ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2007 р. Справа № 21/351-07
вх. № 7695/5-21
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Інте Т.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Київ
до ФОП ОСОБА_1, м. Х-в
про стягнення 4574,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 4574 грн. заборгованості за договором відповідального зберігання № 61/2006 в/з від 25.04.06р. та судові витрати по справі.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи.
Відповідач відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
Відповідно до матеріалів справи, 25.04.06р., між сторонами по справі було укладено договір відповідального зберігання № 61/2006 в/з (а.с. 8-9), відповідно до умов якого, власник (позивач) передає зберігачу (відповідачу) на відповідальне зберігання пневматичні шини для вантажного автотранспорту.
Позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання пневматичні шини для вантажного автотранспорту на загальну суму 4574,00 грн., що підтверджується двостороннім актом приймання - передачі №1 від 25.04.06р. (а.с.10).
Відповідно до п.3.4.2 вказаного договору відповідач зобов"язався в дводенний термін повернути товар позивачу за першою його вимогою. 25.04.06р., між сторона
15.08.06р., позивач направив відповідачу вимогу №1 (а.с.12) про повернення вказаного товару в належному стані або за неможливості такого повернення, сплату його вартості в сумі 4574,00 грн.
Дану вимогу відповідач отримав 19.08.06р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення за № 146736 (а.с.13).
В порядку п.3.1.1 вказаного договору, позивач провів інвентарізацію наявності на складі відповідача належної позивачу продукції, в результатаі чого, було виявлено відсутність переданих на відповідальне зберігання відповідачу пневматичних шин для вантажного автотранспорту, про що було складено інвентаризаційний опис №1 станом на 20.09.06р. (а.с.11).
Відповідно до 5.3 вказаного договору, у випадку втрати, псування, приведення продукції в стан не придатний для подальшого цільового використання, що відбулося з вини зберігача (відповідача), останній відщкодовує власникові (позивачу) її повну вартість.
Аналогічну норму містить також ст. 951 ЦК, згідно якої, збитки, заподіяні поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач переданий позивачем відповідачу на відповідальне зберігання товар не повернув, 4574,00 грн. його вартості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б повернення товару.
Отже, врахувуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов"язання з повернення переданого позивачем відповідачу на відповідальне зберігання товару або оплати 4574,00 грн. його вартості, за договором № 61/2006 в/з від 25.04.06 р., який було укладено між сторонами по справі.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4574,00 грн. вартості переданого позивачем відповідачу на відповідальне зберігання товару, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.612,, ст. 951 ЦК України, ст. ст. 193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код в ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" (юр. адреса: вул. Незалежності,24, м. Бровари, Київської області, 07400, код в ЄДРПОУ 33212540, п/р 26006038586671 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012) 4574,00 грн. вартості переданого позивачем відповідачу на відповідальне зберігання товару, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 11 липня 2007 року.
Суддя Інте Т.В.
The court decision No. 1044649, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 10.07.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 21/351-07. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: