руками та говорив, що приб`є потерпілого. Він не бачив, щоб слідчий хапав за одяг ОСОБА_1 . Слідчий звертався до ОСОБА_1 на "Ви".

Тобто, у своїй сукупності зазначені докази в повній мірі підтверджують факт умисного нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень за обставин, викладених в обвинуваченні.

Надаючи оцінку показанням, наданим в судовому засіданні свідком сторони захисту ОСОБА_15 , суд зазначає, що вони не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки в повній мірі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: флеш-носієм з відео на ньому, яке відображає події, які фактично відбувалися 27.09.2020 року близько 15-55 год в умовах ДУВП №4, що за участю потерпілого та обвинуваченого в присутності свідків, відображаючи реальну поведінку кожного з них, з яких вбачається, що саме з боку обвинуваченого ОСОБА_1 в бік потерпілого лунають погрози застосування фізичного насильства та здійснюються активні дії, направлені на застосування такого насильства, протоколом перегляду флеш-носія від 28.08.2020 року з відеозаписом процесуальної дії, яка мала місце 27.08.2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Олексієнко, 80 та показаннями свідка ОСОБА_11 , який описав поведінку потерпілого під час подій, зазначивши, що він не бачив, щоб слідчий хапав за одяг ОСОБА_1 . Слідчий звертався до ОСОБА_1 на "Ви", які повністю узгоджуються між собою.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що свідок ОСОБА_15 , будучи адвокатом, під час подій надавав своєму підзахисному правову допомогу, знаходячись у відокремленому приміщенні (кімнаті), іноді виходячи з нього, у зв`язку з чим був позбавлений можливості спостерігати повну, безперервну картину, того, що відбувалося в коридорі.

Розкриваючи питання суб`єктивної сторони злочину, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 діяв із прямим умислом, направленим на заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, оскільки ще до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 та практично протягом всього часу спілкування із працівником правоохоронного органу, він поводив себе агресивно, самовільно покинув слідчу кімнату № 3 та почав пересуватися шостим корпусом намагаючись покинути приміщення корпусу, маючи на меті унеможливити вручення повідомлення про підозру та набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, при цьому щось постійно викрикуючи з метою перешкоджання виконанню потерпілим службових обов`язків.

Суд не може прийняти до уваги показання обвинуваченого про те, що його агресивна поведінка була викликана неправомірними діями слідчого з приводу вручення йому повідомлення про підозру з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 3 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.

Судом встановлено, що на момент намагання потерпілим слідчим ОСОБА_4 повідомити про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 , останній в зазначеному кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018040000000015 від 10.01.2018 року, не мав статусу підозрюваного, оскільки були відсутні ознаки, визначені ст. 42 КПК України, а тому участь захисника мала була б забезпечена слідчим з моменту повідомлення обвинуваченому про підозру та набуття ним відповідного процесуального статусу.

При цьому слід зазначити, що дії слідчого ОСОБА_4 не можуть вважатися незаконними, оскільки слідчий діяв в межах наданих йому повноважень КПК України. Крім того, Державна установа «Дніпровська установа виконання покарань № 4» дозволила старшому слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_4 використовувати під час проведення слідчих дій в умовах слідчого ізолятору по кримінальному провадженні № 42018040000000015 від 10.01.2018 року від зі слідчо-заарештованим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рахується за Кіровським районним судом м. Дніпропетровська відеокамери SONY HDR-CX405 4-564-958 013571175 з флеш-картою Verico Micro SD (ATMDJASN6HO1927B475518).

Таким чином, слідчим не було вчинено жодних незаконних дій відносно обвинуваченого, які б могли б викликати агресивну поведінку у обвинуваченого, а тим більш спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Обвинувачений висловлювався у бік слідчого нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, що згодом переросло у застосування до потерпілого фізичної сили та спричинення тілесних ушкоджень, що у повному обсязі узгоджується із вибраною ОСОБА_1 моделлю поведінки, яка безспірно є неправомірною і неприпустимою, а в даному випадку і злочинною.

При цьому, якщо обвинувачений, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає, що дії потерпілого, які, очевидно, входять до кола його повноважень, є незаконними та умисно заподіює працівнику правоохоронного органу тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, такі дії обвинуваченого не можна вважати правомірними. Таким чином, наявність чи відсутність у слідчого підстав для проведення процесуальної дії, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу злочину, передбаченого ст. 345 КК України. (що узгоджується з правовою позицією ВС, викладеною в постановах від 20.10.2020 року в справі №444/2115/17 та №711/93/17 від 24.11.2021 року).

Крім цього, показання обвинуваченого, щодо причин такої агресивної поведінки останнього та спричинення тілесних ушкоджень, спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які є чіткими, логічними, послідовними, безспірними та такими, що доповнюють один одного.

До наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні показань, а саме про те, що він не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень та не спричиняв такі тілесні ушкодження, суд ставиться критично, не покладає їх в основу вироку та розцінює виключно, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Що стосується доводів сторони захисту, щодо допущення помилок в обвинувальному акті, то слід зазначити, що очевидні описки не можуть вплинути на його відповідність вимогам КПК України та жодним чином не порушують права обвинуваченого на захист.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати винуватими у вчинені інкримінованого йому злочину.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 345 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти авторитету органів державної влади, особу обвинуваченого, який раніше судимий, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано не визнав, офіційно не працевлаштований, на утриманні нікого не маючий, згідно характеристики ДУВП № 4 характеризується негативно, не перебуваючий на обліку у лікаря психіатра та нарколога, маючого хронічні захворювання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 345 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, а також у повній мірі відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_1 , суд зазначає, що ОСОБА_1 , жодним чином не має наміру критично відноситися до своїх протиправних дій та робити із них відповідні висновки, а відповідно і виправлятися, зважаючи на те, що злочин вчинений ОСОБА_1 посягає на авторитет державної влади в цілому, та правоохоронних органів зокрема, не дає суду підстав для застосування іншого виду покарання або ст. 75 КК України.

Враховуючи те, що вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2021 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді арешту на строк 3 місяця, на підставі ч. 5 ст. 74 КК України та ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, за ч. 4 ст. 190 КК України - до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому, а дане кримінальне правопорушення вчинене до постановлення попереднього вироку, то суд призначає покарання за правилами, передбаченими ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 7 (семі) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по даному кримінальному провадженню судом не обирався.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття покарання за даним вироком строк відбуття покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2021 року, починаючи з 19 листопада 2019 року.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази:

-флеш-носій, на якому містить запис з відеокамери SONI HDR-CX405 4-564-958 013571175 на яку здійснювалась фідеофіксація вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , що мало місце 27.08.2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Н. Алексієнко, 80 в приміщенні ДУВП № 4, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.О. Некрасов